Рішення № 134573453, 05.03.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/4010/25

2/683/466/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Васічевої О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Старокостянтинові цивільну справу № 683/4010/25, номер провадження 2/683/466/2026 позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2025 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») Хлопкова М. звернулася до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 175359 від 17.03.2025 року у розмірі 14 394,36 грн, а також стягнути із відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.03.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі - ТОВ «ФК «Кредіплюс») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 175359 на суму 13 334 грн.

Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання нею одноразового персонального ідентифікатора, який був надісланий на її номер мобільного телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін.

За загальними умовами вказаного кредитного договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, які 17.03.2025 року були перераховані на її банківську картку № НОМЕР_1 , на умовах строковості і платності користування та зобов`язалась повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами, комісію за надання кредиту у строки та на умовах, передбачених договором.

Однак, в подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту у зв`язку із чим заборгованість за договором кредиту становить 14 394,36 грн, з яких: 10 059,04 грн заборгованість по тілу кредиту; 4 034,32 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 301 грн заборгованість по комісії.

16 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №16042025, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги за кредитним договором № 175359 від 17.03.2025 року, де боржником є ОСОБА_1 .

Після набуття права вимоги за вказаним кредитним договором, ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювало будь-яких нарахувань за кредитним договором, заборгованість по якому на дату подачі позову залишилась незмінною.

Оскільки ОСОБА_1 у добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань з повернення кредиту, тому ТОВ «Юніт Капітал» змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30.12.2025 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30.12.2025 року, не скористався.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.03.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 175359.

Кредитний договір підписаний 17.03.2025 року електронним підписом ОСОБА_1 , який відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора «f3554887» і був надісланий на номер її мобільного телефону НОМЕР_2 .

За умовами п.2.2.1, п.2.6 кредитного договору сума кредиту становить 13 334 грн та надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 10 000,50 грн на номер рахунку позичальника № 4149-49ХХ-ХХХХ-6413 у національній валюті; у розмірі 3 333,50 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Загальний строк кредитування за цим договором складає 84 днів з 17.03.2025 року (дата надання кредиту) по 09.06.2025 року.

Проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою ставкою 390% річних з дня наступного за днем отримання кредиту протягом строку кредитування, визначеного у п.2.6 індивідуальної частини та/або Графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний (п.2.3 кредитного договору).

У п.2.5 кредитного договору сторони передбачили, що комісія за надання кредиту складає 3 333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено у п.2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Крім того, сторони передбачили також сплату позичальником комісії за управління та обслуговування кредиту, зокрема, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн; стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн. Вказана комісія нараховується за кожен період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період) за зниженим тарифом. Якщо позичальник порушив (прострочив) строк сплати чергового платежу згідно Графіку платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом. (п.2.4 договору, пункт договору «терміни та визначення»).

Строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів; періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні; конкретні дати вказані у графіку платежів (п.2.6.1 договору).

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 11 145,54 грн.

За умовами вищезазначеного договору кредиту ОСОБА_1 зобов`язалась повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк, а також сплатити проценти та комісію.

Фінансова установа виконала свої зобов`язання за кредитним договором та надала відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала та не повернула отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у неї перед кредитором виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що в строк по 09.06.2025 року кредит в сумі 13 334 грн відповідач не повернула та не вносила у цей період жодних коштів на погашення кредиту чи нарахованих відсотків. У зв`язку із чим заборгованість за договором кредиту становить 14 394,36 грн, з яких: 10 059,04 грн заборгованість по тілу кредиту; 4 034,32 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 301 грн заборгованість по комісії, а також нараховано 1 200 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи), відносно якої позовні вимоги не заявлені.

16 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №16042025, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло належні ТОВ «ФК «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимог.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог №6 від 03.09.2025 року, що є додатком №1 до договору факторингу №16042025, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 175359 від 17.03.2025 року в сумі 15 594,36 грн, з яких: 10 059,04 грн заборгованість по тілу кредиту; 4 034,32 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 301 грн заборгованість по комісії, 1 200 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Надані позивачем договір факторингу №16042025 від 16.04.2025 року, Витяг з Реєстру прав вимоги №6 від 03.09.2025 року, який є додатком №1 до договору факторингу, Акт приймання-передачі Реєстру прав вимоги №6 від 03.09.2025, платіжна інструкція про перерахунок коштів за договором факторингу, свідчать про те, що ТОВ «Юніт Капітал» набуло у встановленому законом порядку право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 175359 від 17.03.2025 року.

Отже, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Юніт Капітал» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «f3554887», який був надісланий на її номер телефону НОМЕР_2 , суд вважає, що укладення кредитного договору № 175359 від 17.03.2025 року відбулось, що узгоджується зі ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», та останній надано кредит в розмірі 13 334 грн, який у відповідності до п.2.2.1 надано наступним чином: 10 000,50 грн зараховано на банківську картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а 3 333,50 грн. - зараховано на погашення заборгованості за комісією, визначеною у п.2.5 кредитного договору.

Факт належності ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 та зарахування на цю картку 17.03.2025 року коштів у сумі 10 000,50 грн, підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30.12.2025 року про витребування доказів, а також випискою про рух коштів на вказаній банківській картці за період з 17.03.2025 року по 22.03.2025 року. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» підтвердило, що номер телефону НОМЕР_2 був/є фінансовим номером ОСОБА_1 та знаходився у її анкетних даних.

На виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 жодних коштів згідно Графіку платежів не вносила та допустила прострочення платежів.

Представлений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідає умовам договору, в якому відображено інформацію стосовно розміру основного боргу (10 059,04 грн), загальної кількості днів користування кредитом (84 днів), періоду нарахування процентів в межах строку дії договору кредиту з 18.03.2025 року по 09.06.2025 року включно та розміру процентів, нарахованих та несплачених за цей період в сумі 4 034,32 грн, а також комісії за управління і обслуговування кредиту, яка вірно нарахована відповідно до п.2.4 кредитного договору, що становить 301 грн.

Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» у межах заявлених позовних вимог підлягає стягненню заборгованість в розмірі 14 394,36 грн, з яких: 10 059,04 грн заборгованість по тілу кредиту; 4 034,32 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 301 грн заборгованість по комісії.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «Юніт Капітал» під час розгляду справи в суді на підставі договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року, додаткової угоди №25771372046 від 11.09.2025 року до вказаного договору та довіреності від 10.09.2025 року здійснювало Адвокатське бюро «Соломко та партнери».

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг за договором №10/09/25-02 від 10.09.2025 року сторони погодили, що Адвокатським бюро «Соломко та партнери» у даній справі надано ТОВ «Юніт Капітал» такі види правової допомоги: складання позовної заяви - 2 години вартістю 5 000 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості - 2 години вартістю 1 000 грн, підготовка адвокатського запиту - 1 година вартістю 500 грн, підготовка та подача клопотання - 1 година вартістю 500 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 7 000 грн.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані Адвокатським бюро «Соломко і партнери» у даній справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування є співмірним із фактично наданими послугами, в зв`язку із чим ці витрати в сумі 7 000 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №33873 від 26.12.2025 року.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 175359 від 17.03.2025 року у розмірі 14 394,36 грн, з яких: 10 059,04 грн заборгованість по тілу кредиту; 4 034,32 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 301 грн заборгованість по комісії.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 422,20 грн судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження: вул. бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333 м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: