Рішення № 134585780, 28.01.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5963/25

Провадження № 2/0182/1842/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.01.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи - Самарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) та Міністерство оборони України, про визнання батьківства -

В С ТА Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Самарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) та Міністерство оборони України, про визнання батьківства.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тарасове Новомосковського району Дніпропетровської області та її батьком є ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання обов`язків військової служби, завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України поблизу п.н.Новоолександрівка Донецької області. При цьому, на момент її народження, її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перебували у зареєстрованому шлюбі, а запис про батька у свідоцтві про народження було здійснено, відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, - за вказівкою матері. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, щодо актового запису про народження № 00031915747 від 31.07.2021 року, її батьком зазначений ОСОБА_6 (відомості про батька записані, відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України). Проте, з моменту її народження і до своєї смерті, батько визнавав її своєю дитиною, брав участь у її вихованні, утриманні, проживав разом з ними однією сім`єю до 2018 року. Після досягнення нею повноліття, вона часто спілкувалась з батьком, він надавав їй матеріальну допомогу. Під час розмов говорив, що бажає офіційно встановити своє батьківство над нею, але, у зв`язку з проходженням військової служби та браком часу, не встиг це оформити. Тому, на підставі викладеного, змушена звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким встановити той факт, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в с.Дубовики Васильківського району Дніпропетровської області та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її батьком (батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Тарасове Новомоськовського району Дніпропетровської області), а також зобов`язати Самарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), внести зміни до актового запису № 12, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану по Новомосковському району Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 04 жовтня 2005 року, зазначивши у графі «батько» громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Дубовики Васильківського району Дніпропетровської області, та видати нове свідоцтво про народження.

Позивачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує та на їх задоволенні наполягає (а.с.83).

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення, в судове засідання не прибули, при цьому, на адресу суду надали заяви про визнання позовних вимог (а.с.85-86).

ПредставникСамарівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) в призначене судове засідання на прибув, однак, надав до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності та ухвалення рішення у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.72-73).

Представник третьої особи - Міністерства оборони України про розгляд справи був повідомлений належним чином, в судове засідання не прибув, при цьому, на адресу суду надав пояснення, згідно яких зазначає наступне. Як роз`яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом, такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено, згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли, відповідно до ч.2 ст.55 СК України, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття. Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька, шляхом визнання батьківства, про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Згідно ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено, відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу. Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Але передумовою звернення до суду в справах про встановлення батьківства є, зокрема, наявність кровного споріднення між особою, яку позивач просить визнати батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Висновки експертизи, у тому числі, судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Таким чином, враховуючи вищевикладене представник третьої особи просив суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення по даній справі, а також при ухваленні рішення врахувати дані пояснення (а.с.88-94).

Дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст.121 Сімейного кодексу України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст.122 та 125 цього Кодексу.

За змістом ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тарасове Новомоськовського району Дніпропетровської області народилася ОСОБА_1 (а.с.15), батьками якої зазначено: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У відповідності до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень, відповідно до ст.ст.126, 133, 135 СК України, відомості про батька в актовий запис про народження дитини було зазначено на підставі ч.1 ст.135 СК України (за заявою матері ОСОБА_5 ) (а.с.16-17).

Згідно ч.3 ст.12 та ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду з даним позовом стали обставини, які полягають в тому, що позивачка в позасудовому порядку встановити батьківство позбавлена можливості, оскільки її біологічний батько ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, про що свідчить актовий запис № 550, складений 21 травня 2025 року Центрально-міським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.11). При цьому, ОСОБА_1 долучила висновок експерта № 264-МГ від 14 липня 2025 року відділення судово-біологічних експертиз та досліджень ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», згідно якого було проведено судово-медичну експертизу зразка букального епітелію дитини ОСОБА_1 та нігтьової пластини загиблого ОСОБА_4 та встановлено вірогідність, що ОСОБА_4 , дійсно, є біологічним батьком ОСОБА_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999 % (а.с.25-30).

Таким чином, беручи до уваги висновок та подані докази, які у суду сумніву не викликають, не викликає сумнівів й той факт, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги обґрунтовані, викладені обставини знайшли своє підтвердження, а заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться, відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.125, 126, 128, 134 СК України, ст.ст.12, 13, 18, 76, 81, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи - Самарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) та Міністерство оборони України, про визнання батьківства - задовольнити.

Встановити факт, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в с.Дубовики Васильківського району Дніпропетровської області, та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Тарасове Новомоськовського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Самарівський відділ державної реєстрації актів цивільного у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), внести зміни до актового запису № 12, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану по Новомосковському району Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 04 жовтня 2005 року, зазначивши у графі «батько» громадянина України « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Дубовики Васильківського району Дніпропетровської області.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал