Ухвала суду № 134589766, 03.03.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7219/25

провадження №: 1-кп/398/269/26

УХВАЛА

Іменем України

"03" березня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025121060001580 від 15.09.2025 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лозуватка Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, який малолітніх та неповнолітніх дітей, осіб похилого віку на утриманні немає, проходить службу у Збройних Силах України на посаді хіміка 2-го відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше судимий: 27.01.2025 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.09.2025 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який судом неодноразового продовжувався, востаннє ухвалою суду від 08.01.2026 року до 08.03.2026 року включно.

До судового засідання прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які на даний час не перестали існувати та не зменшились.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.

Вислухавши позиції учасників процесу, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Згідно зі ст. ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи.

Заявлені стороною обвинувачення ризики, суд оцінює у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 , будучи особою раніше засудженою до покарання у виді позбавлення волі та звільненою від відбування покарання з випробуванням, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років (ч.4 ст.186 КК України).

Враховуючи викладене, суд вважає, що усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що він може ухилятись від суду, тобто без перешкод залишити своє місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. Існування ризику, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду додатково підвищується військовою агресією РФ проти України, та дією на всій території України воєнного стану. І у разі обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, в умовах діючого на теперішній час в Україні воєнного стану, стане неможливо здійснювати належний контроль правоохоронних органів за поведінкою обвинуваченого.

Про ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення свідчать обставини, що обвинувачений в період іспитового строку, ймовірно вчинив злочин проти власності, а саме відкрито заволодів чужим майном, що може свідчити про неготовність обвинуваченого до самокерованої правослухняної поведінки та продовження ним своєї злочинної діяльності.

Щодо ризику впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілої та свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні. На даний час обвинувачений, потерпіла та свідки, судом вже допитані. Отже, ризик впливу обвинуваченого на потерпілу та свідків з метою зміни ними показів, відсутній.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд зазначає, що застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід не виходить за межі розумного строку тривалості, відповідає чинним підставам, меті його застосування та кореспондується із суспільним інтересом, отже, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку.

Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно з ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, одночасно з триманням під вартою суд вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу в порядку ч. 4 ст. 182 КПК України, встановивши достатнім розміром, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, грошову суму в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840,00 грн (станом на 01.01.2026 року), оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 183, 193, 194, 197, 314-317, 331, 369- 372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 03.03.2026 року до 01.05.2026 року, включно.

Визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 99 840,00 грн, які необхідно внести на депозитний рахунок: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505, застава за обвинуваченого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12025121060001580.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити та покласти на нього в строк до 01.05.2026 року наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня його проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 04.03.2026 року о 12:45 год

Головуючий суддя ОСОБА_1