Рішення № 134575112, 27.02.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 361/5923/25

Номер провадження 2/383/50/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ляховецької В.І.,

позивача - ОСОБА_1 в режимі відео конференції,

представника позивача - адвоката Левчук П.Я. (в режимі відео конференції),

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №361/5923/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 , про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 , звернувся з вищевказаним позовом до суду, у якому просив суд визнати його батьком дитини - ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_2 з 22 листопада 2019 року перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_3 . З червня 2021 року шлюбні відносини між ними були фактично припинені, вони стали проживати окремо, однак шлюб на той час вони ще не розірвали. Вказує, що приблизно з жовтня 2021 року, він почав зустрічатися з ОСОБА_2 , а згодом між ними виникла близькість. У січні 2022 року ОСОБА_2 завагітніла, але про свою вагітність позивачу не повідомила, так як стосунки між ними погіршилися та припинилися. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_4 будучи у шлюбі з ОСОБА_3 , тому тому саме він і був зазначений батьком у відомостях про батька у актовому записі про народження дитини та у свідоцтві про народження сина. 24 квітня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. 27 вересня 2024 року на день народження дитини ОСОБА_2 зустрілася з позивачем та повідомила його про те, що саме він є батьком її сина ОСОБА_4 . Тоді він, щоб пересвідчитися, 21 травня 2025 року в медичній лабораторії «NIKO LAB» зробив дослідження ДНК на встановлення батьківства, за результатами якого підтвердилося, що саме він є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 . Вказує, що визнає своє батьківство, з вересня 2024 року бере активну участь у вихованні дитини. Наразі він, ОСОБА_2 та їхня спільна дитина проживають разом однією сім`єю. Так, враховуючи викладені обставини та те, що він є біологічним батьком дитини, але юридично не є зареєстрованим батьком дитини ОСОБА_4 , на цій підставі звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.07.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження й призначив у справі підготовче засідання.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.10.2025 року задоволено заяву представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Додатково зазначив, що він та ОСОБА_2 , а також їх спільний син ОСОБА_5 наразі проживають разом однією сім`єю та 18 липня 2025 року він зареєстрував шлюб із матір`ю дитини ОСОБА_2 .. Також, у зв`язку із неявкою відповідача в судове засідання та ненадання останнім відзиву, надав згоду на заочний розгляд справи.

Представник позивача адвокат Левчук П.Я. в судовому засіданні позовні вимоги також підтримав з підстав, зазначених у позові та просив суд їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від представника до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с.134).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення позовних вимог та пояснила, що будучи у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , але з 20 листопада 2020 року фактично припинивши шлюбні відносини з ним, вона почала зустрічатися та з жовтня 2021 року з позивачем, між ними виникли близькі стосунки, і згодом вона дізналася, що завагітніла, проте вона не повідомила позивача про вагітність, оскільки ті стосунки припинилися. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила сина ОСОБА_5 . Знаючи, що біологічним батьком дитини є ОСОБА_1 , вона його не повідомила про сина, бо стосунки з ним були припинені і вона та той час ще перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , та якого також не повідомила про народження у неї дитини, оскільки фактично не проживала вже на той час з ним та не знала його місцязнаходження. Згодом 27.09.2024 року вона випадково зустріла позивача та вирішила повідомити йому, що саме він є біологічним батьком дитини. Вказує, що вона з позивачем та їх спільною дитиною створили сім`ю, позивач є люблячим та турботнивим батьком їх сину ОСОБА_5 , а 18.07.2025 року вони з позивачем одружилися, тому просить задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_3 повторно в судове засідання не з`явилася по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду заяв чи клопотань не подав. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з`явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази та оцінивши їх у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 19.10.2022 року. В розділі «Батьки» зазначено « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_6 » (а.с.11).

24 квітня 2024 року заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/10388/23 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 25.05.2024 року (а.с.12).

18 липня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 , виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 18.07.2025 року. Прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини змінено на « ОСОБА_7 » (а.с.78).

Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Частиною першою статті 2 СК України встановлено, що СК України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Згідно з частинами першою-третьою статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Змістом частин першої, дев`ятої, десятої статті 7 СК України закріплено загальні засади регулювання сімейних відносин та визначено, що сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до положень статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини (стаття 133 Сімейного кодексу України).

За змістом положень статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Таким чином, частина перша статті 122 СК України встановлює презумпцію шлюбного походження дитини, яка складається з двох частин: презумпції материнства дружини та презумпції батьківства чоловіка.

Презумпція шлюбного материнства стверджує, що саме дружина народила дитину і саме ту дитину, яку вона забрала з пологового медичного закладу.

Згідно із презумпцією батьківства чоловіка, саме він є батьком дитини, народженої його дружиною. Презумпція батьківства чоловіка (шлюбного батьківства) поширюється на три групи дітей: 1) тих, які були зачаті і народжені в шлюбі; 2) тих, які були зачаті до шлюбу, але народжені в шлюбі; 3) тих, які були зачаті у шлюбі, але народжені після його припинення або визнання недійсним.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульоване змістом статті 125 СК України.

Так, відповідно до частини другої вищезгаданої норми, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За змістом статті 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , яке 24.04.2024 року заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/10388/23 розірвано.

Оскільки ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 у свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками дитини зазначені « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_6 ».

Судом встановлено, що позивач дізнався про можливе своє батьківство щодо дитини ОСОБА_4 лише 27 вересня 2024 року, після чого 21 травня 2025 року було зроблене дослідження ДНК, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін та 27.05.2025 року він звернувся до суду з вказаним позовом про визнання свого батьківства, тобто у строки, визначені ст.129 СК України.

Тобто, оскільки з позовом до суду позивач звернувся 27 травня 2025 року в межах одного року з дня, коли йому стало відомо про можливе батьківство, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У постановах Верховного Суду від 20 вересня 2024 року в справі №183/2690/21, від 16 травня 2018 року в справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування а такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Зазначений правовий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 10 листопада 2022 року в справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року в справі № 205/5698/21.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Про зазначене також зауважував Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а саме: «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23) та інших виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Верховний Суд в постанові від 19 січня 2022 року в справі № 235/101/21 зазначив, що доцільність призначення експертизи у справі як спосіб здобуття доказів кореспондується з предметом заявлених вимог - визнання батьківства. Вищезазначені положення ЦПК України та статті 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, судом встановлено, що згідно висновку дослідження ДНК на батьківство №2498 від 21 травня 2025 року виконаному медичною лабораторією NIKO LAB, комбінований індекс спорідненості:3096653346. Передбачуваний батько ( ОСОБА_1 ) у 30996653346 разів є більш імовірним біологічним батьком дитини ( ОСОБА_4 ) за випадкову особу чоловічої статі. Враховуючи апріорну ймовірність встановлення батьківства 50% апостеріорна ймовірність батьківства в даному випадку становить 99,9999999%. Біологічне батьківство передбачуваного батька ( ОСОБА_1 ) щодо дитини ( ОСОБА_4 ) не виключається. Ймовірність того, що отриманий результат не є наслідком випадкового збігу алельних варіантів досліджуваних локусів неспоріднених осіб, становить 99,9999999% (а.с.102-103).

З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, отже заявлені позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про внесення змін та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька та зміни анкетних данних дитини, суд зазначає таке.

За положеннями статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, який зареєстровано 14 січня 2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з пунктом 1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

У відповідності до пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до пункту 2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до підпункту 20 пункту1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

З урахуванням приписів статті 134 Сімейного Кодексу України та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, з урахуванням доведеності факту батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вимоги позовної заяви про внесення змін до актового запису про народження дитини та виключення з цього актового запису відомостей про батька « ОСОБА_8 » з зазначенням батьком дитини « ОСОБА_1 », та зміною прізвища та по-батькові дитини на « ОСОБА_9 » є обґрунтованими, тому також підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни до актового запису № 725 від 19 жовтня 2022 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: Україна, Київська область, Броварський район, місто Бровари, складеного Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), а саме виключити дані про батька: " ОСОБА_3 , громадянин України» та зазначити в у відомостях про батька: " ОСОБА_1 , громадянин України".

Внести зміни до актового запису № 725 від 19 жовтня 2022 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), змінивши анкетні дані дитини, а саме прізвище та по батькові дитини, з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_9 ».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Городнянським РВ УМВС України в Чернігівській області від 01.07.2010 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Бобринецьким РС УДМС в Кіровоградській області від 18.09.2014 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 33341526, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул.Київська, 155, п.і.07401.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІД паспорт № НОМЕР_7 від 20.08.2025 року, орган видачі 3213, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 05.03.2026 року.

Суддя І. М. Адаменко