Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 208/4809/25
провадження № 1-кс/208/933/26
УХВАЛА
03 березня 2026 р. м. Кам`янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам`янського ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42025050000000044 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч.4 ст. 240 КК України,-
в с т а н о в и в:
Старший слідчий СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42025050000000044 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч.4 ст. 240 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 25.03.2025 ОСОБА_4 діючи від імені ТОВ «ОМД - ГРУП» (КОД ЄДРПОУ 44551069) уклав договір підряду № 73UA від 25.03.2025 року з ТОВ «НАДРОБУДГЛОБАЛ» (КОД ЄДРПОУ 42314312) (директор ОСОБА_7 ), предметом договору якого було проведення рекультиваційних робіт, які полягають у здійсненні комплексу організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель сільськогосподарського призначення, на земельних ділянках загальною площею 48 гектарів, розташованих на території Новодонецької селищної ОТГ, Краматорського (Олександрівського) району, Донецької області до 24 березня 2026 року.
В цей час уклавши вищевказаний договір ОСОБА_4 було отримано доступ до вугільних пластів l8в, l8в+н + l8н l5, l4, l3, l1, k8, k72, k71, k5.
В подальшому в ОСОБА_4 всупереч нормам передбачених Кодексом України «Про надра» ст.ст. 16, 17, які встановлюють загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, та усвідомлюючи протиправність дій за відсутності відповідного спеціального дозволу та гірничого відводу на користування надрами, всупереч ст.ст. 19, 20 Кодексу України «Про надра», ст. ст. 125, 126, Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушуючи вимоги ст. 56 Кодексу України «Про надра», умовам спеціального дозволу на користування надрами
№ 3038 від 17.11.2021 зі строком дії до 11.07.2039, угоди, яка є його невід`ємною частиною, а також положень договорів підряду, виник умисел на незаконне видобування суміші вуглевміщуючі, під видом виконання робіт з рекультивації земель сільськогосподарського призначення у пластах l8в, l8в+н + l8н l5, l4, l3, l1, k8, k72, k71, k5, що розташовані під земельною ділянкою з кадастровим номером 1420387500:01:000:0892, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12 грудня 1994 року (у редакції Постанови КМУ від 23 травня 2025 року №600) відноситься до техногенних горючих корисних копалин загальнодержавного значення.
При цьому, останній усвідомлював, та достовірно знав що в підприємства ТОВ «ОМД -ГРУП» відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами, акт про надання гірничого відводу, геолого-маркшейдерська, технічна та обліково контрольна документація.
Після чого, починаючи з 06 червня 2025 року по 28 серпня 2025 року, достовірно знаючи, про те, що право на видобування та реалізацію суміші вуглевміщуючі в межах земельної ділянки (кадастровий номер: 1420387500:01:000:0892, яка знаходяться в межах поля шахти Новодонецька, має ДП «ДОПРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» на підставі спеціального дозволу на видобування корисних копалин (кам`яного вугілля, газу (метану) вугільних родовищ, германію, вод дренажних) від 11.07.2003 р. №3038
ОСОБА_4 , в порушення» ст.ст. 16, 17, 19, 20, 56 КУ «Про надра», діючи з прямим умислом, шляхом зняття верхнього шару ґрунту (глини) організував незаконне видобування сумішей вуглевміщуючих.
Так, ОСОБА_4 , використовуючи службове становище, надав вказівки підлеглим працівникам, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , в супереч проекту землеустрою щодо рекультивації, зняти верхній шар ґрунту та заглибившись до 5 м здійснювати подальший видобуток сумішей вуглевміщуючих. На виконання вказівок директора ТОВ «ОМД -ГРУП» ОСОБА_4 працівники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , не усвідомлюючи протиправність своїх дій, в період часу з 06 червня 2025 року по 28 серпня 2025 року на земельній ділянці з кадастровим номером 1420387500:01:000:0892 використовуючи гусеничний екскаватор New Holland Kobelko д.н.з. НОМЕР_1 зняли верхній шар ґрунту на глибину до 3.8 метри та отримали доступ до техногенних корисних копалин сумішей вуглевміщуючих. В подальшому за вказівками ОСОБА_4 підлеглі працівники використовуючи гусеничний екскаватор та навантажувач фронтальний Cheng Gong CG958H д.н.з. НОМЕР_2 здійснили незаконне видобування сумішей вуглевміщуючих, які завантажували у вантажні автомобілі. Після чого, незаконно видобуті корисні копалини перевозились на території орендованої ТОВ «ОМД -ГРУП» площадки, яка належить філії «Автодор №7» ДП «Донецький автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за адресою: Краматорський район, с.Степанівка, вул. Поштова, 43. Враховуючи, що вказана площадка мала під`їзну залізничну колії незаконно видобуті сумішей вуглевміщуючі перевантажувались до вагонів та реалізовувались на території України.
У результаті злочинних дій ОСОБА_4 , було незаконно видобуто 6126 тон сумішей вуглевміщуючих, що згідно з висновком експерта, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, призвело до спричинення збитків у розмірі 28 257 486, 50 грн. (двадцять вісім мільйонів двісті п`ятдесят сім чотириста вісімдесят шість гривень п`ятдесят копійок).
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, а саме як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене службовою особою з використанням службового становища, що спричинило інші тяжкі наслідки.
В подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи службове становище, в супереч проекту землеустрою щодо рекультивації, організував на земельній ділянці з кадастровим номером: 1420387500:01:000:0892 незаконний видобуток техногенних корисних копалин сумішей вуглевмішуючих.
В процесі незаконного видобутку корисних копалин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне розміщення відходів на території земельної ділянки загальною площею 2, 0000 гектарів, яка розташована на території Степанівської ОТГ, Краматорського (минулого Олександрівського) району, Донецької області.
Так, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та учасників ТОВ «ОМД - ГРУП» з метою мінімізації виробничих витрат, без отримання дозвільних документів на використання земельної ділянки під розміщення відходів, в період з 25.03.2025 по 29.09.2025 організував незаконне розміщення суміші осадових гірських порід та дрібнодисперсних часток кам`яного вугілля, на земельній ділянці з кадастровим номером: 1420387500:01:000:0892 - що знаходяться на території Новодонецької селищної об`єднаної територіальної громади, Краматорського (Олександрівського) району, Донецької області.
При цьому, земельна ділянка з кадастровим номером 1420387500:01:000:0892 площею 2,0000 га розташована за адресою: Донецька область, Краматорський (минулий Олександрівський) район, Новодонецька селищна ОТГ (цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, тобто земельні ділянки, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; земельні ділянки, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше), категорія земель землі сільськогосподарського призначення).
Всього, за вказівкою директора ТОВ «ОМД - ГРУП» ОСОБА_4 , підлеглими працівниками, які не усвідомлювали протиправність своїх дій, з використанням гусеничного екскаватора New Holland Kobelko д.н.з. НОМЕР_1 в період з 25.03.2025 по 29.09.2025 було незаконно розміщено на території земельної ділянки з кадастровим номером 1420387500:01:000:0892 65794 м3 відходів, а саме суміші осадових гірських порід та дрібнодисперсних часток кам`яного вугілля, які були підняті з під шару ґрунту під час незаконного видобутку сумішей вуглевмішуючих.
Отже, ОСОБА_4 умисно вчинено засмічення земельної ділянки на території Новодонецької селищної територіальної громади, Краматорського району, Донецької області з кадастровим номером 1420387500:01:000:0892, тобто порушення ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 13, 15 Закону України «Про управління відходами», ст.ст. 164, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», внаслідок чого заподіяно екологічного збитку (шкоди) державі на суму 523607,4 грн. (п`ятсот двадцять три тисячі шістсот сім гривень 4 копійки), що є тяжкими наслідками.
Тим самим, дії ОСОБА_4 , які полягали в незаконному розміщені відходів від збагачення вугільної промисловості, а саме суміші осадових гірських порід та дрібнодисперсних часток кам`яного вугілля спричинили псування земельної ділянки відходами, шкідливими для довкілля внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та потягло тяжкі наслідки у вигляді екологічного збитку (шкоди) державі внаслідок засмічення земельної ділянки за кадастровим номером: 1420387500:01:000:0892 на суму 523607,40 грн. (п`ятсот двадцять три тисячі шістсот сім гривень сорок копійок).
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється в псуванні земель відходами шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило інші тяжкі наслідки, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 239 КК України.
В судовому засіданні прокурором підтримано клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначено, що підставами застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора у повній мірі, з підозрою не згоден.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, надала характеризуючи матеріали в яких зазначено, що ОСОБА_4 має постійне місце роботи , сталі соціальні зв`язки забезпечує та організовує діяльність ТОВ «Такмедпром» і БО БФ «Золота-Година», надає робочі місця займається благодійністю, також надає сину фінансову допомогу у зв`язку зі станом здоров`я останнього, розмір застави перевищує максимальний розмір та суперечить нормам КПК України, ризики наведені прокурором вважає не доведеними тому просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Вислухавши сторони, дослідив клопотання, матеріали кримінального провадження, підстави та обґрунтування покладені в його обґрунтування, надані адвокатом заперечення приходжу до наступного:
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Як встановлено під час розгляду клопотання, 27.02.2026 підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про підозру у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 239, ч.4 ст. 240 КК України.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч.4 ст. 240 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:
- рапортами оперативних підрозділів;
- Наказом №0702/22-1 про призначення на посаду директора ТОВ «ОМД ГРУП» ОСОБА_4
- Статутом ТОВ «ОМД ГРУП» від 01.04.2024 року
- Висновком експерта за результатами проведення судової інженерно екологічної експертизи №СЕ-19/105-25/14791-ФХЕД від 21.10.2025 де встановлено розмір збитків заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки на території Новодонецької селищної територіальної громади, Краматорського району, Донецької області з кадастровим номером: 1420387500:01:000:0892 становить 523607,40 грн. (п`ятсот двадцять три тисячі шістсот сім гривень 40 копійок);
- Допитом свідка ОСОБА_8 від 23.10.2025 року. Під час допиту свідок пояснив, що з 2021 року по 01.10.2025 року в ТОВ «ОМД ГРУП» останній працював на посаді начальника дільниці. В ході допиту останній пояснив весь процес видобування та реалізації корисної копалини.
- Оглядом документації за участі спеціаліста Донецької екологічної інспекції ОСОБА_12 від 28.10.2025 року;
- Допитом свідка спеціаліста Донецької екологічної інспекції ОСОБА_12 від 28.10.2025 року, останній був присутнім під час проведення слідчих дій на території земельної ділянки за кадастровим номером: 1420387500:01:000:0892 в якості спеціаліста. Під час допиту свідок пояснив, що роботи, які проводились на земельній ділянці на момент оглядів точно не пов`язані з рекультивацією. Також останній зазначив, що на земельній ділянці за кадастровим номером: 1420387500:01:000:0892 здійснювалося незаконне заволодіння корисних копалин, а саме проводились земельні роботи з видобуванням вуглевміщуючих елементів.
- Листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №10-5-0.401-3643/2-25 від 29.10.2025, де вказано, що роботи, які проводились під час огляду на земельній ділянці з кадастровим номером:1420387500:01:000:0892 не можуть бути рекультиваційними.
- Висновком експерта за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/121-26/568-ФХД від 16.01.2026 де встановлено що речовина вилучена 29.09.2025 року із земельної ділянки за географічними координатами: 48.3619, 36.5960, які розташовані за адресою: Донецька область, Краматорський район, Новодонецька ОТГ є сумішшю вуглевміщуючою, що відноситься до техногенних горючих корисних копалин;
- Висновком експерта за результатами проведення інженерно екологічної експертизи №СЕ26-111/6 від 12.02.2026 де встановлено розмір збитків заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами Товариством з обмеженою відповідальністю «ОМД ГРУП» (ЄДРПОУ 44551069) у кількості 6126 тон на земельній ділянці за кадастровим номером: 1420387500:01:000:0892, за період з 06.06.2025 по 28.08.2025, а саме 28257486,50 грн (двадцять вісім мільйонів двісті пьятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 50 копійок);
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Фактичні данні щодо обставин, що мають значення для кримінального провадження, надання їм оцінки та встановлення кваліфікаційних складових злочину або їх спростування, не вирішуються слідчим суддею під час розгляду даного клопотання, а тому і не можуть оцінюватися з зазначених підстав.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Виходячи із приписів ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- ризик переховування під органу досудового розслідування та суду: зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також взято до уваги той факт, що згідно відомостей з Державної міграційної служби України ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично мешкає в квартирі АДРЕСА_2 . Згідно реєстру речових прав на нерухоме майно, вищезазначена квартира не являється власністю ОСОБА_4 . Враховуючи викладене, останній може в будь який час змінити своє місце мешкання, про що може не стати відомо органу досудового розслідування та в подальшому суду.
- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: ураховуючи те що на теперішній час не встановлено всіх місць зберігання речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, чорнових/електронних записів з алгоритмом дій учасників, пов`язаних із незаконним видобуванням корисних копалин та псуванням земель у зв`язку з чим, підозрюваний, може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
- ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні: ОСОБА_4 , як минулий директор підприємства мав, та на теперішній час має вплив на своїх підлеглих свідків кримінального правопорушення, отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою володіє інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування показання. Вказані відомості можуть надати останньому можливість, як самостійно, так і з використанням кола своїх знайомих, здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на названих осіб, їх підкуп, або шантаж з метою ухилення від можливого покарання чи спотворення об`єктивної картини скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Щодо посилання підозрюваного на необґрунтованість підозри, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
З досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження вбачається, що зібрана доказова база відповідає наведеним вище критеріям. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
Слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
Відповідно до практики Європейського суду із захисту прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також слідчий суддя бере до уваги, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні незаконні дії, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Доходячи до висновку про наявність ризику, слідчий суддя звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.
Виходячи із приписів ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи матеріали клопотання позицію прокурора, підозрюваного, захисника, а також надані в судовому засіданні заперечення суд приходить до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 184, 186, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя-
п о с т а н о в и в:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42025050000000044 від 08.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч.4 ст. 240 КК України, задовольнити частково.
Застосувати запобіжний заход у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів з 03.03.2026 року до 01.05.2026 року включно, з визначенням розміру застави.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 4 ст. 183 КПК України, визначити ОСОБА_4 розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240,00 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок вважати, що до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, які він повинен буде виконувати строком до 01.05.2026 року:
- не відлучатися із населеного пункту, де він фактично мешкає м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 05.03.2026 р. о 12:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 134585407, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 03.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 208/4809/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: