Ухвала суду № 134565019, 04.03.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-во/754/33/26

Справа № 754/16232/25

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув заяву ОСОБА_1 про внесення виправлення у рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року у справі №754/16232/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 112 108,66 грн,

УСТАНОВИВ:

30.09.2025 Позивач звернувся до суду з цим позовом, просив стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 112 108,66 грн.

02 лютого 2026 року Деснянський районний суд м. Києва постановив рішення, яким позов задовольнив частково, зокрема, стягнув з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 112 108,66 грн (о/р НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3028 грн.

У мотивувальній частині рішення суду, зазначено, що є необґрунтованою вимога Позивача про солідарне стягнення заборгованості, оскільки заборгованість у розмірі 112 108,66 грн нарахована за особовим рахунком НОМЕР_1 , який відкрито виключно на ім`я ОСОБА_2 та її сина на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.11.20210 у справі № 2-4152, яким визначено порядок користування квартирою. Натомість ОСОБА_1 має інший, окремий особовий рахунок НОМЕР_2 , за яким він здійснює оплату житлово-комунальних послуг, що підтверджується копіями квитанцій та рахунків-повідомлень.

Суд визнав, що правові підстави для покладення на ОСОБА_1 обов`язку солідарно відповідати за заборгованістю, що утворилася за особовим рахунком індивідуального споживача - ОСОБА_2 .

Відповідач, ОСОБА_1 , звернулався до Суду з заявою про виправлення описки у судовому рішення, просить зазначити правильно:

-номер рахунку особового рахунку ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_2 ;

-викласти абзац третій резолютивної частини рішення у наступній редакції: «У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заявлених до ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 112 108,66 грн ((о/р НОМЕР_2 ) - відмовити повністю».

Заява обгрунтована тим, що у рішенні суду допущено технічні помилки у номері особового рахунку ОСОБА_1 та викладу абзацу третього резолютивної частини рішення.

Суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до частини другої статті 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 300/765/15-ц, згідно з якою судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У постанові від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що опискою є зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Однак виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків.

У постанові від 16.07.2025 у справі № 240/277/06/23 міститься аналогічний висновок. В цій справі Верховний Суд також зазначив, що особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

У постанові від 09.06.2022 у провадженні № 11-84сап21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, що впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру).

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності (див. пункт 19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 990/222/23).

Після дослідження матеріалів справи, суд вирішив задовольнити заяву і внести необхідні виправлення до судового рішення, так як виявлені помилки впливають на виконання рішення та правову визначеність у спірних правовідносинах.

Керуючись статтею 269 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про внесення виправлення у рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року у справі №754/16232/25, задовольнити.

Вважати правильним у рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року у справі №754/16232/25 особовий рахунок ОСОБА_1 - НОМЕР_2 .

Викласти абзац третій резолютивної частини рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року у справі №754/16232/25 в такій редакції:

"У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заявлених до ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 112 108,66 грн ((о/р НОМЕР_2 ) - відмовити повністю".

Ця ухвала є невід`ємною частиною рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року у справі №754/16232/25 (№ провадження 2/754/1316/26).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала про внесення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО