Ухвала суду № 134591892, 04.03.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6170/13-ц

Провадження № 2-р/638/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по справі № 638/6170/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Харкiвська мiська рада, ОСОБА_5 про видiлення в натурі частки в спільний частковий власності на домоволодіння, встановлення меж користування земельною ділянкою у відповідності до частки в спільній частковій власності,

встановив:

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2020 року затверджено мирову угоду, укладену 24.04.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

13.02.2026 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про роз`яснення ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2020 року.

В обґрунтування заяви посилається на те, що в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2020 року про затвердження мирової угоди не вказано, що вразі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

У судове засідання представник заявника - адвокат Крамаренко В.П. не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Інші сторони у справі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, дослідивши докази, надані в її обґрунтування, суд зазначає наступне.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2020 року затверджено мирову угоду, укладену 24.04.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (разом в подальшому «Сторони»), такого змісту:

1.Сторони добровільно вирішили провести поділ домоволодіння та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовлений станом на 03 травня 2019 року ТОВ «Харківська технічна інвентаризація», інвентаризаційна справа №0054/19.

2.Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнають право власності за позивачем ОСОБА_1 на належну йому частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме виділивши та визнавши за ОСОБА_1 право приватної власності на: по будинку «А-1»: вбиральня літера «2-1», загальною площею 0,8 кв.м.; житлова кімната літера «2-2», загальною площею 7,3 кв.м.; житлова кімната літера «2-3», загальною площею 9,4 кв.м.; житлова кімната літера «2-4», загальною площею 12,9 кв.м.; ванна літера «2-5», загальною площею 1,7 кв.м.; кухня літера «2-6», загальною площею 14,5 кв.м.; тамбур літера «2-7», загальною площею 2,5 кв.м. Всього загальна площа складає 49,1 кв. метра. А також сарай «З» з льохом «Л», ганок «а5», та частина огорожі - паркану №2, хвіртка №3. Позивач ОСОБА_1 визнає право власності за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на належну їм 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме виділивши та визнавши за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право приватної власності на: По будинку «А-1»: житлова кімната літера «1-2», загальною площею 7,3 кв.м.; кухня літера «1-3», загальною площею 8,9 кв.м.; житлова кімната літера «1-4», загальною площею 13,3 кв.м.; коридор літера «1-5», загальною площею 3,8 кв.м.; житлова кімната літера «1-2», загальною площею 7,3 кв.м.; кухня літера «1-7», загальною площею 10,2 кв.м.; санвузол літера «1-8», загальною площею 2,6 кв.м. Всього загальна площа складає 46,1 кв. метра. А також льох «Д», вбиральня «К», сарай «Б» з тамбуром «б», ганок «а6», та частина огорожі - паркану №2, хвіртка №1, паркан №6.

Сторони: позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вирішили поділити земельну ділянку, загальною площею 0,0536 га, яка є прилеглою до домоволодіння, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на дві ділянки. Відповідно у користуванні ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0,0238 га. та земельна ділянка у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 площею 0,0298 га.

Межа розподілу проходить: від існуючої огорожі №2 до будинку довжиною 2,06 м, далі по межі розподілу будинку довжиною 12,89 м, далі вздовж існуючої дерев`яної огорожі №6 до межі земельної ділянки, що позначені відповідними точками 6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18 на кадастровій зйомці території земельної ділянки АДРЕСА_1 , виготовленій ТОВ «Харківземінформ» 05.06.2019 на замовлення ОСОБА_1 (планшет №23-2в№2г.)

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Суд зазначає, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, суд зауважує, що роз`яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилаючись на необхідність роз`яснення рішення, заявник вказує на те, що в ухвалі суду не зазначено що вразі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

При цьому, суд зазначає, що при вирішенні питання про роз`яснення рішення суд не може вносити зміни у суть рішення і не може торкатись питань, які не були предметом судового розгляду.

З матеріалів справи убачається, що в позовній заяві позивач не заявляв позовних вимог про припинення права спільної часткової власності на майно вразі виділу у натурі частки із спільного майна. Не містить таких умов і мирова угода, укладена між сторонами.

З урахуванням зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що питання про припинення права спільної часткової власності не може бути вирішено в порядку вирішення питання про роз`яснення судового рішення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення.

Керуючись ст. 271 ЦПК України,

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по справі № 638/6170/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Харкiвська мiська рада, ОСОБА_5 про видiлення в натурі частки в спільний частковий власності на домоволодіння, встановлення меж користування земельною ділянкою у відповідності до частки в спільній частковій власності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Л.М. Рибальченко