Рішення № 134549268, 03.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року справа №320/18691/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головучого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "БУДМЕТАЛІНЖИНІРИНГ" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ "БУДМЕТАЛІНЖИНІРИНГ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення "Р" №841650410 від 01.02.2024.

Ухвалою суду від 20.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення №841650410 від 01.02.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки проведення перевірки з питання правильності нарахування позивачем суми земельного податку у податковій декларації мало бути предметом документальної позапланової перевірки, однак не камеральної. При цьому, на думку позивача, у період з 01.01.2023 по 05.05.2023 він був звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у силу приписів пп.69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Разом із цим вказано, що контролюючим органом порушено право ТОВ "БУДМЕТАЛІНЖИНІРИНГ" на подання заперечень стосовно акта перевірки та, відповідно, на прийняття участі у розгляді таких заперечень.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. Вказано, що що відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу, предметом камеральної перевірки також можуть бути данні подання податкових декларацій (розрахунків). Зазначено, що позивач не скористався своїм правом та не направив заперечення на акт перевірки вчасно, що стало підставою залишення без розгляду отриманих податковим органом заперечень. Також, відповідач наполягав на обґрунтованості суті виявленого порушення, адже у 2023 році ТОВ "БУДМЕТАЛІНЖИНІРИНГ" не мав законних підстав для звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У відповіді на відзив позивачем заперечується зміст відзиву відповідача з мотивів, вказаних в адміністративну позові.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Головним управлінням ДПС у м. Києві за результатами камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами за об?єкти нежитлової нерухомості, що подана за реєстраційним №9347885997 від 21.12.2023 за 2023 рік ТОВ «БУДМЕТАЛІНЖИНІРИНГ», складено Акт від 02.01.2024 №86950/Ж5/26-15-04-10-03/38322251 та донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами за об?єкти нежитлової нерухомості, за I-II квартали 2023 року.

На підставі Акту перевірки від 02.01.2024 №86950/X5/26-15-04-10-03/38322251 винесено податкове повідомлення-рішення від 01.02.2024 №841650410, яким донараховано 234485,35 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (в т.ч. 213168,5 грн - основного платежу та 21316,85 грн - штрафних (фінансових) санкцій).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 01.02.2024 №841650410, ТОВ «БУДМЕТАЛІНЖИНІРИНГ» подано скаргу до ДПС України.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 11.04.2024 №10415/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 01.02.2024 №841650410.

Позивач також направив заперечення до акту про результати камеральної перевірки, однак Головне управлінням ДПС у м. Києві рішенням від 01.02.2024 №1894/1/26-15-64-10-08, залишено його без розгляду.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Однією з підстав позову є недотримання відповідачем процедури проведення перевірки, з приводу чого суд зазначає таке.

Подібні питання, що постали перед судом для цілей вирішення цього спору, в правому їх аспекті були вже предметом неодноразового аналізу при ухваленні Верховним Судом постанов не лише у складі колегій суддів, а й у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформульований такий правий висновок: «оскаруючи наслідки проведеної конролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення конролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18.

Отже, встановивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

В аспекті відповідної судової практики Верховного Суду надаючи оцінку доводам позивача щодо дотримання відповідачем процедури проведення перевірки, за результатами якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення, суд звертає увагу на наступне правове регулювання в редакції, чинній на час виникнення правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту також - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

За змістом положень абзаців 1 і 2 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Нормами статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, у пункті 76.3 статті 76 ПК України законодавець встановив для контролюючого органу два строки, у які може бути проведена камеральна перевірка. Розмежування цих строків здійснюється за предметом камеральної перевірки:

1) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання;

2) камеральна перевірка з інших питань - проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

У практиці Верховного Суду наявні висновки щодо застосування абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України у контексті розуміння інших питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, а строк для її проведення визначається з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України. Верховний Суд до інших питань послідовно відносить питання своєчасності сплати грошових зобов`язань (зокрема, постанова Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №821/850/18), своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН (зокрема постанови Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №240/2549/19, від 04.03.2021 у справі №820/3499/17, від 17.07.2020 у справі № 826/4776/17).

У свою чергу, в межах адміністративної справи №320/4840/22 Верховним Судом у постанові від 15.03.2024 сформульовано наступний правовий висновок: «…За змістом статті 76 ПК України камеральна перевірка, яка проводиться в межах 30 календарних днів, є обов`язковою і стосується усієї податкової звітності суцільним порядком. Під час саме такої перевірки можуть бути перевірені усі показники податкової звітності на предмет арифметичного, методологічного та/або логічного зв`язку, узгодженості відповідних показників поточного періоду, їх зіставлення з показниками попередніх періодів.

За змістом встановлених у справі обставин, які підтверджуються змістом Акта камеральної перевірки та листа про розгляд заперечень на Акт камеральної перевірки, ГУ ДПС здійснило перевірку показників уточнюючих податкових декларацій за 2015, 2016 роки, не визнавши деякі з них з підстав відсутності або неправильного заповнення додатків до таких уточнюючих декларацій. У підсумку не визнані контролюючим органом показники за попередні періоди вплинули на об`єкт оподаткування податком на прибуток, задекларований в уточнюючій податковій декларації за 2017 рік, який вже мав позитивне значення, збільшивши його на 2768464 грн (18% від якого становить 498323,52 грн, які і визначені у податковому повідомленні-рішенні №19451/18-14).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що такі питання за своїм змістом охоплюються вжитою у абзаці першому пункту 76.3 статті 76 ПК України конструкцією «камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку», адже не стосуються ані питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань, ані питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Додатки до податкових декларацій є невід`ємною їх частиною, а тому питання їх наявності/відсутності, а так само перевірка правильності їх заповнення могли бути предметом камеральної перевірки виключно в межах 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової звітності, а якщо платник податків подав уточнюючу декларацію, - то протягом 30 календарних днів, що настають за днем її фактичного подання.

Посилання скаржника на те, що не відображення у податковій декларації показників, що були вказані у деклараціях минулих періодів, або відображення їх неправильно, не можна вважати арифметичною помилкою, колегія суддів вважає незмістовними, адже такі питання не можуть бути охоплені і вжитою в абзаці другому пункту 76.3 статті 76 ПК України конструкцією «камеральна перевірка з інших питань». Як вже зазначалося, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку полягає як у виявленні арифметичних помилок, так і у логічному зв`язку та узгодженості відповідних показників поточного періоду, їх зіставлення з показниками попередніх періодів, що і мало місце у цій справі.».

Так, з акта перевірки вбачається, що контролюючим органом в межах спірних відносин здійснено перевірку даних, задекларованих в уточнюючій податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ "БУДМЕТАЛІНЖИНІРИНГ" за 2023 рік.

Виходячи з наведеного вище, у відповідача були наявні підстави для проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за днем подання уточнюючої податкової декларації.

Щодо доводів позивача про прийняття спірного податкового повідомлення-рішення без дотримання вимог пункту 86.7, 86.8 статті 86 ПК України, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

За приписами пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про законодавчо встановлену процедуру, яка передує прийняттю контролюючим органом податкового повідомлення-рішення та направлена на надання платнику податків права подати свої заперечення та/або додаткові документи у випадку незгоди із висновками акта перевірки.

Закріплення на законодавчому рівні граничних строків направлення чи вручення контролюючим органом платнику податків акта перевірки після реєстрації у контролюючому органі протягом трьох робочих днів, направлене на забезпечення можливості реалізації свого права платником податків на подачу заперечень та додаткових документів і пояснень, якими може підтверджуватись відсутність його вини, наявність пом`якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, суд наголошує, що у випадку проведення камеральної перевірки, яка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника контролюючого органу або направлення на її проведення та без надання платником податків згоди на її проведення, такий платник податків, у випадку порушення контролюючим органом строків направлення акта перевірки, позбавлений будь-якої можливості подати заперечення, додаткові документи, пояснення з огляду на його необізнаність із проведенням камеральної перевірки.

У разі недотримання податковим органом визначеного ПК України порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, у тому числі щодо позбавлення платника податків права на подання заперечень на акт перевірки, наслідком прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення буде протиправність останнього, оскільки таке прийняття відбудеться, по-перше, з порушенням прав платника податків на участь у прийнятті рішення, по-друге, без урахування усіх обставин, що мають вирішальне значення для прийняття рішення.

Судом встановлено, що акт перевірки направлений відповідачем засобами поштового зв`язку 04.01.2024 (штрихкодовий ідентифікатор 0600074853258) та отриманий представником позивача за довіреністю 11.01.2024. Таким чином, позивач мав право на подачу заперечень на висновки акта перевірки у строк до 25.01.2024 включно (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки).

25 січня 2024 року позивачем направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку заперечення до акта перевірки (штрихкодовий ідентифікатор 0103333472744). Означені заперечення вручені відповідачу 29.01.2024. Такі дії, на переконання суду, свідчать про реалізацію позивачем у законодавчо встановлені строки наданого йому права на подання заперечень на висновки акта перевірки.

Між тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень на акт перевірки у порядок та спосіб, встановлений ПК України. Натомість відповідачем, з посиланням на пропущення позивачем строку подання заперечення, залишено їх без розгляду.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, які свідчать про прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення без врахування поданих позивачем у межах визначених ПК України строків заперечень на акт перевірки, суд констатує передчасність прийняття такого податкового повідомлення-рішення в порушення відповідачем положень пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України, нівелюючи право позивача на подання таких заперечень та врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

На переконання суду, такі процедурні порушення є суттєвими та могли істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами камеральної перевірки, на підставі якої прийнято спірне рішення, оскільки відповідач дійшов висновків про порушення ТОВ «БУДМЕТАЛІНЖИНІРИНГ» вимог ПК України при визначенні суми зменшення річних податкових зобов`язань шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, без врахування позиції позивача та без надання йому можливості подати відповідні пояснення/заперечення та документи, що пов`язані з предметом перевірки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи порушення ГУ ДПС у м. Києві процедури проведення камеральної перевірки є достатньою самостійною підставою для скасування прийнятого за результатами її проведення податкового повідомлення-рішення.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №841650410 від 01.02.2024.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМЕТАЛІНЖИНІРИНГ" судовий збір у розмірі 3511,28 (три тисячі п`ятсот сімнадцять) грн 28 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.