Рішення № 134593510, 05.03.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/3785/24

Провадження по справі № 2/305/124/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Богданська сільська рада Рахівського району Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2024, Прокіп`юк Оксана Юріївна, що діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Богданська сільська рада Рахівського району Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вона, ОСОБА_2 , являється власником в цілій частині житлового будинку АДРЕСА_1 , що стверджено Свідоцтвом про право власності від 26 листопада 2002 року, та земельної ділянки площею 0,0453 га, кадастровий номер 2123681300:10:002:0138, цільове призначення- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №396157344 від 24.09.2024, та на якій розташований вказаний житловий будинок. Поруч із її будинком, проживають сусіди, ОСОБА_3 , яка є власником житлового будинку АДРЕСА_2 та ОСОБА_4 , яка є власником житлового будинку АДРЕСА_3 . Між її будинком та будинком ОСОБА_3 немає огорожі, а її будинок являється межовим знаком земельної ділянки останньої. У своєму дворогосподарстві, нехтуючи правилами добросусідства, відповідачка, ОСОБА_3 , збудувала господарську споруду для зберігання тваринних екскрементів (гною) майже впритул, на відстані 0,50 метра до її житлового будинку, а також на відстані 0,20 метра насадила кущі малини, квітів та підв`язує їх до стіни її будинку. Внаслідок побудови споруди для тваринних екскрементів, нечистоти витікають до її будинку і на стіні (фасаду) з`являється сильна вологість, що призводить до руйнування будинку, а також стоїть неприємний запах. Також, відповідачка, ОСОБА_3 , впритул до стіни мого будинку висадила кущі малини та квітів, від яких так само зберігається вологість та має пошкоджувальний вплив на стіну будинку. Незаконна експлуатація відповідачкою, ОСОБА_3 господарської споруди з тваринними екскрементами, висадження кущів малини та квітів з порушенням правил, стандартів та санітарних норм створює некомфортні умови для проживання та пошкодження будинку. У зв`язку з цим, будинок потребує ремонту, що вона і планує провести. Вона зверталася до ОСОБА_3 з проханням перемістити господарську споруду із тваринними екскрементами та рослинні насадження, подалі від будинку, остання ігнорує. Крім цього, між будинком належним їй, та будинком АДРЕСА_3 , який належить відповідачці, ОСОБА_4 , теж відсутня огорожа, а межовим знаком між їхніми дворогосподарствами слугує, належна їй господарська споруда. Кілька років тому, відповідачка ОСОБА_4 посадила дерево - горіх на відстані 0,60 метра від її господарської споруди та на відстані 0,20 метра кущі малини. На даний час дерево виросло дуже велике. Гілля дерева упирається у стіну її господарської споруди та будинку, крона закриває половину даху будинку, а коли виростає листя і наливаються плоди, то у вітряну погоду дуже сильно стукають гілки по даху споруди. Дерево, ростучи надалі, своїм корінням може розламувати фундамент, покрівлю господарської споруди і стіни. Оскільки це досить велике дерево, а коренева система його досить потужна. Тому, вважає, що дерево, яке росте на земельній ділянці, користувачем якої є відповідачка ОСОБА_4 , має значну висоту більше 15 метрів та розміщене з порушенням вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», що створює їй проблеми у користуванні належними на праві приватної власності дворогосподарством, перешкоджає використовувати за цільовим призначенням, затіняє домоволодіння кроною дерева, пошкоджує домоволодіння. На прохання усунути вказані перешкоди у користування належним нерухомим майном, шляхом зрубання дерева, відповідачка, ОСОБА_4 не реагує. З приводу спору про порушення правил добросусідства та усунення перешкод у користуванні житловим будинком, вона у вересні 2023 року звернулася до Богданської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області із відповідною скаргою. За результатами розгляду скарги комісією Богданської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області, у складі заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Гав`юка М.Ю., начальника відділу земельних ресурсів та екологічної безпеки сільської ради Варга М.М., депутатів сільської ради 8 скликання Бочкор Н.В. та Грапинюк М.Б., складено Акт обстеження дворогоподарства за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 , від 20 лютого 2024 року.Згідно Акту при обстеженні виявлено, що між дворогосподарствами за АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 відсутня огорожа, а межовим знаком є господарська споруда громадянки ОСОБА_2 , яка збігається із межею їхніх земельних ділянок. На території дворгосподарства ОСОБА_4 на відстані від господарської споруди громадянки ОСОБА_2 близько 0,60 метра, росте дерево породи горіх та на відстані близько 0,20 метра ростуть кущі малини. Між дворогосподарствами за АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 частково відсутня огорожа, а межовим знаком є житловий будинок громадянки ОСОБА_2 . На території дворогосподарства ОСОБА_3 , на відстані від житлового будинку громадянки ОСОБА_2 , близько 0,50 метра розташована споруда для зберігання тваринних екскрементів (гною) та на відстані близько 0,20-0,30 метра ростуть кущі малини та квіти. З метою врегулювання спірного питання мирним шляхом, рекомендовано громадянці ОСОБА_4 у найкоротший термін з дня отримання Акту здійснити видалення дерева породи горіх, оскільки згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» відстань від межі суміжної земельної ділянки до висаджених кущів має становити 1 м, до стовбурів дерев від 4 до 6 м залежно від крони, але не менше половини її діаметра. Наприклад, якщо крона дерева складає в середньому 9 метрів, то відстань від межі сусідньої ділянки має складати не менше 4,5 метра, щоб гілки не заходили на сусідню територію. Громадянці ОСОБА_3 у найкоротший термін з дня отримання акту здійснити пересадження кущів малини та квітів, оскільки згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» відстань від межі суміжної земельної ділянки до висаджених кущів має становити 1 м, а також перемістити господарську споруду, де зберігається тваринний послід (гній) в інше місце, оскільки згідно пункту 2.22 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №145 від 17.03.2011 вигреби, повинні бути віддалені від меж земельних ділянок, навчальних та лікувально-профілактичних закладі, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстані не менше 20 м. Однак, на даний час, рекомендації Богданської сільської ради відповідачами не виконані, порушення не усунуті. У зв`язку з чим просила ухвалити рішення яким усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_2 житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою на якій розташований житловий будинок, шляхом: зобов`язати ОСОБА_3 перенести господарську споруду для зберігання тваринних екскрементів (гною), та пересадити кущі малини й квітів, розташованих у дворогосподарстві АДРЕСА_2 , подальше від стіни житлового будинку АДРЕСА_1 , який слугує межовим знаком між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на безпечну відстань, яка не шкодитиме житловому будинку; зобов`язати ОСОБА_4 зрубати дерево породи горіх, що росте в дворогосподарстві АДРЕСА_3 , впритул господарської споруди, належній ОСОБА_2 , розташованій по АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , судові витрати, що складаються зі сплати судового збору в сумі 1211,20 гривень, витрат на правову допомогу, документально підтвердженні на день ухвалення рішення суду. Стягнути з ОСОБА_4 , мешканки АДРЕСА_3 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , судові витрати, що складаються зі сплати судового збору в сумі 1211,20 гривень, витрат на правову допомогу, документально підтвердженні на день ухвалення рішення суду.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 30.10.2024 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі, Богданську сільську раду Рахівського району Закарпатської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Призначено підготовче засідання на 28.11.2024.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 17.01.2025, закрито підготовче судове засідання у справі та призначено справу до судового розгляду на 10 годину 00 хвилин 14 лютого 2025 року.

14.02.2025, представник відповідачки ОСОБА_3 , адвокат Поштак Ю.С., подала через канцелярію суду заяву про поновлення процесуального строку для прийняття доказів.

Ухвалою суду від 14.02.2025, поновлено відповідачці ОСОБА_3 процесульний строк для подання доказів та долучено до матеріалів цивільної справи №305/3785/24 наступні докази: копію закордонного паспорта ОСОБА_3 ; копію державного акту на право власності на земельну ділянку, копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно; копію договору купівлі-продажу від 13.05.2003; копію технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; фотосвітлини в кількості 7-ми штук на 5-ти аркушах.

15.04.2025, представник позивачки, адвокат Прокіп`юк О.Ю., надіслала через систему "Електронний суд" клопотання про повернення при розгляді цивільної справи на стадію підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 20.05.2025 задоволено клопотання. Вирішено повернутися при розгляді цивільної справи за позовом Прокіп`юк Оксани Юріївни, що діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Богданська сільська рада Рахівського району Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, на стадію підготовчого засідання.

Окрім цього, 23.06.2025, представник позивачки, адвокат Прокіп`юк О.Ю., надіслала через систему "Електронний суд" заяву про зміну предмету позову. Зокрема, просила ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_2 домоволодінням АДРЕСА_1 , шляхом: зобов`язати ОСОБА_3 перенести господарську споруду для зберігання тваринних екскрементів (гною), та пересадити кущі малини й квітів, розташованих у дворогосподарстві АДРЕСА_2 , на відстань, передбачену нормами ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ», затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 р. № 104 (не менше 1,0 м) від літньої кухні та земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 ;зобов`язати ОСОБА_4 пересадити дерево породи горіх, та кущі малини на відстань, передбачену нормами ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ», затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 р. № 104 (не менше 4,0 м(дерево) та відповідно не менше 1,0 м (кущі) від земельної ділянки та господарської споруди домоволодіння АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 15.09.2025 підготовче провадження у цивільній справі №305/3785/24 за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Богданська сільська рада Рахівського району Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою - закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, кожен окремо, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.

Позивачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Прокіп`юк О.Ю. у судове засідання не з`явилися. Водночас, подали через канцелярію суду письмові заяви у яких просили розгляд справи провести без їх участі. Змінені позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явилася, відзиву не подавала. Водночас 23.02.2026, її представник, адвокат Поштак Ю.С., у заяві про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідачки надала письмові пояснення, які просила суд врахувати при прийнятті рішення. Зокрема зазначила, що позовні вимоги не визнає. Позивач просить зобов`язати її перенести господарську споруду для зберігання гною та пересадити кущі малини і квітів на певну відстань. Господарська споруда розташована на її, ОСОБА_3 земельній ділянці і не перешкоджає фактичному користуванню будинком та ділянкою ОСОБА_2 . Кущі малини та квіти знаходяться на території ОСОБА_3 і не створюють реальної загрози або перешкод для користування будинком заявника. ОСОБА_3 готова до добросусідських перемовин щодо оптимального розташування споруди, однак примусове пересадження або перенесення споруди без об`єктивних підстав є необгрунтованим. Доказами є свідчення про відсутність прямого фізичного впливу споруди на будинок та земельну ділянку ОСОБА_2 , фотофіксація розташування споруди та рослин. Позовні вимоги є надмірними і не обгрунтовані, оскільки примусове зрубання дерева порушує права відповідача на користування своєю власністю. Кущі малини не заважають користуванню земельною ділянкою позивача і їх пересадження є необгрунтованим втручанням у права власності. Доказами є, план-схема розташування дерев та кущів, фотознімки , що демонструють. Межі земельної ділянки визначені законно. Земельна ділянка зареєстрована у встановленому законом порядку, межі погоджені з суміжними землевласниками відповідно до ч.1 ст.106 Земельного кодексу України. При цьому згідно технічних документацій на земельні ділянки як позивачки так і відповідача сторони не є суміжними землекористувачами. Відсутні докази фактичних перешкод. Позивач не довів, що розташування споруди чи рослин реально створює перешкоди у користуванні або завдає шкоди житловому будинку. Норми ДБН мають рекомендаційний характер. ДБН Б 2.2.-12:2019 регулюють вимоги до нового будівництва та планування територій, але не встановлюють обов`язку змінювати вже існуючі елементи благоустрою приватних садиб. Це підтверджується судового практикою, в якій зазначено, що положення будівельних норм не є самостійною підставою для обмеження права власності, якщо відсутні докази заподіяння шкоди чи створення реальних перешкод сусіду. Заявник пропонує встановити конкретні відстані для перенесення господарських споруд, дерева та кущів згідно з ДБН, що фактично є новою вимогою , пов`язаною з будівельними нормами, які раніше не були предметом спору. Встановлення нових відстаней потребує окремого технічного обгрунтування та участі третіх осіб (архітекторів, землевпорядників). Це створює ризик затягування розгляду та ускладнює рівність процесуальних прав сторін. Зміни запропоновані заявником, значно розширюють початкові вимоги, змінюючи їх характер та обсяг. У зв`язку з наведеним, відповідачка ОСОБА_3 просить в позові ОСОБА_2 - відмовити.

Відповідачка ОСОБА_4 ,у судове засідання не з`явилася, відзиву не подавала. 06.12.2024, подала через канцелярію суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі на підставі наданих нею пояснень та доказів. Зазначала, що дерево горіх та кущі рослин ростуть на її земельній ділянці, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області у судове засідання не з`явився, 10.02.2025, представник ОСОБА_5 , надіслала через систему "Електронний суд", заяву та зазначила, що предметом спору у даній справі є житловий будинок та земельна ділянка приватної власності із зареєстрованими кадастровими номерами, однак, враховуючи, що землі запасу комунальної власності не межують з даними земельними ділянками, сільська рада просить розглянути дану справу без участі третьої особи, Богданської сільської ради.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_2 є власником в цілій частині домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку з господарськими, надвірними спорудами, та земельної ділянки кадастровий номер 21236811300:10:002:0138, площею 0, 0453 га, цільове призначення якої будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Це право власності підтверджується Свідоцтвом про право власності від 26 листопада 2002 року, виданим рішенням виконкому Богданської сільської ради №64 від 21.11.2002, Витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер 432383187 від 23.06.2025, Витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер 396157344 від 24.09.2024.

Відповідачі у справі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , являються сусідами позивачки ОСОБА_2 .

Зокрема, ОСОБА_3 , являється власником житлового будинку АДРЕСА_5 та земельної ділянки кадастровий номер 2123681501-0107070800005, за цією ж адресою, цільове призначення якої обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що стверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №536937 від 13.05.2003, Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК №031732 від 25 червня 2007 року.

Відповідачка ОСОБА_4 , являється сусіднім землекористувачем позивачки та мешканкою АДРЕСА_3 . Правовстановлюючі документи на земельну ділянку та житловий будинок в матеріали справи не містять, проте цей факт не заперечується останньою, згідно поданої нею заяви про розгляд справи за її відсутності та наголошенні про те, що кущі рослин та дерево знаходяться на її земельній ділянці.

Позивачка ОСОБА_2 звертаючись до суду за захистом свого права вказує на свідоме ігнорування відповідачами правил добросусідства, що виявилося у розміщенні господарської споруди, насаджень кущів і дерева з грубим порушенням санітарних та будівельних норм, що призвело до очевидного фізичного руйнування стін її літньої кухні (гниття деревини, забиття цвяхів у фасад будівлі) та створення антисанітарних умов проживання, а також безпечності користування господарською спорудою сараєм, біля якого висаджено дерево -горіх, крони якого чіпляють покрівлю.

Згідно Акту обстеження дворогосподарств за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 20 лютого 2024 року, складеного представниками органу місцевого самоврядування Богданської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_6 , заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів, ОСОБА_7 , начальником відділу земельних ресурсів та екологічної безпеки, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , депутатами сільської ради, при обстеженні виявлено, що між дворогосподарствами за АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 відсутня огорожа, а межовим знаком є господарська споруда громадянки ОСОБА_2 , яка збігається із межею їхніх земельних ділянок.

На території дворогосподарства громадянки ОСОБА_4 на відстані від господарської споруди громадянки ОСОБА_2 близько 0,60 метра росте дерево породи горіх, на відстані близько 0,20 метра, ростуть кущі малини.

Між дворогосподарствами за АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 частково відсутня огорожа, а межовим знаком є житловий будинок громадянки ОСОБА_2 .

На території дворогосподарства громадянки ОСОБА_3 , на відстані від житлового будинку громадянки ОСОБА_2 , близько 0,50 метра, розташована споруда для зберігання екскрементів (гною), на відстані близько 0,20-0,30 метра, ростуть кущі малини та квіти.

Громадянка ОСОБА_2 повідомила, що вона зверталася до громадянки ОСОБА_4 з проханням видалити дерево породи горіх, однак остання її ігнорує.

Також, повідомила, що зверталася і до громадянки ОСОБА_3 стосовно переміщення споруди, де зберігаються тваринні екскременти (гній), який витікає до її будинку і на стіні фасаду будинку з`являється сильна волога та з приводу висадження кущів малини та квітів біля стіни її будинку, ремонт (реконструкцію) якої вона має намір здійснити найближчим часом.

За результатами розгляду скарги позивачки, рекомендовано громадянці ОСОБА_4 , у найкоротший термін з дня отримання акту, здійснити видалення дерева породи горіх на відстань встановлену нормами ДБН. Громадянці ОСОБА_3 , у найкоротший термін з дня отримання акту, здійснити пересадження кущів малини та квітів, а також перемістити господарську споруду, де зберігаються тваринний послід (гній) в інше місце, згідно норм ДБН.

Громадянці ОСОБА_2 , у разі необхідності проведення ремонту (реконструкції) фасаду будинку, звернутися до громадянки ОСОБА_3 з проханням надати доступ, оскільки роботи будуть проводитися на її приватній земельній ділянці, а також встановити ринви на своєму будинку для відведення дощових стічних вод.

Положеннями ч.7 ст.41 Конституції України закріплено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1-5 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому шкоди.

Положеннями ст.391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно приписів ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до ст.104 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння як найменших незручностей, такі дії підлягають припиненню.

В ст.152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначені законом способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що громадяни України зобов`язані здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів та компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Згідно пункту 2.21 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони Здоров`я України №145 від 17 березня 2011 року, рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об`єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується.

Відповідно до пункту 2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пункту 6.1.41. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (наказ Мінрегіонрозвитку №104 від 26.04.2019) відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати 20 метрів від житлового будинку, джерела водопостачання до дворової вбиральні, сміттєзбірника; вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних стоків у ґрунт. За відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням локальних очисних споруд, обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється (п. 6.1.42 ДБН Б.2.2-12:2019).

Державні будівельні норми ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ», затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 поширюються на планування і забудову територій населених пунктів та міжселенних територій на державному, регіональному та місцевому рівні і є обов`язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських населених пунктів та інших територіях.

Відповідно до п. 6.1.41 ДБН при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від 4 м до 6 м в залежності від величини крони (але не менше діаметра крони дерева), а до кущів - 1,0 м.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України N7 від 16.04.2014 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" спори щодо додержання правил добросусідства - обов`язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо), - розглядаються судами відповідно до статей 103-109 ЗК України.

Згідно із статтею 105 ЗК України у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.

При цьому, відповідно статті 109 ЗК України дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками.

Таким чином, вимоги про ліквідацію дерев можуть пред`являтися у разі їх знаходження на спільній межі і лише в тому випадку, якщо вони не є межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками.

В інших випадках застосовуються вимоги ст. 105 ЗК України, а саме щодо наслідків проникнення на земельну ділянку гілок і коренів дерев з однієї земельної ділянки на іншу.

Отже, з урахуванням вказаних норм чинного законодавства правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає право людини на приватне і сімейне життя, житло і кореспонденції. У випадку, коли особа серйозно стурбована незручностями, спричиненими іншими особами (зокрема поведінка сусідів), може виникнути питання щодо порушення статті 8 Конвенції. Серйозне порушення може призвести до порушення права людини на повагу до житла, якщо це заважає користуватися комфортом свого житла. З метою оцінки факту порушення права особи на повагу до житла потрібно визначити, чи досягли незручності того мінімального рівня, необхідного для встановлення втручання у права особи на повагу до житла та приватного життя. Необхідно враховувати всі обставини справи, зокрема інтенсивність та тривалість незручностей, їх фізичні чи психічні наслідки.

Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 149/736/20, від 20 березня 2024 року у справі № 343/1820/22.

Також, позивачкою, ОСОБА_2 на підтвердження своїх вимог надано фотосвітлини, які суд визнає належними, допустимими та достатніми доказами у справі. Враховуючи, що відповідачами не надано жодних обгрунтованих доказів, як б спростували достовірність зафіксованих на них зображень або свідчили про їх технічне редагування, суд бере їх до уваги як достовірне відображення фактичного стану житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними і господарськими спорудами.

Зокрема, вказані фотоматеріали наочно та беззаперечно демонструють наявність перешкод у користуванні Позивачкою належним їй майном, що виникли з вини відповідачів.

Відповідачкою ОСОБА_3 здійснено насадження кущів рослин майже впритул стіни надвірної споруди-літньої кухні житлового будинку АДРЕСА_1 та зафіксовано вбиті безпосередньо у зовнішню стіну цієї споруди цвяхи, що використовуються для фіксації цих зелених насаджень.

Також, фотосвітлини підтверджують критичне наближення господарської споруди для зберігання тваринних відходів до стіни приміщення літньої кухні, що створює антисанітарні умови та унеможливлює нормальну експлуатацію будівлі за її цільовим призначенням.

Заперечуючи проти позову, відповідачка ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_10 також надала фотосвітлини із поясненнями стосовно зображень на них предмету спору. Проте ці докази не спростовують дії ОСОБА_3 , оскільки з них вбачається, що дійсно має місце, порушення норм ДБН, розміщення господарської споруди для зберігання тваринних відходів від стіни літньої кухні позивачки, насадження рослин кущів впритул стіни будівлі, на меншу відстань ніж встановлено нормами.

Внаслідок цього очевидні ознаки руйнування фасаду стіни літньої кухні. На світлинах чітко вбачаються підгнивші дошки та зміна кольору деревини в нижній частині стіни будівлі, що є прямим наслідком надмірного зволоження через висадку кущів впритул до стіни будівлі.

Тому, суд погоджується з доводами позивачки, що таке розміщення об`єктів призводить до надмірної вологості стін (фасаду) будівлі літньої кухні, її руйнування та створює постійний сморід, що порушує право позивачки на безпечне та комфортне проживання.

Твердження представника відповідачки ОСОБА_10 про те, що норми ДБН Б.2.2.-12:2019 мають лише «рекомендаційний характер» для існуючої забудови, суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ «Про будівельні норми», застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про основи містобудування», містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Оскільки порушення нормативних відстаней створює пряму загрозу пошкодження майна позивачки, посилання на «рекомендаційність» є юридично неспроможним.

Також, суд відхиляє доводи представника відповідачки Вечернюк М.М. про те, що встановлення конкретних відстаней для перенесення споруд та насаджень є новим позовом.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання.

Як вбачається з позову та заяви про зміну предмету позову , первісною вимогою було усунення перешкод шляхом перенесення споруд та зелених насаджень. Змінена вимога: усунення перешкод шляхом перенесення споруди та зелених насаджень на відстань, визначену законом.

Уточнення способу виконання вимоги (приведення її у відповідності до нормативів ДБН) не змінює суті спору про порушення права власності, а лише конкретизує механізм його захисту.

Не заслуговує на увагу і твердження представника відповідачки ОСОБА_3 про відсутність шкоди, оскільки досліджені судом докази, зокрема фотоматеріали, надані обома сторонами, дозволяють суду дійти висновку, що факти порушення прав позивачки ОСОБА_2 є самоочевидними та не потребують залучення судових експертів чи використання спеціальних знань. На фотосвітлинах, доданих ОСОБА_3 зафіксовано незадовільний технічний стан фасаду літньої кухні позивачки, чітко вбачаються підгнивші дошки та ознаки активного гниття деревини. Оскільки кущі рослин висаджені ОСОБА_3 безпосередньо впритул до стіни (0,20 м.), причинно-наслідковий зв`язок між надмірною вологістю від насаджень та псуванням конструкцій будівлі є логічним та очевидним. Фотофіксацією підтверджено наявність вбитих безпосередньо у зовнішню стіну літньої кухні цвяхів, до яких ОСОБА_3 прив`язує чагарники. Факт пошкодження цілісності чужої споруди шляхом забивання гострих предметів у її фасад є беззаперечним актом псування майна. Тому, будь-яке несанкціоноване механічне втручання в конструкцію будівлі, в даному випадку забивання цвяхів та зміна її вологісного режиму через насадження кущів впритул будівлі є формою матеріальної шкоди та перешкодою у вільному користуванні майном.

Відповідно до принципів змагальності сторін (ст.12, 81 ЦПК України ), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Проте, у ході судового розгляду відповідачкою ОСОБА_3 не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивачки щодо порушення її прав. Відповідачкою не надано суду жодної проектної чи технічної документації на належний їй житловий будинок або господарські споруди, яка б підтверджувала, що спірна споруда для зберігання тваринних відходів була зведена відповідно до встановлених норм та погоджена у складі загального плану забудови домоволодіння. Твердження представника відповідачки про законність забудови зазначеної господарської споруди спростовуються самим фактом розташування об`єктів. Навіть за наявності права власності на земельну ділянку, таке не дає право зводити споруди, здійснювати зелені насадження з порушенням санітарних та будівельних відстаней до межі та будівель сусіда.

Більше того, як вбачається із договору купівлі-продажу від 13 травня 2003 року, відповідачка ОСОБА_3 , придбала тільки житловий будинок АДРЕСА_2 , без надвірних, господарських будівель та споруд. Тому, заперечення відповідачки, що така встановлена попереднім власником, та відсутні обов`язки згідно норм ДБН змінювати вже існуючі елементи благоустрою приватних садиб, не заслуговує на увагу.

І накінець, аналізуючи письмові пояснення відповідачки ОСОБА_3 суд вбачає очевидну непослідовність та суперечливість її процесуальної позиції: з одного боку, вона заявляє про готовність до добросусідських перемовин щодо оптимального розташування споруди та насаджень, тим самим опосередковано визнаючи наявність проблеми, проте одночасно стверджує про відсутність будь-якої реальної загрози чи перешкоди для позивачки. Такі твердження, що примусове перенесення без об`єктивних підстав є необгрунтованим, повністю нівелюється зафіксованими на фотосвітлинах та в Акті обстеження фактами фізичного руйнування стіни будівлі (гниття деревини, забиті цвяхи), що свідчить про наявність більш ніж об`єктивних підстав для судового втручання, а декларативна готовність до перемовин без вчинення жодних реальних дій протягом тривалого часу розцінюється судом як намагання уникнути відповідальності за очевидні порушення.

Також є повністю доведеним позивачкою факт вчинення відповідачкою ОСОБА_4 незаконних дій та порушення нею правил добросусідства. Зокрема, як вбачається із фотосвітлин, ОСОБА_4 всупереч вимогам ДБН Б 2.2.-12:2019 висадила дерево породи горіх та кущі рослин майже впритул до господарської споруди (сараю) позивачки та межі її земельної ділянки. Зважаючи на те, що горіх має потужну кореневу систему, яка загрожує цілісності фундаменту, а його крона та гілки вже безпосередньо контактують із покрівлею будівлі, та насаджені кущі також створюють вологість для дерев`яної стіни споруди, спричиняючи її псування, суд розцінює це як свавільне втручання у право власності позивачки.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачкою ОСОБА_4 не надано жодних належних та допустимих доказів на виправдання своїх дій або на підтвердження відповідності розташування вказаного дерева та кущів будівельним нормам. Така пасивна процесуальна поведінка відповідачки ОСОБА_4 та відсутність будь-яких контрдоказів лише підтверджують обгрунтованість позовних вимог у цій частині та свідчать про свідоме ігнорування нею законних інтересів сусіда.

Дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про повну доведеність та обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 . Додані фотосвітлини, Акт обстеження комісії сільської ради від 20.02.2024 є належними доказами, оскільки вони не спростовані відповідачами та наочно демонструють фізичне псування майна: вбиті у фасад будівлі цвяхи, підгнивання дощок через насадження впритул та контакт гілок горіха з покрівлею господарської споруди позивачки.

При цьому, суд наголошує, що характер пошкоджень та недотримання відстаней ( 0,50 м. для господарської споруди зі зберігання тваринних екскрементів при нормі 20м, 0,20 для кущів при нормі 1 м, 0,60 для дерева горіх при нормі від 4-6 м.) є самоочевидними фактами, які не потребують спеціальних технічних знань чи проведення експертиз.

Суд переконаний, що просте формальне заперечення проти позову не може захистити право позивачки на безпечне користування своїм майном від очевидних та прогресуючих руйнувань. Відмова в задоволенні позову за наявності таких беззаперечних доказів створить для відповідачів небезпечне відчуття безкарності та заохотить для подальшого свавілля, що є неприпустимим у правовій державі.

Правила добросусідства це не просто моральні принципи, це юридичні норми, що сприяють взаємоповазі, доброчесності та належному співіснуванню. Вони полягають у тому, щоб не чинити шкоди своїм сусідам, діяти в інтересах загального блага та враховувати права інших. Тому саме ці принципи суд враховує при вирішенні даного спору.

Враховуючи, що право власності позивачки є непорушним, а факти його системного порушення відповідачами підтверджені документально та візуально, суд вбачає всі законні підстави для повного відновлення порушених прав шляхом примусового зобов`язання відповідачів усунути створені ними перешкоди.

Позивачка ОСОБА_2 , у заяві про розгляд справи за її відсутності, одночасно просила судові витрати залишити за нею, тому суд не вирішує питання розподілу судових витрат в силу ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Змінені позовні вимоги задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_2 , домоволодінням АДРЕСА_1 , шляхом:

? зобов`язати ОСОБА_3 , перенести господарську споруду для зберігання тваринних екскрементів (гною), та пересадити кущі малини й квітів, розташованих у дворогосподарстві АДРЕСА_2 , на відстань, передбачену нормами ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ», затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 (не менше 1,0 м) від літньої кухні та земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_4 , пересадити дерево породи горіх та кущі малини на відстань, передбачену нормами ДБН Б.2.2-12:2019 «ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ», затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 (не менше 4,0 м(дерево) та відповідно не менше 1,0 м (кущі) від земельної ділянки та господарської споруди домоволодіння АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачкою.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ,

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Богданська сільська рада Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ:04351469, місцезнаходження: с. Богдан, вул. Шевченка, 114 Рахівського району Закарпатської області,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк