Ухвала суду № 134550071, 04.03.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13871/24

УХВАЛА

04 березня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Єфіменка К.С., розглянувши у письмовому провадженні ч.1 ст.154 КАС України заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог по справі № 420/13871/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул.Ак.Філатова,15-А, м.Одеса, 65000) про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул.Ак.Філатова,15-А, м.Одеса, 65000) про визнання протиправним та скасування наказу.

02.03.2026 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позовних вимог в якій просить:

забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 02.05.2024 № 1128 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВнП №3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області» та наказу №657 о/с від 03.05.2024 року «По особовому складу».

Мотивуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник вважає, що невжиття заходів фактично унеможливлює її подальше працевлаштування, оскільки у зв`язку з притягненням її до дисциплінарної відповідальності її було додано в Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (Реєстр порушників) на підставі порушення ч.1 ст.38 Закону України «Про запобігання корупції».

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Положеннями ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Водночас, сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Позивач посилається на очевидність ознак протиправності оскаржуваних наказів, тобто на обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися судом під час розгляду адміністративної справи, та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, тому таке обґрунтування вимог заяви є безпідставним.

Суд зазначає, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтовував необхідність застосування таких заходів тим, що оскаржувані накази органів Національної поліції, на його думку, прийнято протиправно, а тому вони підлягають скасуванню.

Очевидна протиправність прийнятих наказів стосовно позивача має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо). Позивач посилається на очевидність ознак протиправності таких наказів відповідачів, тобто на обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися судом під час розгляду адміністративної справи, та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що факт протиправності оскаржуваних наказів потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх доказів у справі.

Згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного в постанові у справі №800/521/17 від 28.03.2018 року, позов не може бути забезпечено таким способам, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. У разі задоволення такої заяви позивача суд своєю ухвалою фактично подовжує правовідносини публічної служби для позивача, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №826/13306/18, суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо "очевидності" ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд виходить із того, що в цій адміністративній справі кінцева мета позивача за результатом розгляду справи по суті скасування наказів (актів індивідуальної дії) та поновлення на посаді яку вона раніше займала.

Тому, забезпечивши цей позов шляхом зупинення дії наказів, суд фактично продовжить службові відносини між позивачем та відповідачем (роботодавцем) за попередньою посадою. Такі правові наслідки будуть аналогічні тим, що могли б настати у разі задоволення позову у даній справі.

Тобто, задоволення заяви позивача вказуватиме на те, що судом фактично буде ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених частиною 2 статті 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має на меті звернутися до суду.

Враховуючи викладене, суд зробив висновок про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог по справі № 420/13871/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул.Ак.Філатова,15-А, м.Одеса, 65000) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання ухвали в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України, але оскарження не зупиняє негайного виконання ухвали та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя К.С.Єфіменко