Ухвала суду № 134566715, 04.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 1-кс/760/2351/26

В справі 760/4016/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

04 березня 2026 року в м. Києві

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

власника майна - ОСОБА_4 ,

представника володільця майна - адвоката ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вилучене під час обушку в кримінальному провадженні № 22025101110001307 від 27.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та/або користування тимчасово вилученим під час обшуку майном у кримінальному провадженні №22025101110001307, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.

Як зазначає прокурор, у ході досудового розслідування встановлено, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи свій особистий обліковий запис у соціальній мережі «Одноклассники» під назвою « ОСОБА_8 », поширює публікації, у яких міститься інформація щодо виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали таку агресію.

Прокурор зазначає, що 10.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.02.2026 (справа №760/1857/26) за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Galaxy A52s 5G», IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 та ноутбук ASUS Model X756U. 10.02.2026 вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Прокурор просить накласти арешт на зазначене майно з метою збереження речових доказів.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 , а також співвласник майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували. Зазначив, що клопотання прокурора не містить жодних посилань на конкретні докази (інформацію, відомості), які б підтверджували наявність на вилучених пристроях слідів кримінального правопорушення чи інформації, що має доказове значення. Крім того, зазначив, що під час обшуку слідчим та оперативними працівниками було проведено повний огляд телефону та ноутбука, при цьому жодної інформації, яка прямо чи опосередковано могла б свідчити про відвідування ОСОБА_7 соціальної мережі «Одноклассники» чи вчинення інкримінованого правопорушення, виявлено не було. На вказаних пристроях відсутні програми VPN або інші засоби обходу блокування, що унеможливлює доступ до заблокованих на території України російських інтернет-ресурсів. Представник власника майна також звернув увагу, що власники пристроїв добровільно надали повний доступ до їх вмісту під час обшуку.

Дослідивши наявні матеріали, заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя встановив таке.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини 7 статті 236 КПК України під час обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Водночас, згідно з частиною 3 статті 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Аналізуючи подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

По-перше, прокурор у клопотанні обмежився загальним твердженням, що вилучені під час обшуку мобільний телефон та ноутбук містять інформацію про вчинення кримінального правопорушення та мають значення для досудового розслідування, однак не зазначив, яка саме інформація чи які конкретно сліди кримінального правопорушення наявні на цих пристроях та які обставини кримінального провадження вони можуть доводити. Таке формулювання є абстрактним і не дозволяє слідчому судді оцінити наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

По-друге, зі змісту протоколу обшуку від 10.02.2026 вбачається, що під час проведення обшуку власники пристроїв добровільно надали слідчому та оперативним працівникам повний доступ до вмісту мобільного телефону «Galaxy A52s 5G» та ноутбука ASUS Model X756U, які не мали системи логічного захисту. Слідчим та оперативними працівниками було проведено огляд вмісту зазначених пристроїв. Відтак, доступ до інформації, що містилася на вилучених пристроях, не був обмежений їх власником, володільцем або утримувачем, що виключає одну з підстав для вилучення електронних інформаційних систем, передбачених частиною 3 статті 168 КПК України.

По-третє, конкретна інформація про доказове значення вилучених предметів не міститься ані в протоколі огляду вилучених речей від 10.02.2026, ані в постанові про визнання їх речовими доказами. Протокол огляду, який проводився слідчою ОСОБА_9 у службовому кабінеті № 436 ТУ СБ України у м. Києві та Київській області 10.02.2026 в період з 11 год. 09 хв. до 11 год. 20 хв., не містить відомостей про виявлення на вилучених пристроях будь-якої інформації чи слідів, які стосуються вчинення кримінального правопорушення. Постанова про визнання вилучених речей речовими доказами є формальною, без зазначення в ній, яке саме доказове значення мають ці предмети для розслідування кримінального провадження.

По-четверте, прокурором не надано суду копії постанови про призначення будь-якої експертизи щодо дослідження вмісту вилучених пристроїв, що ставить під сумнів наявність у органу досудового розслідування реальних підстав для утримання цих речей.

По-п`яте, з моменту вилучення технічних пристроїв (10.02.2026) і до дня розгляду даного клопотання орган досудового розслідування мав достатньо часу для здійснення копіювання вмісту вилучених мобільного телефону та ноутбука з метою подальшого їх дослідження, проте цього зроблено не було. При цьому, як встановлено під час обшуку, доступ до пристроїв був наданий добровільно і без обмежень, що не створювало жодних перешкод для копіювання їх вмісту.

Слідчий суддя також враховує, що відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Прокурором не наведено конкретних обставин, які б підтверджували наявність ризику приховування, пошкодження, знищення чи відчуження вилучених пристроїв.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. За обставин цієї справи, коли прокурором не доведено наявність на вилучених пристроях інформації, що має доказове значення, накладення арешту на мобільний телефон та ноутбук буде непропорційним обмеженням права власності.

Оцінюючи розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження відповідно до пункту 5 частини 2 статті 173 КПК України, а також наслідки арешту майна для його власників відповідно до пункту 6 частини 2 статті 173 КПК України, слідчий суддя вважає, що за відсутності доведення прокурором необхідності арешту та наявності відповідних ризиків, накладення арешту на тимчасово вилучене майно є безпідставним, а вилучене під час обшуку майно підлягає поверненню його володільцю.

А тому тимчасово вилучене під час обшуку, проведеного 10.02.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: мобільний телефон «Galaxy A52s 5G», IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 та ноутбук ASUS Model X756U, підлягає поверненню його володільцю, і накладення на нього арешту є безпідставним.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 168, 170, 172 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.У задоволенні клопотання про накладення арешту на вилучене під час обшуку у квартирі АДРЕСА_2 , майно, а саме: мобільний телефон «Galaxy A52s 5G», IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 та ноутбук ASUS Model X756U, - відмовити.

2.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: