Рішення № 134553204, 04.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/13757/25

провадження № 2/361/5392/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

04 березня 2026 р.

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2025 року позивач звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача в порядку регресу виплачене страхове відшкодування в розмірі 34784,05 грн, з яких сума страхового відшкодування 26000,00 грн., інфляційні втрати 1571,00 грн., пеня 6571,95 грн, три відсотки річних 641,10 грн, та судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 20.07.2023 року з вини відповідача відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля CHEVROLET Nubira, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_2 .

За заявою потерпілої особи власника автомобіля VOLKSWAGEN Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» виплатило страхове відшкодування в сумі 26000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача кошти виплачені як страхове відшкодування в порядку регресу на підставі п. «в» ст. 38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду щодо стану на алкогольне сп`яніння, що підтверджується змістом постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.09.2023 р.

Позивач просить стягнути з відповідача суми інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення та пеню, починаючи з шостого дня від дати досудової вимоги до дня подання позовної заяви до суду, а саме з 29.01.2025 по 24.11.2025.

05.12.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, направила заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с. 56).

Відповідач в судове засідання 29.01.2026 направила заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з ознайомленням з позовною заявою (а.с.61).

04.03.2026 в судове засідання ОСОБА_1 направила заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою (а.с.68), документи на підтвердження викладеного не надала.

Суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання за заявою відповідачки, оскільки нею не надані докази поважності причин неявки в судове засідання, а повторна неявка відповідача в судове засідання незалежно від причин не є підставою для відкладення судового засідання відповідно до положень ст. 223 ЦПК України. Крім того, відповідно до матеріалів справи відсутність відповідача не є перешкодою для проведення судового розгляду.

Враховуючи, що представник позивача скористалась своїм правом і подала заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, в судове засідання неодноразово не з`являлась, докази поважності причин неявки не подала, в установлений строк відзивна позовне подала, після відкриття провадження у справі частково сплатила заборгованість, а відтак визнала її, тому суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 223, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами і ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до положень ст. 259 ЦПК України складення повного тексту судового рішення відкладено до 5 днів.

Судом встановлено, що 27.06.2023 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-3968799, відповідно до умов якого застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу CHEVROLET Nubira, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_3 (а.с.17).

20.07.2023 року в місті Бровари відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля CHEVROLET Nubira, державний номер НОМЕР_1 , який перебував під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження .

Вина відповідача у скоєнні зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.09.2023 року (а.с. 13-15).

20.09.2023 року власник автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 18).

Згідно ремонтної калькуляції про оцінку автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_2 , складений страховий акт №44315/1 від 26.09.2023 р. та проведено розрахунок суми страхового відшкодування в сумі 26000,00 грн (а.с. 23,24).

26.09.2023 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 26000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6860 від 26.09.2023 року (а.с.25).

Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодження чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Судом встановлено, що 20.07.2023 року з вини водія ОСОБА_1 забезпеченого транспортного засобу відбулась дорожньо-транспортна пригода, тобто настав страховий випадок, в результаті якого був пошкоджений належний ОСОБА_2 транспортний засіб, а відтак у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» виник обов`язок виплатити страхове відшкодування, тобто оцінену відповідно до Закону шкоду, згідно з умовами укладеного договору та в межах страхової суми.

За правилами п.п. 36. 1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За правилами ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Судом встановлено, що на підставі ст.ст. 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» за заявою ОСОБА_2 шляхом безготівкового розрахунку здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 26000,00 грн, шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до положень п.п. «в» п. 38.1.1. ч. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Зі змісту постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.09.2023 р. вбачається, що ОСОБА_1 після вчинення дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишила місце пригоди, чим порушила п. 2.10 (а) ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, за що підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, крім того від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП (а.с. 13-15).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, на підставі п.п. «в» п. 38.1.1. ч. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у позивача виникло право регресної вимоги до винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, дослідивши і проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов переконливого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині страхового відшкодування згідно зі ст. 1191 ЦК України, п.п. «в» п. 38.1.1. ч. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу сплаченого ним на користь ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 26000,00 грн

Щодо стягнення інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У ч. 2 ст. 536 ЦК України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, трьох відсотків річних є правильним, відтак позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 інфляційних збитків за період з 29.01.2025 по 24.11.2025 у розмірі 1571,00 грн. та трьох відсотків річних за вищевказаний період у розмірі 641,10 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТДВ «СГ «Оберіг» просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача пеню у розмірі 6571,95 грн.

Однак, жодних обґрунтувань, посилань на норми законодавством, належних аргументів та доказів на підтвердження таких позовних вимог до суду позивачем не надано, відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТДВ «СГ «Оберіг» страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 26000,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 641,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1571,00 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до платіжної інструкції № 34849 від 21.11.2025, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, згідно Договору про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025, ТДВ «СГ «Оберіг» надавалася правова допомога адвокатом Войціховським А.В. Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг №44315/1 від 24.11.2025, вартість наданих адвокатом послуг становить 7 300,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 965,15 грн., а також понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 922,05 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 280, 353, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» в порядку регресу виплачене страхове відшкодування в розмірі 26000,00 грн, три відсотки річних у розмірі 641,10 грн, інфляційні втрати у розмірі 1571,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5922,05 грн та судовий збір у розмірі 1965,15.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», код ЄДРПОУ 39433769, адреса: вул. Васильківська, 14, м. Київ, 03040.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.В. Ведмідь