Рішення № 134599918, 04.03.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/570/26

Провадження № 2/159/1122/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 березня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №467820-КС-004 від 07.12.2024 в розмірі 64852 грн, з них 24 000 грн тіла кредиту, 25872 грн проценти за користування кредитом, 11760 штрафи і 3220 грн комісія за надання кредиту.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.12.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір №467820-КС-004. За умовами договору: сума кредиту 24000 грн, строк кредитування 24 тижні до 24.05.2025, стандартна процентна ставка 0,7% в день фіксована, комісія за надання кредиту 4800 грн.

ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язання за договором виконало, перерахувавши кошти на банківську карту відповідачки № НОМЕР_1 .

Повернення кредиту повинно відбуватися згідно з графіком платежів, проте відповідач здійснила лише один платіж на суму 4340 грн.

Ураховуючи наведене позивач просить стягнути заявлену суму заборгованості та2662,40 грн судового збору.

Ухвалою від 04.02.2026 суд прийняв позов до провадження, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, правом подати відзив не скористалася. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату судового засідання, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата (рекомендоване повідомлення №R067098785466).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 04.03.2026.

Суд встановив такі обставини і відповідні ним правовідносини.

07.12.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі на платформі https://my.bizpozyka.com укладений договір про надання споживчого кредиту №467820-КС-004.

За умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 24 000 гривень (п.2.1), строком на 24 тижні (п.2.3) до 24.05.2025 (п.2.7), зі сплатою комісії за надання кредиту 4800 гривень (п.2.5) та повернення кредиту строковими платежами згідно з погодженим графіком (п.4.2.2). За користування кредитом встановлена стандартна процентна ставка 0,7 % в день фіксована (п.2.4).

Умовами договору передбачене нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (п.7.5).

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-8852 (попередньо надісланим на номер мобільного телефону відповідача).

Відповідач пройшла верифікацію за номером паспорта, РНОКПП, номером мобільного телефону (анкета клієнта).

Послідовність дій товариства і клієнта відтворена у візуальній формі.

ТОВ «Бізнес Позика» виконало зобов`язання за договором і 07.12.2025 перерахувало на вказаний відповідачем платіжний засіб НОМЕР_2 кошти у розмірі 24 000 гривень, що підтверджено інформаційною довідкою оператора послуг платіжної інфраструктури ТОВ «ПрофітГід» (транзакція № 43358-62761-12853).

Згідно з наданим позивачем розрахунком відповідач 22.12.2024 здійснила один платіж на суму 4340 грн, з них 2520 грн скеровано на погашення відсотків, 1580 грн на комісію, 240 грн на проценти на підставі ст. 625 ЦК України.

На останній день кредитування (24.05.2025) заборгованість складає 64852 грн, з яких 24 000 грн тіло кредиту, 25872 грн проценти за користування кредитом, 11760 грн проценти на підставі ст. 625 ЦК України і 3220 грн комісія за надання кредиту.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Суд встановив, що кредитний договорів, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 при укладенні договору пройшла ідентифікацію, погодилася на запропоновані умови кредитування, скористалася кредитом, який був перерахований на її картковий рахунок та здійснила платежі на його повернення.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Позивач довів суду виникнення у відповідача зобов`язання повернути кредит в розмірі 24000 гривень. Відповідач доказів повного чи часткового виконання кредитних зобов`язань суду не надала, тому позов в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту є підставним.

Окрім тіла кредиту позивач правомірно просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в межах строку кредитування (24 тижні, з 07.12.2024 по 24.05.2025) нараховані за відсотковою 0,7% в розмірі 25872 грн (з урахуванням здійсненої проплати в сумі 2520 грн). Арифметично розрахунки відсотків проведені правильно.

Відповідач контррозрахунок чи доказів сплати заборгованості не надала, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту і процентами підлягають до задоволення.

Також правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача одноразової комісії за видачу кредиту в розмірі 3220 грн (з урахуванням здійсненої проплати в сумі 1580 грн), яка передбачена п.2.5 Договору і включена до загальних витрат.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Наведене узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Отже, відповідно до наведених положень вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору.

Сплата комісії передбачена умовами кредитного договору №467820-КС-004 від 07.12.2024,є складовою загальних витрат за кредитом.

Відповідач при укладенні кредитного договору погодилася сплатити комісію, частково її сплатила, відтак решта суми підлягає стягненню відповідачем.

Щодо нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивач на підставі п. 7.5 кредитного договору нарахував відповідачці проценти згідно із ст. 625 ЦК України в розмірі 11760 гривень за 22.12.2024 та за період з 05.01.2025 по 22.02.2025.

Відповідно до ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, то на підставі ч.4 ст.14, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а тому проценти в розмірі 11760 гривень стягненню не підлягають.

Також на погашення заборгованості потрібно скерувати 240 гривень, які позивач із вчиненого відповідачем 22.12.2024 платежу зарахував на проценти за ст.625 ЦК України.

Відтак загальний розмір задоволених позовних вимог складає 52852,00 гривень, з них 24000,00 грн основного кредиту, 25632,00 (25872-240) гривень заборгованості за процентами, 3220 гривень комісії.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив на 81,5%, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 2169,86 гривень (2662,40х81,5/100).

Керуючись статтями 12, 13, 14, 19, 76-81, 89, 141, 247, 263, 265, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3,6, 207, 509, 512, 514, 526, 530, 626, 628, 638, 639, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №467820-КС-004 від 07.12.2024 в розмірі 52852 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят дві) гривні, з них 24000 грн основного кредиту, 25632 гривень заборгованості за процентами, 3220 гривень комісії.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) гривень 86 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: м.Київ бульвар Л.Українки, 26 офіс 411.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 04.03.2026

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК