Ухвала суду № 134549224, 03.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про визнання відводу необґрунтованим

03 березня 2026 року Київ № 320/42933/25

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя Білоноженко М.А.,

Суддів Кочанової П.В.

Лиски І.Г.

розглянувши заяву позивача про відвід головуючої судді Білоноженко М.А. в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доКабінету Міністрів України Міністерство у справах ветеранів Українипровизнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту,встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, у якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- постанову Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №381 визнати протиправною, нечинною;

- визнати протиправні дії Уряду України (головного відповідача) (код ЄДРПОУ 00031101, вул. М. Грушевського, б. 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)-256-79-71, телефакс. (044)-256-60-07, e-mail: citizensts@kmu.gov.ua) у затвердженні постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 Nє 381 по обмеженню конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , порушив та проігнорував вимогами статей 8, 19, 22, 46, 48, 58, 64, 92 Конституції України - Основного Закону України, статей 2, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статей , 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- визнати протиправні дії Мінветеранів України (співвідповідача) (код ЄДРПОУ 42657144, вул. Хрещатик, б. 34, м. Київ, 01001, тел. + 38(063)-688-93-62, e-mail: control@mva.ua, сайт: www.mva.gov.ua) в підготовці та поданні на затвердження до Уряду України (головного відповідача) проекту постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №381 по обмеженню конституційних прав, законних інтересів, свобод, гарантій та соціального захисту особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , порушив та проігнорував вимогами статей 8, 19, 22, 46, 48, 58, 64, 92 Конституції України - Основного Закону України, статей 2, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статей , 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист;

- керуючись статтею 7 КАС, звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності нормативно-правового акта України - постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №381, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.25 року справу №320/42933/25 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А., а позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 року продовжено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у порядку письмового провадження, за клопотанням учасників справи.

В подальшому, 03 березня 2026 року до суду надійшла заява позивача про відвід судді Білоноженко М.А. від розгляду справи №320/42933/25 відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), оскільки суддею допущено низку порушень процесуального законодавства, встановленого КАС України.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У даному випадку позивач не погоджується з процесуальним рішенням головуючої судді у встановлені КАС України строки, що є підставою для визнання відводу головуючої судді Білоноженко М.А. необґрунтованим.

За роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 10 Постанови від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі «Бєлуха проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства").

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії».

Отже упередженість судді є оцінною категорією, тобто заявник повинен обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Відповідно до статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З огляду на висновок суду про необґрунтованість відводу головуючої судді Білоноженко М.А. позивача, вирішення питання про відвід за цією заявою має здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, такий суддя визначається згідно з частиною першою статті 31 КАС України.

Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати, заявлений позивачем відвід головуючій судді Білоноженко М.А., необґрунтованим.

Передати справу для визначення судді відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду заяви про відвід головуючої судді Білоноженко М.А.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Головуюча суддя Білоноженко М.А.

Судді Кочанова П.В.

Лиска І.Г.