Рішення № 134573078, 04.03.2026, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №943/1994/25

Провадження №2/943/372/2026

04 березня 2026 року м.Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,

при секретарі Пирки В.М.

за участі представника позивача ОСОБА_11

представника Служби у справах дітей Москви О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську цивільну справу за позовом Буського дитячого будинку «Добре серце» в особі директора ІГНАТ Олесі Іванівни в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - Служба у справах дітей Буської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

Директор ДБ «Добре серце» ОСОБА_11 звернулася до суду з заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно доньок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мотивує тим, що дітей прилаштовано до Буського дитячого будинку «Добре серце». Малолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах служби у справах дітей Буської райдержадміністрації. На даний час перебувають на обліку в службі у справах дітей Буської міської ради. З моменту влаштування дітей в дитячий будинок, батьки самоусунулися від виконання батьківських обов`язків, до дітей не навідувалися, матеріально не допомагали, не цікавилися станом здоров`я, не забирали дітей додому на вихідні, святкові, навіть канікули. Орган опіки та піклування вже зверталися з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_9 батьківських прав відносно доньок ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , однак рішенням Буського районного суду відмовлені в такому позові, надано шанс на виправлення щодо виховання дітей. Однак батьки таким не скористалися, своє відношення до утримання та виховання дітей не змінили. Батько дітей ОСОБА_9 помер в 2020 році. Мати не працює, зловживає алкоголем, тому не спроможна утримувати та забезпечувати дітей, діти перебувають на державному утриманню. Просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно доньок, стягнути х відповідачки аліменти на утриманні дітей та зберегти за дітьми право користування житловим приміщенням за місцем реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просить такий задоволити, дане засідання проводити без застосування засобів звукозапису, про що подала письмове клопотання.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, хоча судом була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про розгляд справи у її відсутності, інших клопотань, пояснень, заперечень, відзив на позов, не подала. Поштовий конверт, адресований відповідачу, повернулися на адресу суду.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримала, подала висновок по суті позову про доцільність задоволення позову та позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дітей.

Враховуючи, що відповідач жодного разу не з`явилася за викликом суду, зважаючи на те, що розгляд справи був призначений завчасно, відповідач проінформована судом про день та час розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів справи, за відсутності відповідачки, з постановленням заочного рішення, проти чого представник позивача не заперечує.

Враховуючи клопотання представника позивача, відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши думку представника позивача, служби у справах дітей, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, приходить до висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами справи.

Батьком дітей є ОСОБА_9 . Згідно свідоцтва серія НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Соколівської сільської ради, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мати ОСОБА_4 не працює, зловживає алкогольними напоями, не займається утриманням та забезпеченням дітей, не цікавиться їх навчанням, станом здоров`я, не забезпечує матеріально. Крім того, відповідачка вже позбавлена батьківських прав відносно старших дітей.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст.155 цього закону, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачено, зокрема, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 30.03.2007 року №7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» надано роз`яснення про те, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 С К України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (п.16).

Згідно статей 9, 18 Конвенції "Про права дитини", ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька - це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Суд бере до уваги Європейську Конвенцію "Про здійснення прав дітей", ратифіковану Україною 03.08.2006 р., Конвенцію "Про юрисдикцію, відповідно до якої право, яке признається, виконується та співробітництві стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей", ратифікованої Україною 14.09.2006 р., гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст. 150 СК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" де встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо спілкування, матеріального утримання доньок ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Жодної матеріальної допомоги на утримання доньок не надає.

Також судом приймається до уваги як належний доказ Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Буської міської ради, за рішенням виконавчого комітету від 11.02.2026 року № 53, з якого вбачається доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно доньок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).

Крім того, у відповідності до вимог частини першої статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За наведених обставин судом достовірно з`ясовано, що відповідачка ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. ст. 150, 180 СК України усунулась від виконання конституційного обов`язку (батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття), передбаченого статтею 51 Конституції України щодо належного виховання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .

Аналізуючи наявні у справі докази, які безспірно свідчать про те, що відповідачка ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не займається їх вихованням, матеріально не забезпечує дітей, систематично ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо догляду за дітьми, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, суд вважає підставними і такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо збереження за неповнолітніми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи із такого.

Відповідно до ч. 6 ст. 167 СК України дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернутися до нього.

Згідно узагальнення ВСУ від 11.12.2008 року "Практика розгляду судами справ, пов`язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми", відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 247, п. 2 ч. 1 ст. 248 СК ( 2947-14 ), а також п. 3 ч. 3 ст. 71 Житлового кодексу України ( 5464-10 ) в разі поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника за нею (ними) зберігається право користування житлом, у якому вона проживала.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 155, 164 СК України, суд -

ухвалив :

Заяву задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительку с. Соколівка Золочівського району Львівської області батьківських прав відносно доньок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки с. Соколівка Золочівського району Львівської області на користь доньок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з 16.10.2025 року, до досягнення дітьми повноліття.

Зберегти за неповнолітніми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Б. М. Журибіда