Ухвала суду № 134567986, 02.03.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/8652/25

Провадження № 2-с/0203/5/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Казак С.Ю., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Судовим наказом Центрального районного суду міста Дніпра від 26.11.2025 року у справі №203/8652/25, провадження №2-н/242/643/26, було задоволено заяву ТОВ «Газорозподільіні мережі України» про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості з оплати послуг за розподіл природного газу за період з червня 2023 року по листопад 2025 року в сумі 1800 грн. 15 коп., пені в сумі 36 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 29 грн. 70 коп., інфляційних збитків в сумі 73 грн. 37 коп., витрат по сплаті судового збору в сумі 242 грн. 24 коп.

В наданій заяві боржник ОСОБА_1 просив поновити строк на подачу заяви, скасувати зазначений вище судовий наказ від 26.11.2025 року, а також стягнути із ТОВ «Газорозподільні мережі України» сплачений за подачу заяви про скасування судового наказу судовий збір в сумі 166 грн. 40 коп.

Частиною 1 ст.160 ЦПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно ч.1 ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст.122 ЦПК України).

Відповідно до ст.123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч.ч.3,5,6 ст.124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,3,4,6 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п.п.4,5 ч.1 ст.161 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч.5 ст.170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Як зазначив заявник та підтверджується матеріали справи, копію судового наказу останній отримав 30.12.2025 року.

З заявою про скасування судового наказу заявник первісно звернувся 14.01.2026 року, тобто в межах встановленого ч.1 ст.170 ЦПК України строку.

Також з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 16.01.2026 року заяву ОСОБА_1 було повернуто без розгляду згідно п.1 ч.5 ст.170 ЦПК України, в зв`язку із сплатою судового збору в меншому розмірі ніж передбачено законом.

Копію цієї ухвали заявником отримано 12.02.2026 року та 17.02.2026 року повторно подану заяву про скасування судового наказу з усунутими недоліками.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

З матеріалів справи вбачається, що первісно із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 звернувся із дотримання встановленого ч.1 ст.170 ЦПК України строку.

Після повернення первісної заяви судом, повторно заявник подав заяву протягом п`яти днів з дня отримання ухвали (ухвала отримана 12.02.2026 року, заява подана 17.02.2026 року, 14 та 15.02.2026 року були вихідними днями), тобто без зайвих зволікань.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення заявнику строку для подання відповідної заяви.

Також суд враховує, що заява від 17.02.2026 року за формою та змістом відповідає вимогам ч.ч.3-5 ст.170 ЦПК України.

Підстави, за яких боржником оспорюються заявлені стягувачем вимоги, свідчать про наявність між сторонами відповідного спору щодо розміру заборгованості, в зв`язку з чим, відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України судовий наказ підлягає скасуванню.

В частині поставлених в заяві питань про стягнення з ТОВ «Газорозподільіні мережі України» на користь заявника судового збору в сумі 166 грн. 40 коп., сплаченого за подану заяву про скасування судового наказу, суд враховує, що остання не є сумою, стягнутою за судовим наказом, а тому відсутні підстави для застосування положень ч.3 ст.171, ст.444 ЦПК України про поворот виконання судового наказу.

Стягнення зі стягувача на користь боржника витрат по сплаті судового збору за подану заяву про скасування судового наказу в разі її задоволення, нормами ЦПК України не передбачено.

Керуючись ст.ст.120,123,124,126,127,160,167,170,171,183,258-260,444 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про скасування судового наказу.

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ Центрального районного суду міста Дніпра від 26 листопада 2025 року у справі №203/8652/25, провадження №2-н/242/643/26, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільіні мережі України» про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості з оплати послуг за розподіл природного газу за період з червня 2023 року по листопад 2025 року в сумі 1800 грн. 15 коп., пені в сумі 36 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 29 грн. 70 коп., інфляційних збитків в сумі 73 грн. 37 коп., витрат по сплаті судового збору в сумі 242 грн. 24 коп.

Роз`яснити стягувачу право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку спрощеного позовного провадження.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільіні мережі України» на користь ОСОБА_1 сплаченого останнім за подачу заяви про скасування судового наказу судового збору в сумі 166 грн. 40 коп. в задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ю.Казак