Ухвала суду № 134591753, 04.03.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2782/25

Провадження № 2-п/615/6/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретар судового засідання Клименко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

встановив:

Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 24.12.2025 у цивільній справі №615/2782/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами №1734997 від 13.02.2021 та №3521252 від 18.01.2021 в сумі 11286,17 грн., витрати зі сплати судового збору 1178,83 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 6326,28 грн.

Рішення не оскаржено, набрало законної сили 24.01.2026 та звернуто до виконання.

20.02.2026 відповідач звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що не брала участі в судовому засіданні, оскільки не отримувала судових повісток. За адресою реєстрації: АДРЕСА_1 фактично не проживає протягом тривалого часу, тому позбавлена можливості дізнатися про розгляд справи. Про наявність заочного рішення їй стало відомо лише 19.02.2026 після накладення виконавчою службою арешту на банківські рахунки.

Зауважила, що кредитні договори №1734997 та №3521252 укладені у січні та лютому 2021 року строком на 30 днів. З часу порушення зобов`язання до звернення позивача до суду минуло понад 4 роки, тому позивачем пропущено загальну позовну давність в 3 роки, що згідно ст.267 ЦК України є самостійною підставою для відмови у позові.

На думку відповідача, позивач нарахував відсотки поза межами строку кредитування, що суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду. Витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 грн. вважає необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи.

Ухвалою суду від 23.02.2026 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

23.02.2023 відповідач подала заяву, в якій просить застосувати наслідки пропуску позовної давності та відмовити у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр» в повному обсязі.

Вказала, що за договором №3521252 (CreditPlus) кінцевий строк повернення кредиту настав 17.02.2021, отже строк позовної давності за цією вимогою сплив 17.02.2024. За договором №1734997 (MyCredit) заборгованість виникла у березні 2021 року, отже строк позовної давності за цією вимогою сплив у березні 2024 року. Позивач звернувся до суду з позовом лише у 2025 році, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності. Поважних причин для поновлення строку позивачем не надано.

25.02.2026 представник позивача Ткаченко М.М. надала заперечення, в яких просить залишити заяву відповідача без задоволення, а заочне рішення без змін. Розгляд заяви про перегляд заочного рішення проводити за відсутності представника позивача.

Наголосила, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про судову справу. Крім того, на сьогодні користувач мобільного застосунку «Дія», як учасник судового процесу, отримує повідомлення з інформацією про назву та адресу суду, номер зали судового засідання, єдиний унікальний номер справи, суть спору та сторони у справі, судові рішення. Відповідач могла та мала можливість і нічим не була обмежена щодо набуття інформації у справі.

Підстави для перегляду заочного рішення у справі вважає недоведеними. Посилання відповідача на значний проміжок часу, що минув з дати укладення договорів до моменту звернення позивача до суду, саме по собі не може скасувати факт існування зобов`язання чи звільнення від відповідальності за його невиконання.

Звернула увагу, що перебіг строків позовної давності зупинено у зв`язку з введенням карантину, а в подальшому воєнного стану, зокрема, з 12.03.2020 по 01.07.2023 - продовжено, а з 24.02.2022 по цей час - зупинено. Тому строки позовної давності не пропущені, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.

На думку представника позивача, відповідач нівелює інститут заочного розгляду справи та зловживає своїми процесуальними правами, що в свою чергу є неприпустимим, порушує принцип ефективності судової системи та обов`язковості судових рішень.

В додаткових поясненнях відповідач не погодилась з твердженням представника позивача, посилаючись на Закон України № 4424-1Х від 14.05.2025, який поновив перебіг позовної давності з 04.09.2025. Вважає належним повідомленням лише вручення судової повістки. Копію позовної заяви з додатками не отримувала, що позбавило можливості подати відзив.

Просить заяву про перегляд заочного рішення розглядати за її відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи №615/2782/25, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Ст.284 ЦПК України передбачає, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Із матеріалів цивільної справи, 31.10.2025 ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів позивачем направлено в порядку ст.43 ЦПК України відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , але відправлення повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, про що свідчить трекінг Укрпошти від 04.03.2026.

Згідно відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи станом на 04.11.2025, ОСОБА_1 з 28.08.2012 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 07.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.274-279 ЦПК України, з повідомленням (викликом) сторін.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою направлено відповідачу рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, але 19.11.2025 відправлення повернуто до суду через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить відмітка Укрпошти.

У випадку, якщо судову повістку не вручено та зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою», за п.3,4 ч.8 ст.128 ЦПК України судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №947/15524/20, відповідно до ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Із протоколу судового засідання від 01.12.2025, відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в зв`язку з чим судове засідання відкладено на 24.12.2025.

Судову повістку повторно направлено відповідачу рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, але 16.12.2025 відправлення повернуто до суду через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить відмітка Укрпошти.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, але в судове засідання жодного разу не з`явився та не надав відзив на позовну заяву у встановлені судом строки, в зв`язку з чим 24.12.2025 ухвалено заочне рішення, що відповідає положенням ст.279,280 ЦПК України.

Копію заочного рішення направлено відповідачу рекомендованим повідомленням за адресою зареєстрованого місця проживання, але 23.01.2026 відправлення повернуто до суду через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить відмітка Укрпошти

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (ст.272 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає, що при розгляді цивільної справи судом дотриманні усі вимоги щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду цивільної справи.

За ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не наведено обставини та докази в їх обґрунтування, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Наведені ним доводи фактично зводяться до переоцінки досліджених в судовому засіданні доказів.

Ст.256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

За положеннями ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Зі ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.12, згідно якого під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями), встановлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово було продовжено, останній раз термін дії карантину було продовжено на всій території України до 30.06.2023.

ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції РНБО України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, Указами Президента продовжено до теперішнього часу.

У постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі №383/1645/23 зазначено, що строк позовної давності в силу положень п.12,19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Позовна давність для пред`явлення позовних вимог на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 12.03.2020 та продовжувався до 30.06.2023. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.

14.05.2025 прийнято ЗУ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено положення про зупинення перебігу строків позовної давності на період дії воєнного стану (п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Цей Закон набрав чинності з 04.09.2025, відколи поновлено відлік строку позовної давності.

Таким чином, позивачем не пропущений строк позовної давності, тому клопотання відповідача про застосування позовної давності не може бути задоволено.

Керуючись ст.259-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Валківського районного суду Харківської області від 24.12.2025 у цивільній справі №615/2782/25 залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення Валківського районного суду Харківської області від 24.12.2025 у цивільній справі №615/2782/25 може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 05.03.2026.

Суддя А.П. Токмакова