Ухвала суду № 134549237, 03.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

03 березня 2026 року м. Київ 320/48086/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доКиївської міської радитретя особаДепартамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адмінітсрації)провизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської ради № 4754/4795 від 23.06.2022 року «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка» в частині утворення мистецького ліцею «Київська дитяча Академія мистецтв імені М.І. Чембержі» шляхом виділу структурного підрозділу Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» Київська дитяча Академія мистецтв імені М.І. Чембержі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, з таких підстав.

Судом встановлено, в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №320/25546/23 за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4754/4795 «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі №320/25546/23 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №320/48086/23 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Суд апеляційної інстанції постановив рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року скасувати та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4754/4795 «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».

Верховний Суд ухвалою від 17.06.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №320/25546/23.

Поряд з цим, ухвалою Верховного Суду від 02.07.2025 відмовлено Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у задоволенні заяви про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №320/25546/23.

Відповідно до частини першої статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на встановлені обставини, судовим рішенням, що набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4754/4795 «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка», яке є і предметом позову у справі, що розглядається.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 стосовно тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004, поняття охоронюваний законом інтерес, що вживається у законах України, згідно з п. 3.6 мотивувальної частини цього рішення означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має стосуватися суб`єктивних прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України Суд закриває провадження у справі: щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

Отже, оскаржуване в даній адміністративній справі рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4754/4795 «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка» скасовано у судовому порядку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №320/48086/23.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження в адміністративній справі №320/48086/23.

2. Роз`яснити учасникам справи, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Жукова Є.О.