Рішення № 134587486, 05.03.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 283/3057/25

Номер провадження 2/289/628/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №849211 від 26.06.2023 в розмірі 47304,00 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 26.06.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту №849211, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 8100,00 грн. зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом на умовах та в терміни, передбачених договором. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти, проте ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 47304,00 грн., з яких: 8100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 39204,00 грн. - заборгованість за процентами.

01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторигну № 010220204, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Селфі Кредит» за кредитними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №849211 від 26.06.2023.

Ухвалою від 09.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, розгляд справи призначено на 09.02.2026 (а.с.56-57), проведення якого відкладено із-за неявки відповідача на 05.03.2026, однак направлена на адресу відповідача кореспонденція повертається до суду не врученою адресату з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.66,82) що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням, таким чином, з урахуванням положень п. 4 ч. 8 статті 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про судове засідання.

Окрім того, відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся також шляхом направлення повістки на його електронну адресу, вказану в позові, однак документ не доставлено (а.с.81), повідомити відповідача про розгляд справи телефонограмою на вказаний в позовній заяві номер телефону, не виявилося можливим, оскільки некоректно вказано номер телефона (а.с.74).

Таким чином судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутності. Також вказав, що не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.69).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, однак в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від нього не надходило, відзив на позовну заяву не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд протокольно ухвалив розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.06.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №849211 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (а.с.9 на звороті - 20), який згідно з довідкою про ідентифікацію (а.с.21 на звороті), підписано одноразовим ідентифікатором «Р986» 26.06.2023, вказаний ідентифікатор було відправлено на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено самим ОСОБА_1 в розділі 10 Договору.

Згідно з п.1.1 договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якого забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІТС товариства здійснюється під час входу споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового коду, що є електронним підписом споживача, який попередньо направляється товариством на номер мобільного телефону споживача, зазначений останнім при вході в ІТС. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС товариства.

Сума кредиту складає: 8100,00 грн. Тип кредиту - кредит (п. 1.3. договору).

Строк кредиту 360 днів (п. 1.4. договору). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору (п. 1.4. договору).

Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору (п. 1.5.1. договору).

Знижена процентна ставка становить 1,1% в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, до 26.07.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.5.2. договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 47541,10 % річних (п. 1.7. договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення кредиту складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 72272,00 грн. За стандартною процентною ставкою, з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 69579,00 грн. (п. 1.8. договору).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 (п. 2.1. договору).

Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №849211 від 26.06.2023 є графік платежів, який підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора «Р986» (а.с.20).

Укладенню вказаного договору передувало ознайомлення та підписання позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора «Р986» паспорту споживчого кредиту (а.с.8-9).

Згідно листа ТОВ «Пейтек» від 20.10.2025, від ТОВ «Селфі Кредит» на карту НОМЕР_2 було успішно перераховано 8100,00 грн. 26.06.2023 (а.с.22 на звороті).

Окрім того, згідно наданої на виконання ухвали суду від 09.01.2026 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації від 16.01.2026, на ім`я ОСОБА_1 Банком емітовано платіжну картку НОМЕР_2 , на яку 26.06.2023 було зарахування коштів на суму 8100,00 грн. (а.с.67).

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором №849211 від 26.06.2023, складеним ТОВ «Селфі Кредит», за період з 26.06.2023 по 01.02.2024 сума боргу ОСОБА_1 становила 47304,00 грн., з яких 8100,00 грн. - тіло кредиту та 39204,00 грн. проценти (а.с.23-27).

Отже наведені обставини укладання договору, виконання кредитором обов`язку із надання грошових коштів у кредит, та невиконання відповідачем позичальником обов`язку із їх повернення та сплати відсотків, є встановленими судом й відповідачем не спростовані.

01.02.2024 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір факторингу №01022024, за умовами якого позивач прийняв належні кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.27 на звороті - 32).

01.02.2024 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Селфі Кредит» складено акт прийому-передачі реєстру боржників (а.с.33), серед яких є позичальник ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с.32 на звороті).

На підтвердження фактичного виконання договору факторингу позивачем надано платіжну інструкцію №74875 від 01.02.2024, на суму 2262377,25 грн. (а.с.33 на звороті).

14.11.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направлено ОСОБА_1 досудову вимогу про необхідність погасити існуючу заборгованість по кредиту (а.с.34).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11).

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 3 ст. 11).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту (ч. 7 ст. 11).

З договору № 849211 про надання споживчого кредиту, укладеного 26.06.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через особистий кабінет, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», викладені Верховним Судом у постановах 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 та ін.

Отже, відповідач уклав електронний договір підписавши такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 8100,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.22 на звороті,67).

Щодо переходу до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012 тощо).

У справі, що розглядається, право вимоги до відповідача підтверджується договором факторингу №01022024 від 01.02.2024, актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників, які засвідчені належним чином, містять підписи обох сторін договорів, а також платіжною інструкцією про плату згідно договору відступлення прав вимоги, вказані документи є належними доказами переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги та реєстру боржників, а тому до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №849211 від 26.06.2023 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано та не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 26.06.2023 отримав кредит в розмірі 8100,00 грн., однак в порушення умов договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, право вимоги якої первісним кредитодавцем ТОВ «Селфі Кредит» переуступлено ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за договором факторингу №0122024 від 01.02.2024, а відтак заявлені позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат суд зазначає наступне.

Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 31020 від 07.11.2025 (а.с.1), що підтверджує понесення позивачем судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Також матеріали справи містять докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу : копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між АО «Апологет» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (а.с.36 на звороті); копію Акту №1140 від 10.11.2025 наданих послуг по справі боржника ОСОБА_1 на суму 8000,00 грн. (а.с.37) та детальний опис наданих послуг (а.с.37 на звороті), ордер на надання правничої допомоги адвокат Усенко М.І. (а.с.38).

Згідно положень ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, є недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Разом з тим, сторона відповідача не скористалася правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді в сумі 2422,40 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 849211 від 26.06.2023 в розмірі 47304,00 грн. (сорок сім тисяч триста чотири грн. 00 коп.), а також судові витрати 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) - сума сплаченого судового збору, та 8000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) - витрати на професійну правничу допомогу, а всього 57726,40 грн. (п`ятдесят сім тисяч сімсот двадцять шість грн. 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО