Ухвала суду № 134565175, 25.02.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46630/25-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань - Романенко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі №757/46630/25-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

До суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження, мотивоване тим, що він перебуває у складі Збройних Сил України.

В судове засідання учасники розгляду не з`явилися, про місце і час повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи, надходить до висновку, що провадження у справі не підлягає зупиненню.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи".

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що "межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі".

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов`язкове і факультативне. Обов`язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов`язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов`язковими є підстави передбачені ст. 251 ЦПК.

Так, як на обставину для зупинення провадження відповідач вказує на його перебування у складі Збройних Сил України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань (зокрема територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що є органами військового управління, які в першу чергу забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації), а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.

У клопотанні позивач просив зупинити провадження у даній справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, мотивуючи це тим, що він перебуває на службі у складі Збройних сил України. Вказане клопотання було подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та до нього долучено «копію витягу з Наказу НАСВ від 23.12.2025 номер 328 щодо призову.НЕІС.», проте дослідити вказаний документ суду не вдалося, так як відкрити цей файл не вдалося, тому що формат не підтримується або файл пошкоджено.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити, що в даному випадку позивач вправі повторно звернутися до суду з вказаним клопотанням, у випадку надання підтверджуючих документів щодо його перебування у складі Збройних Сил України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 251, 253, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі №757/46630/25-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 25.02.2026.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА