Рішення № 134549429, 27.02.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року справа №640/14779/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 27.12.2019 №132 "Про результати службового розслідування про притягнення до повної матеріальної відповідальності".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в оскаржуваному наказі сума матеріального збитку не відображає вартість прямої дійсної шкоди та є завищеною. Зазначає, що звіт про визначення вартості матеріального збитку, виданий ФОП ОСОБА_2 не може бути покладеним в основу розрахунку вартості матеріальної шкоди, як такий, що не відображає фактичної вартості пошкодженого матеріального активу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/14779/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відмовлено в задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи.

Від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/14779/20 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Лиска І.Г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду дану справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що відповідачем правомірно видано наказ від 27.12.2019 №132 "Про результати службового розслідування про притягнення до повної матеріальної відповідальності" стосовно позивача, оскільки останній своїми протиправними діями завдав шкоду майну Військової частини НОМЕР_1 та допустив пошкодження службового транспортного засобу.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11.01.2019 року згідно рапорту помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи лейтенанта юстиції ОСОБА_3 стало відомо про вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю службового легкового автомобіля Hyundai Terracan військовий номер НОМЕР_2 під керуванням старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 .

12.09.2019 року постановою Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/24350/19 Позивача було визнано винним у чинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

З вищевказаної постанови стало відомо, що 11.01.2019 року Позивач, керуючи автомобілем "Хюндай" державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав в умовах недостатньої видимості швидкість руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем "Деу" державний номерний знак НОМЕР_3 , а в подальшому із напівпричепом "Бодекс" державний номерний знак НОМЕР_4 , що стояв у смузі для розгону, що призвело до механічних пошкоджень зазначених транспортних засобів, порушення п.п. 12.2,12.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим Позивача було визнано винним у вчиненні ДТП.

10.12.2019 року на підставі рапорту помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , вхідний №6869-р від 10.12.2019 року, Командиром військової частини НОМЕР_1 , було видано наказ №477 про проведення службового розслідування щодо обставин вчиненого Позивачем адміністративного правопорушення.

17.12.2019 року командиром військової частини НОМЕР_1 , в ході проведення службового розслідування по факту притягнення до матеріальної відповідальності було видано наказ №493 про призначення комісії щодо визначення розміру завданих збитків в результаті ДТП на автомобілі військової частини НОМЕР_1 .

17.12.2019 року між командиром військової частини НОМЕР_1 та ФОП ОСОБА_4 , суб`єктом оціночної діяльності, для визначення вартості матеріального збитку заподіяного Позивачем.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу складеного ОСОБА_5 17.12.2019 року, автомобіль Hyundai Terracan, 2004 року випуску, пробіг 374,334 тис. км, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , не на ходу, потребує заміни кузова. Експерт визначив, що сума матеріального збитку дорівнює ринковій вартості автомобіля. Звіт про визначення вартості матеріального збитку від 19.12.2019 року №2407 проводився експертом на підставі протоколу огляду ТЗ. Ринкова вартість ТЗ визначена експертом складає 257 719,28 грн.

3 огляду на вищезазначене 27.12.2019 тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_6 , на підставі Акту службового розслідування від 27.12.2019 року, був виданий наказ №132 "Про результати службового розслідування та про притягнення до повної матеріальної відповідальності", згідно до п 1. якого було наказано притягнути до повної матеріальної відповідальності старшого солдата військової служби ОСОБА_1 відповідно до п.п 1 п1 ст.6 ЗУ " Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" у сумі 257 719,28 гривень по номенклатурі військового майна автомобільної служби; п.3 наказано утримувати з грошового забезпечення ОСОБА_1 шкоду заподіяну державі в розмірі 257 719,28 гривень.

З огляду на вищевикладене Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №132 від 27.12.2019 р., старшого солдата ОСОБА_1 було притягнуто до повної матеріальної відповідальності у сумі 257 719,28 гривень по номенклатурі військового майна автомобільної служби.

Вважаючи наказ командира військової частини НОМЕР_1 №132 від 27.12.2019 р протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов??язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Військова частина НОМЕР_1 у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, директивами Міністра оборони та начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України, іншими правовими актами.

03 жовтня 2019 року прийнято Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» №160-IX (далі - Закон №160-IX), який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Статтею 2 Закону №160-IX передбачено, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Частиною 2 статті 3 Закону № 160-ІХ передбачено, що умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Статтею 8 Закону № 160-ІХ передбачено проведення службового розслідування.

За приписами цієї статті посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Разом з тим, як передбачено частиною 4 вказаної статті 8 Закону № 160-ІХ, розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2019 року на підставі рапорту помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , вхідний №6869-р від 10.12.2019 року, Командиром військової частини НОМЕР_1 , було видано наказ №477 про проведення службового розслідування щодо обставин вчиненого Позивачем адміністративного правопорушення.

Також, 12.09.2019 року постановою Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/24350/19 ОСОБА_1 було визнано винним у чинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Зі змісту вказаної постанови суду вбачається, що 11.01.2019 року Позивач, керуючи автомобілем "Хюндай" державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав в умовах недостатньої видимості швидкість руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем "Деу" державний номерний знак НОМЕР_3 , а в подальшому із напівпричепом "Бодекс" державний номерний знак НОМЕР_4 , що стояв у смузі для розгону, що призвело до механічних пошкоджень зазначених транспортних засобів, порушення п.п. 12.2,12.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим Позивача було визнано винним у вчиненні ДТП.

Тобто, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 . визнав свою вину у вчиненні вказаного правопорушення.

Таким чином, вказаною постановою суду встановлено винну особу, яка внаслідок неналежного виконанням службових обов`язків, допустила правопорушення, чим завдала шкоди службовому майну відповідача, а також встановлено причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою.

Доказів оскарження чи скасування постанови Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/24350/19 позивачем до суду не надано.

Поряд з цим, дослідивши подані сторонами докази, судом встановлено, що легковий автомобіль HYUNDAI TERRACAN в/н НОМЕР_6 відповідно до розпорядження начальника Центрального автомобільного управління (командира військової частини НОМЕР_7 ) наряд від 21.03.2017 року № 325 був отриманий військовою частиною НОМЕР_1 та введений в експлуатацію наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2017 року № 109 (цивільний номер НОМЕР_8 ).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2018 № 474 «Про закріплення водіїв за автомобільною технікою та допуск до їх самостійного керування» (наявний у матеріалах справи) за старшим солдатом ОСОБА_7 .

Слід зазначити, що у абзаці 4 п. 4 додатку 5 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (стаття 67) про порядок вручення особовому складу озброєння бойової та іншої техніки вказано, що командири підрозділів вислуховують доповіді командирів екіпажів (обслуг), водіїв або інших осіб, за якими закріплюється озброєння, бойова та інша техніка, і вручають їм формуляри (паспорти). Військовослужбовці ставлять підписи у формулярах (паспортах) машин і з цього часу відповідають за закріплене озброєння, бойову та іншу техніку (паспорт (формуляр) надати немає можливості, оскільки машину було передано до іншої військової частини (додаток 7).

Крім того, факт заподіяння шкоди підтверджено протоколом огляду транспортного засобу від 12.12.2019 №2407, проведеним оцінювачем ОСОБА_2 , відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Hyundai Terracan військовий номер НОМЕР_2 , який належить військовій частині НОМЕР_1 у результаті пошкодження, яке сталося 11.01.2019, станом на момент проведення експертного дослідження, складає 257 719,28 грн.

Слід зазначити, що відповідно до висновків комісії (акт технічного стану легкового автомобіля HYUNDAI TERRACAN в/н НОМЕР_9 №361 від 24.12.2019 року, наявний у матеріалах справи) даний автомобіль відновленню не підлягає, а так як технічний кузов не поставляється заводом - виробником як запасна частина, ремонт неможливий з технічної точки зору. Матеріальні збитки рівні середній вартості автомобіля на момент скоєння ДТП.

Що стосується питання про те, що Експертна оцінка автомобіля проводилась з умисним укриванням даних, то повністю не погоджуємося з даним твердженням, оскільки відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»:

1. Оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правові норми щодо оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, застосовуються правила міжнародного договору.

2. Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

3. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

4. Професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

5. Суб`єктами оціночної діяльності є - суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

6. Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

7. Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

8. Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

9. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

10. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.

Все вищезазначене підтверджує той факт, що оцінювач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, за встановлених обставин, на підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин належними та допустимими доказами підтверджено неправомірність поведінки позивача у зв`язку з неналежним виконанням нею службових обов`язків; заподіяння такою поведінкою шкоди; причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою позивача та заподіяною матеріальною шкодою, а також підтверджено вину позивача у завданні такої шкоди.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 160-ІХ відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини справи, беручи до уваги, що вина позивача в завданні матеріальної шкоди та причинний зв`язок між неправомірною поведінкою позивача та завданою шкодою, є доведеними належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про те, що відповідач при видачі наказу від 27.12.2019 №132 "Про результати службового розслідування про притягнення до повної матеріальної відповідальності" діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваного наказу.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.