Ухвала суду № 134566671, 03.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 4-с/760/11/26

В справі 760/11386/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

03 березня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Коробенко С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у порядку цивільного судочинства справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни, яка полягає у відмові зняти арешт із майна Скаржника.

ІІ. Описова частина

У березні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Стужук Наталії Василівни - звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Скаржник зазначає, що йому на праві власності належить 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 . У березні 2023 року, звернувшись до нотаріальної контори з метою посвідчення договору дарування своєї частки квартири на користь дружини, Скаржник виявив, що на вказане майно накладено заборону (арешт) 18.10.2004 за реєстраційним номером № 1386766 реєстратором П`ятої київської державної нотаріальної контори на підставі постанови без номера від 06.08.2001 відділу державної виконавчої служби Жовтневого району м. Києва.

З метою встановлення підстав накладення обтяження Скаржник звертався до П`ятої київської державної нотаріальної контори, яка повідомила, що всі справи за 2004 рік здані до Київського державного нотаріального архіву. Київський державний нотаріальний архів, у свою чергу, повідомив, що наглядова справа П`ятої київської державної нотаріальної контори, справа 2-41 «Розпорядження по покладенню і зняттю заборони відчуження нерухомого майна» за 2004 рік не заводилась та не передавалась на зберігання до архіву.

12.02.2025 Скаржник звернувся до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві із заявою про зняття арешту. Листом від 14.04.2025 за вих. № 65718 начальник відділу Костенко Л.І. відмовила у задоволенні заяви, посилаючись на те, що виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт, в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутнє, оскільки знищене відповідно до правил діловодства у зв`язку із закінченням трирічного строку зберігання, а тому відсутній механізм та порядок зняття арешту.

У судове засідання Скаржник та особа, дії якої оскаржуються, не з`явилися. Від представника Скаржника - адвоката Стужук Н.В. - надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, в якій скаргу підтримала. Представник Солом`янського відділу ДВС пояснень на скаргу не надав, у судове засідання не з`явився.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до встановлених судом обставин справи, на підставі постанови без номера від 06.08.2001 відділу державної виконавчої служби Жовтневого району м. Києва, реєстратором П`ятої київської державної нотаріальної контори 18.10.2004 зареєстровано заборону відчуження (арешт) майна ОСОБА_1 під реєстраційним номером обтяження № 1386766. Предметом обтяження є 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 .

Встановлено, що Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві не має у своєму розпорядженні матеріалів виконавчого провадження, в межах якого було накладено вказаний арешт, у зв`язку з їх знищенням відповідно до встановленого порядку діловодства після спливу трирічного строку зберігання. Відомості про вказане виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень також відсутні.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи.

Частинами другою та третьою статті 451 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення та поновити порушене право заявника.

При виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 Цивільного процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21) зазначено, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22) зроблено висновок, що передбачений частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» судовий захист прав та законних інтересів, порушених рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.

Встановлено, що станом на день розгляду справи відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 у Солом`янському відділі державної виконавчої служби відсутні. Матеріали виконавчого провадження, в межах якого постановою від 06.08.2001 відділу державної виконавчої служби Жовтневого району м. Києва було накладено арешт на майно Скаржника, знищені. Відомостей про наявність будь-яких майнових претензій до ОСОБА_1 з боку стягувачів до суду не надходило.

За таких обставин арешт (заборона відчуження) 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований 18.10.2004 під реєстраційним номером обтяження № 1386766, накладений на підставі постанови без номера від 06.08.2001 відділу державної виконавчої служби Жовтневого району м. Києва, є безпідставним та порушує гарантоване Конституцією і законами України право Скаржника вільно розпоряджатися своїм майном.

Разом з тим, у межах провадження за скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби суд не наділений повноваженнями самостійно скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця. Відтак, ефективний захист права Скаржника в цьому випадку можливий шляхом зобов`язання уповноваженої посадової особи органу державної виконавчої служби вчинити відповідні дії.

Скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалив:

1. Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати дії (бездіяльність) начальника Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костенко Людмили Іванівни щодо відмови у знятті арешту з майна ОСОБА_1 - неправомірними.

3. Зобов`язати Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати заборону відчуження (арешт) 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , зареєстровану 18.10.2004 реєстратором П`ятої київської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер обтяження № 1386766, накладену на підставі постанови без номера від 06.08.2001 відділу державної виконавчої служби Жовтневого району м. Києва, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.

Суддя: