Рішення № 134594637, 06.02.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/4627/25

Провадження № 2/314/438/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2026 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

Справа № 314/4627/25

Провадження № 2/314/438/2026;

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ;

- відповідач Олександрівська сільська військова адміністрація Мелітопольського району Запорізької області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Олександрівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

за участю

представника позивача адвоката Давигора С.А.

представник відповідача Шрамко М.С.

стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_2 , в особі адвоката Давигори С.С, звернулись до суду з позовом до Олександрівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.07.2024 року.

На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті в домогосподарстві крім померлого були зареєстровані такі особи ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

В установлений законом термін ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 до Першої Черкаської державної нотаріальної контори, а його рідна матір та дружина померлого ОСОБА_5 подала заяву про відмову від прийняття частки у спадщині на користь позивача.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за р.№586 від 04.07.2002 року виданого Приазовською районною ДНК; земельної ділянки площею 23,5204 га, кадастровий номер 23245823800:04:003:0004,яка розташована за адресою Надеженська сільська рада

В Першій Черкаській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа №428/2024 після смерті ОСОБА_3 за заявою позивача. В матеріалах справи також знаходиться і довідка про місце реєстрації померлого на день смерті, оскільки була витребувана нотаріусом на відповідний запит.

Частково нерухоме майно померлого ОСОБА_3 було в нотаріальному порядку оформлено, зокрема на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом за р.№1435,1437,1436 від 11.08.2025р. Копії даних документів надаються.

Окрім того позивач успадкував земельну ділянку розташовану під домоволодінням АДРЕСА_1 , але саме домоволодіння не може успадкувати, оскільки оригіналу правовстановлюючого документу у спадкоємця немає.

Зібравши всі документи, в тому числі довідки про факт належності батьку домоволодіння та земельної ділянки на дату смерті, подано було нотаріусу заяву про видачу на моє ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані об`єкти.

Завідуючою Першої Черкаської ДНК у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1733/02-312 від 12.09.2025р. відмовила позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на домоволодіння та земельну ділянку з підстав відсутності правовстановлюючих документів, а тому роз`яснено право на звернення до суду за захистом своїх спадкових прав.

Право власності померлого ОСОБА_3 на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано в реєстрі речових прав про що надаю суду інформаційну довідка з ДРРПнНМ та Реєстру права власності №442492445 від 04.09.2025р. в якій зазначено, що за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1345157123245 внесені відомості про право приватної власності на будинок, частка 1/1.

Щодо земельної ділянки, то згідно копії державного акту на право власності на землю серії ЗП №054409 виданого 02.06.2004 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 23,5204 га на підставі рішення органу виконавчого органу Приазовської РДА 01.12.2003 №532, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Право власності згідно витягу з ДЗК про земельну ділянку серії НВ-9981274692025 від 08.10.2025 року. зареєстровано за ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 (Позивач) 02.07.2024 року було заведено спадкову справу Першою Черкаською державною нотаріальною конторою, номер справи у нотаріуса 428/2024, номер у спадковому реєстрі 78620547. (копія витягу додається). Дружина померлого ОСОБА_5 подала заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача, про що судом при дослідженні матеріалів спадкової справи було встановлено.

Померлий ОСОБА_3 заповіту не залишив. Право на спадкування у позивача виникло на підставі закону.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, що складається з: Житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за р.№586 від 04.07.2002 року виданого Приазовською районною ДНК (оригінал вказаного свідоцтва втрачений); земельної ділянки площею 23,5204 га, кадастровий номер 23245823800:04:003:0004,яка розташована за адресою Надеженська сільська рада Приазовського району Запорізької області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №054409 виданого 02.06.2004 року виданого на підставі рішення органу виконавчого органу Приазовської РДА 01.12.2003 №532 (оригінал вказаного документа втрачений). Право власності згідно витягу з ДЗК про земельну ділянку серії НВ-9981274692025 від 08.10.2025 року зареєстровано за померлим ОСОБА_3 .

Враховуючи, що за його заявою заведено спадкову справу, ніхто інший зі спадкоємців не виявив бажання, щодо прийняття спадщини Позивач звернувся до нотаріуса для видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом на вказане спадкове майно.

Однак, 19.07.2025 року була отримана постанова про відмову вчинення нотаріальної дії №1733/02-312 в зв`язку тим, що «не надання правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке перебуває на окупованій території є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом»

У зв`язку з цим позивачу рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання, щодо спадкування в судовому порядку.

Представник позивача адвокат Давигора С.А. в режимі відео конференції подану до суду позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити. Згідно викладених обставин у позові вважає, що і іншому порядку оформити спадкове майно померлого ОСОБА_3 неможливо.

Представник відповідача Олександрівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області позов ОСОБА_1 визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 подану адвокатом Давигора С.А. до Олександрівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.11.2025 року призначено підготовче судове засідання.

21 січня 2025 року в ході підготовчого засідання представником відповідача визнано було позовні вимоги ОСОБА_1 , про що Вільнянським районним судом Запорізької області було винесено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про розгляд справи по суті з наданням сторін права виступити із вступним словом та проводити розгляд справи на стадії підготовчого засідання.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності,

встановив:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.07.2024 року.

На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті в домогосподарстві крім померлого були зареєстровані такі особи ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

В установлений законом термін ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 до Першої Черкаської державної нотаріальної контори, а його рідна матір та дружина померлого ОСОБА_5 подала заяву про відмову від прийняття частки у спадщині на користь позивача.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за р.№586 від 04.07.2002 року виданого Приазовською районною ДНК; земельної ділянки площею 23,5204 га, кадастровий номер 23245823800:04:003:0004,яка розташована за адресою Надеженська сільська рада

В Першій Черкаській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа №428/2024 після смерті ОСОБА_3 за заявами позивача та його матері. В матеріалах справи також знаходиться і довідка про місце реєстрації померлого на день смерті, оскільки була витребувана нотаріусом на відповідний запит.

Частково нерухоме майно померлого ОСОБА_3 було в нотаріальному порядку оформлено, зокрема на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом за р.№1435,1437,1436 від 11.08.2025р. Копії даних документів надаються.

Окрім того позивач успадкував земельну ділянку розташовану під домоволодінням АДРЕСА_1 , але саме домоволодіння не може успадкувати, оскільки оригіналу правовстановлюючого документу у спадкоємця немає.

Зібравши всі документи, в тому числі довідки про факт належності батьку домоволодіння та земельної ділянки на дату смерті, подано було нотаріусу заяву про видачу на моє ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані об`єкти.

Завідуючою Першої Черкаської ДНК у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1733/02-312 від 12.09.2025р. відмовила позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на домоволодіння та земельну ділянку з підстав відсутності правовстановлюючих документів, а тому роз`яснено право на звернення до суду за захистом своїх спадкових прав.

Право власності померлого ОСОБА_3 на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано в реєстрі речових прав про що надаю суду інформаційну довідка з ДРРПнНМ та Реєстру права власності №442492445 від 04.09.2025р. в якій зазначено, що за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1345157123245 внесені відомості про право приватної власності на будинок, частка 1/1.

Щодо земельної ділянки, то згідно копії державного акту на право власності на землю серії ЗП №054409 виданого 02.06.2004 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 23,5204 га на підставі рішення органу виконавчого органу Приазовської РДА 01.12.2003 №532, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Право власності згідно витягу з ДЗК про земельну ділянку серії НВ-9981274692025 від 08.10.2025 року. зареєстровано за ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 (Позивач) 02.07.2024 року було заведено спадкову справу Першою Черкаською державною нотаріальною конторою, номер справи у нотаріуса 428/2024, номер у спадковому реєстрі 78620547. (копія витягу додається). Дружина померлого ОСОБА_5 подала заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача, про що судом при дослідженні матеріалів спадкової справи було встановлено.

Померлий ОСОБА_3 заповіту не залишив. Право на спадкування у позивача виникло на підставі закону.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, що складається з: Житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за р.№586 від 04.07.2002 року виданого Приазовською районною ДНК (оригінал вказаного свідоцтва втрачений); земельної ділянки площею 23,5204 га, кадастровий номер 23245823800:04:003:0004,яка розташована за адресою Надеженська сільська рада Приазовського району Запорізької області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №054409 виданого 02.06.2004 року виданого на підставі рішення органу виконавчого органу Приазовської РДА 01.12.2003 №532 (оригінал вказаного документа втрачений). Право власності згідно витягу з ДЗК про земельну ділянку серії НВ-9981274692025 від 08.10.2025 року зареєстровано за померлим ОСОБА_3 .

Враховуючи, що за його заявою заведено спадкову справу, ніхто інший зі спадкоємців не виявив бажання, щодо прийняття спадщини Позивач звернувся до нотаріуса для видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом на вказане спадкове майно.

Однак, 19.07.2025 року була отримана постанова про відмову вчинення нотаріальної дії №1733/02-312 в зв`язку тим, що «не надання правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке перебуває на окупованій території є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом»

У зв`язку з цим позивачу рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання, щодо спадкування в судовому порядку.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно дост.1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зіст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ст.1220,1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно дост.1261 ЦК України упершу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, позивач є спадкоємцем першої черги права на спадкування за законом, у порядку передбаченому ст.ст. 1268-1270 ЦК України прийняв спадщину у встановленому законом порядку, та не заявив відмову він неї.

Відповідно дост.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п. 11 ч. 1ст. 346ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки позивач не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому його права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на це майно.

На підставі ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини, а згідно із ч. 3ст. 1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Цивільний кодекс України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених в т.ч. ст. 392 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 10, 11Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ч.1ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.1 ч.2ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

Беручи до уваги положення ст. 8 Цивільного кодексу України вважаю за необхідне врахувати положення частини абз. 2 п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» за аналогією щодо того, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються із судового збору в сумі 1211,20 грн., вони понесені та сплачені позивачем і в силу ст. 141 ЦПК України підлягають зарахуванню на користь держави,

Керуючись ст.13, 89, 200, 229, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 - право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 - право власності на земельну ділянку загальною площею 23,5204 га, кадастровий номер 2324583800:04:003:0004, яка розташована за адресою Надежинська сільська рада Приазовського району Запорізької області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 06.02.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач: Олександрівська сільська військова адміністрація Мелітопольського району Запорізької області, ЄДРПОУ 4504112, юридична адреса: 69107, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 164

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

06.02.2026