Ухвала суду № 134575504, 02.03.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21368/24

Провадження № 2/638/923/26

УХВАЛА

Іменем України

02 березня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

за участю секретаря Суслової К.В.,

представника позивача: Москаленко Н.І.,

відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4 , в якому просив:

- стягнути з ОСОБА_4 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 ;

- визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_2 за місцем його проживання до досягнення дітьми повнолітнього віку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.11.2024 у справі №682/2718/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та відновлено ОСОБА_4 дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IXвід 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.05.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей Ужгородської міської ради та виключено Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28.08.2025 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від18.02.2025 вирішено повернутись зі стадії судового розгляду по суті до стадії підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.02.2025 підготовче судове засідання оголошено відкритим. Разом з тим, у зв`язку із клопотанням відповідача про відкладення підготовчого судового засідання з огляду на необхідність укладення договору на надання правничої допомоги, судове засідання відкладено на 02.03.2026.

02.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні 02.03.2026 представник позивача клопотання підтримав та просив задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні у вирішенні клопотання поклалась на розсуд суду.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думки представника позивача та відповідача, дійшов наступних висновків.

У статті 12 ЦПК України зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із частиною 1 статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (частини 1, 2 та 4 статті 200 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З системного аналізу завдань підготовчого провадження (частина 1 статті 189 ЦПК України) та процесуальних дій, які вчиняються під час підготовчого засідання (частина 2 статті 197 ЦПК України) вбачається, що метою проведення підготовчого засідання є здійснення дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, а не розгляд та вирішення спору по суті.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Залишення позову без розгляду з ініціативи позивача можливе лише на певній стадії судового процесу, а саме до початку розгляду справи по суті. В той же час у подальшому залишення позовної заяви без розгляду за ініціативою суду, здійснюється лише за наявності підстав, зазначених в статті 257 ЦПК України, через які справа не може бути розглянута по суті.

Як вже зазначалось, ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.02.2025 вирішено повернутись зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Разом з тим, суд зазначає, що Цивільний процесуальний кодекс України не містить обмежень щодо реалізації сторонами прав у випадку повернення до стадії підготовчого провадження після початку судового розгляду.

Також ЦПК України не містить норм, які б регулювалипорядок подальшого розгляду справи після повернення до стадії підготовчого провадження та визначали особливості його проведення, у зв`язку з чим застосуванню підлягають загальні норми цивільного процесу. У такому випадку після закриття підготовчого провадження розгляд справи починається заново, незалежно від того, з якої стадії здійснено повернення у підготовче провадження.

Наведене дає підстави для висновку, що позивач до початку судового розгляду не позбавлений можливості заявити клопотання про залишення позову без розгляду.

Окрім того, реалізація сторонами всього обсягу прав та вчинення судом дій, можливих лише на стадії підготовчого провадження, може мати наслідком формування нового обсягу доказів, що підлягатиме дослідженню під час судового розгляду. Вказаний обсяг та зміст доказів може відрізнятись від обсягу та змісту доказів, що існував до повернення у підготовче провадження.

Вищевикладене, разом з відсутністю обмежень щодо реалізації сторонами прав при поверненні до стадії підготовчого провадження, дає підстави вважати, що позивач до початку розгляду справи по суті не втратив право на реалізацію права, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України щодо залишення позову без розгляду.

Згідно позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №902/271/18 стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Також, згідно позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18 подати заяву про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу. При цьому надане позивачу право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи. Суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.

Враховуючи викладене, суд вважає клопотання представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п.5 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд:

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що у відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якоїзалишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 04.03.2026.

Суддя Р.О. Агапов