Ухвала суду № 134594262, 03.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/591/22-к

пр. № 1-кс-11478/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року

Суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

захисника - адвоката: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

прокурора: не з`явився,

головуючого судді: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду справи № 757/591/22-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 382 КК України в кримінальному провадженні № 42021000000002280 від 05.11.2021, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду справи № 757/591/22-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 382 КК України в кримінальному провадженні № 42021000000002280 від 05.11.2021.

В обґрунтування заявленого відводу зазначає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 має ознаки політичного переслідування. З огляду на публічну позицію судді ОСОБА_5 у справах, пов`язаних із громадськими активістами та особами, які перебувають в опозиції до чинної влади, існують об`єктивні та розумні підстави вважати, що під час розгляду кримінального про вадження відносно ОСОБА_4 може мати місце упереджене ставлення до останнього, як до особи. Відтак, наявні обставини дають підстави вважати, що суддя ОСОБА_5 може здійснювати негативний вплив на перебіг судового розгляду, що ставить під сумнів можливість ухвалення нею справедливого, незалежного та безстороннього судового рішення.

Згідно ст. 107 КПК України, під час розгляду заяви фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судовому засіданні особа, що заявила відвід - ОСОБА_4 заявлений відвід підтримав, просив задовольнити.

Захисник - адвокат ОСОБА_3 просив задовольнити відвід, відвести головуючого суддю ОСОБА_5 від розгляду справи № 757/591/22-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 382 КК України.

Прокурор та головуючий суддя ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 26, 81 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе розглянути заяву про відвід за відсутністі не з`явившися осіб.

Дослідивши заяву про відвід, слідчий суддя дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Підстави для відводу судді визначені у ст.ст. 75, 76 КПК України.

Відповідно до статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Статтею 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Проаналізувавши наведені норми, зважаючи на презумпцію неупередженості судді, суддя зазначає, що судовим розглядом не встановлено, а особою, яка заявила відвід, не доведено наявність обставин, які б викликали сумнів в неупередженості головуючого судді ОСОБА_5 і унеможливлювали винесення нею об`єктивного судового рішення. Заявлений відвід не містить будь-яких належних та підтверджених даних, які б свідчили про неупередженість на необ`єктивність головуючого судді ОСОБА_5 .

За таких обставин, правові підстави для задоволення заяви про головуючого судді ОСОБА_5 відсутні. Отже, заява про відвід головуючого судді ОСОБА_5 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду справи № 757/591/22-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 382 КК України в кримінальному провадженні № 42021000000002280 від 05.11.2021, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_6