Ухвала суду № 134549509, 04.03.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/117/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали заяви Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №360/117/25 за адміністративним позовом адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просив суд вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 360/117/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 різницю в пенсії у розмірі 563888,67 грн.

Дослідивши вказану заяву, суддя зазначає наступне.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Наведена норма кореспондується із положеннями статті 370 КАС України згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, у разі невиконання рішення суду, саме на стадії виконавчого провадження мають бути остаточно відновлені порушені права позивача (стягувача).

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Статтею 7 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі Закон № 4901-VI) передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Разом з цим, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 360/117/25 набрало законної сили лише 12.01.2026.

Таким чином, між датою набрання рішенням суду законної сили та датою подання заяви через підсистему «Електронний суд» не минуло двох місяців, що свідчить про передчасність звернення заявника до суду.

Оскільки станом на момент звернення заявника із відповідною заявою двомісячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили не сплинув, суд дійшов висновку, що Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулося до суду передчасно з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №360/117/25.

Згідно частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

У статті 167 КАС України наведені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що заява є очевидно безпідставною та передчасною, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду.

Суд звертає увагу заявника, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №360/117/25 за адміністративним позовом адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії повернуто заявнику без розгляду.

Вказана заява є ідентичною до заяви, яку подано заявником 20.02.2026.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд наголошує, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами, а вчинення процесуальних дій з очевидним ігноруванням уже прийнятих судових рішень або з метою створення штучного процесуального навантаження є неприпустимим.

Керуючись статтями 166, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №360/117/25 за адміністративним позовом адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала заяву.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.М. Басова