Ухвала суду № 134556754, 04.03.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3250/25

Провадження №: 2-ві/755/6/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відвід судді

"04" березня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, у складі головуючого судді

Хромової О.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості про визнання наказів незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Київського обласного центру зайнятості, в якому просить визнати незаконними наказ від 28 січня 2025 року № 39-к, наказ від 30 січня 2025 року № 47-к, наказ від 07 лютого 2025 року № 58-к, визнати невідповідними умови праці в Київському обласному центрі зайнятості, стягнути матеріальну та моральну шкоду.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2025 року, заяву передано на розгляд судді Гончаруку В.П.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам роз`яснено їх процесуальні права та встановлено процесуальні строки.

24 березня 2025 року (вхід. № 16585) на адресу суду від представника відповідача

- Дармостука Д.Г. , надійшов відзив на позовну заяву.

08 липня 2025 року (вхід. № 39298) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог.

08 липня 2025 року у судовому засіданні протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.

31 липня 2025 року (вхід. № 44555) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про виклик та допит свідків.

31 липня 2025 року (вхід. № 44550) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог.

05 серпня 2025 року (вхід. № 45415) на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів.

26 серпня 2025 року (вхід. № 50001) на адресу суду від представника відповідача - Дармостука Д.Г. , надійшов відзив (заперечення) на заяву про збільшення позовних вимог.

01 жовтня 2025 року (вхід. № 58855) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про огляд судом в судовому засіданні медичної документації позивача.

01 жовтня 2025 року у судовому засіданні протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, заяву позивача ОСОБА_1 про виклик та допит свідків задоволено частково.

15 жовтня 2025 року (вхід. 62397) позивач ОСОБА_1 подала заяву про видачу копії ухвали суду про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

13 листопада 2025 року (вхід. № 69328) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про виклик та допит свідків.

13 листопада 2025 року (вхід. № 69329) від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Гончарука В.П. від розгляду зазначеної цивільної справи.

14 листопада 2025 року (вхід. № 69529) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить надати копію відзиву на позовну заяву з додатками подану відповідачем, для можливості подання відповіді на відзив.

22 грудня 2025 року (вхід. № 77678) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді Гончарука В.П.

30 грудня 2025 року (вхід. № 79233) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді Гончарука В.П. від розгляду цивільної справи № 755/3250/25.

07 січня 2026 року (вхід. № 1121 та № 1139) від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Гончарука В.П. від розгляду вказаної цивільної справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року, подані позивачем ОСОБА_1 заяви від 30 грудня 2025 року та від 07 січня 2026 року про відвід судді Гончарука В.П. визнано необґрунтованими, та передано іншому складу суду для їх вирішення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 13 січня 2026 року заяву передано на розгляд судді Галагану В.І.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року у задоволенні заяв, поданих позивачем ОСОБА_1 про відвід судді Гончарука В.П., відмовлено, справу передано для продовження розгляду в тому ж складі суду.

16 лютого 2025 року (вхід. № 7592) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді Гончарука В.П. від розгляду цивільної справи № 755/3250/25.

На обґрунтування заяви про відвід судді позивач зазначає, що 08 липня 2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в частині розміру завданої матеріальної та моральної шкоди, однак суддя Гончарук В.П. відмовив у прийнятті вказаної заяви не взявши до уваги факту відкриття кримінальних проваджень, як доказу небезпечних умов праці. Крім того, суддя Гончарук В.П. відмовив у задоволенні заяв позивача про огляд в судовому засіданні медичної документації ОСОБА_1 та про виклик та допит свідків. Позивач неодноразово зверталась до суду із заявами про надання копії відзиву на позовну заяву з додатками поданого відповідачем, для можливості подання відповіді на відзив, однак копії відзиву з додатками від суду так і не отримала. Зазначає про упереджене ставлення судді Гончарука В.П. до позивача та поданих нею заяв та клопотань.

З огляду на викладене просила задовольнити заяву про відвід судді Гончарука В.П. у справі

№ 755/3250/25.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року, заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гончарука В.П. визнано необґрунтованою, та передано іншому складу суду для її вирішення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02 березня 2026 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О. 03 березня 2026 року о 09-20 год.

За змістом положень частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Судом не встановлено підстав, що зумовлюють необхідність повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог частини восьмої статті 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від

09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно із усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті

6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії»,

від 24 лютого 1993 року, Series A № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

При цьому, згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

За умовами частин третьої, четвертої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.

Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.

Частиною першою статті 88 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд зазначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року у справі №800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року по справі №9901/673/18.

Окрім того, згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від

13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, не може бути підставою для відводу судді незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді чи невчиненням процесуальних дій, які, на його думку, суддя повинен вчинити. В такому випадку, сторона, яка не погоджується з процесуальними рішеннями чи діями судді, не позбавлена права оскаржити їх окремо від рішення суду чи разом з рішенням суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, визначені ЦПК України.

Доказів на підтвердження особистої упередженості судді Гончарука В.П. у вирішенні спору в даній справі відповідачем не надано.

Зі змісту заяви про відвід та аналізу доводів, на які посилається позивач, судом не встановлено обставин, зазначених у статях 36 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, що розглядає справу.

Як уже зазначалось раніше, позивач ОСОБА_1 не погоджується із протокольними ухвалами судді Дніпровського районного суду міста Києва Гончарука В.П. про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, про відмову у задоволенні заяви про огляд в судовому засіданні медичної документації позивача, про відмову у задоволенні заяви про виклик та допит свідків.

Таким чином, вказані заявником обставини стосуються незгоди позивача з прийнятими суддею процесуальними рішеннями у даній справі, що не є правовою підставою для його відводу відповідно до приписів частини четвертої статті 36 ЦПК України.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини другої статті 354 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, у випадку оскарження такого рішення в апеляційному порядку.

Також посилання позивача ОСОБА_1 про ненадання судом копії відзиву на позовну заяву з додатками, не може слугувати підставою для відводу судді, оскільки відповідно до положень частини четвертої статті 178 ЦПК України, копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна буди надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, тобто обов`язок надіслання (надання) відзиву всім учасникам справи покладено на сторону, яка його подає, у даному випадку на відповідача - Київський обласний центр зайнятості.

Крім того, відповідно до частини першої статті 43 ЦПК України, учасники справи, серед іншого, мають право ознайомлюватись з матеріалами справи, роботи з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Жодних доказів будь-якої упередженості суду (судді) по відношенню до будь-кого з учасників справи, позивачем не надано. Заявлена заява про відвід не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї цивільної справи, відповідно до статей 36, 37 ЦПК України.

При цьому слід зазначити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем ОСОБА_1 відводу судді Гончаруку В.П. від розгляду цивільної справи № 755/3250/25, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статями 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді, поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості, про визнання наказів незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості, про визнання наказів незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова