Рішення № 134548191, 03.03.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року Справа№200/449/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про зобов`язання відновити нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у раніше встановленому розмірі 86770,56 грн, починаючи з травня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що управлінням протиправно зменшено розмір грошового утримання судді у відставці протоколом перерахунку пенсії від 19.05.2025 всупереч вимог пункту 9 Порядку, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1. Так, на виконання рішення суду по справі №200/7341/24 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (протокол від 19.05.2025) згідно якого розмір виплат зменшено з 86770,56 грн до 81392,64 грн. Вважає, що такі дії свідчать про не виконання судового рішення, що набрало законної сили, та про прийняття нового рішення, яким погіршено правове становище позивача.

На підтвердження сплати судового збору у розмірі 120 грн надана квитанція від 16.01.2026.

Ухвалою суду від 26.01.2026 позовну заяву залишено без руху.

На виконання вимог ухвали суду, на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн надана квитанція від 27.01.2026.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі №200/825/24, яке набрало законної сили 25.07.2024 зобов`язано Головне управління здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», з урахуванням виплачених сум.

Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов`язань виконано рішення суду та з 01.01.2024 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

До перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 складав 86770,56 грн. У результаті проведеного перерахунку розмір довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 зменшився та з 01.01.2024 складав 72058,56 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 по справі № 200/7341/24, яке набрало законної сили 13.05.2025 зобов`язано Головне управління здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи зі складових: посадового окладу у розмірі 90840,00 грн, доплати за вислугу років у розмірі 54504,00 грн, розрахованих відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» та з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення суду по справі № 200/7341/24 з 01.01.2024 по пенсійній справі ОСОБА_1 проведено перерахунок та встановлено розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 145344,00, яка складається посадового окладу у розмірі 90840,00 грн, доплати за вислугу років у розмірі 54504,00 грн.

Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов`язань виконано рішення суду по справі №200/7341/24 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 та нараховано заборгованість за період з 01.01.2024 по 31.05.2025 у сумі 26271,36 грн.

Оскільки стаж ОСОБА_1 на посаді судді складає 23 роки 07 місяців 05 днів, відсоток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2024 встановлено 56%. Судом не покладено зобов`язань щодо застосування відсотку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024.

У результаті проведеного перерахунку на виконання рішення суду по справі №200/7341/24 розмір довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 склав 81392,64 грн.

Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, зазначивши, що доводи відповідача є помилковими, оскільки безпідставно зводять спір до питання виконання судових рішень та порядку фінансування виплат. Предметом даної справи є оскарження індивідуального рішення відповідача, оформленого протоколом перерахунку пенсії від 19.05.2025, яким позивачу зменшено раніше встановлений розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 86770,56 грн до 81392,64 грн.

Таким чином, спір стосується правомірності прийняття нового управлінського рішення, яке погіршило правове становище позивача, а не порядку фінансування чи виконання судових рішень.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII з 27.07.2004.

Позивачем 14.05.2025 та 23.06.2025 подано до пенсійного органу заяву, в якій останній просив, направити йому рішення про поновлення виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86770,56 грн та повідомити про виконання вимог розділу IV пункту 9 абзацу 2 постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальним органам Пенсійного фонду України» від 25.01.2008 №3-1.

Відповідач листами від 10.06.2025 №17968-14372/Т-02/8-0500/25 та від 16.06.2025 № 18792-15624/Т-02/8-0500/25 розглянувши звернення позивача від 14.05.2025 повідомив наступне. На виконання рішення суду у справі №200/7341/24 від 06.01.2025 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 позивачу з 01.01.2024 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із складових: посадового окладу у розмірі 90840,00 грн, доплати за вислугу років у розмірі 54504,00 грн, розрахованих відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, встановленого абзацами 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду виконано у травні 2025 року. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 становить 81392,64 грн.

Листом від 06.08.2025 №28660-23962/Т-02/8-0500/25 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення суду від 25.04.2024 №200/825/24 з 01.01.2024 йому розраховано розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 72058,56 (128676,00 грн*56%).

Крім того, відповідач зазначив, що оскільки стаж позивача на посаді судді складає 23 роки 07 місяців 05 днів, відсоток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 56%. Рішенням суду не покладено зобов`язань щодо застосування відсотку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024.

З листа також вбачається, що до проведення перерахунку відсоток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складав 86% та розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 86770,56 грн за рішенням Донецького окружного адміністративного суд від 21.10.2020 по справі №200/8358/20-а.

Разом з цим, відповідач у відповідному листі повідомив позивача, що листом від 13.09.2024 №0500-0215-8/91628 його було повідомлено, про те що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення суду зменшується та про необхідність відмови від виконання рішення суду шляхом надання відповідної заяви. Вищезазначена заява від позивача на адресу пенсійного фонду не надходила. Проте 23.09.2024 до Головного управління надійшла Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №76105095 щодо примусового виконання рішення суду.

Вважаючи протиправним розрахунок грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо відсоткового розміру щомісячного грошового утримання, суд зазначає наступне.

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, визнано таким, що не відповідає Конституції України.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України зазначено наступне.

Так, у пунктах 16, 17 вказаного Рішення від 18.02.2020 року №2-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п.4 ч.6 ст.126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року №10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013).

Також Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли відповідного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 окреслено, що Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №160/9739/20.

Таким чином, суд доходить висновку, що у даному випадку, при перерахунку довічного грошового утримання судді слід застосовувати норму закону, яка визначає суддівську вислугу і є чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Суд зазначає, що позивач при зверненні до відповідача з відповідною заявою та у своєму позові просив зобов`язати пенсійний фонд відновити нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у раніше встановленому розмірі 86770,56 грн, починаючи з травня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 4 статті 142 Закону № 1402-VІІI, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас, суд звертає увагу, що частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VІІI передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Вищевказана норма неконституційною не визнавалась.

Суд зазначає, що даною нормою визначений іншій підхід до обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку ніж ті з яких виходив позивач.

З урахуванням права позивача на перерахунок грошового утримання та відповідного волевиявлення щодо перерахунку на підставі статті 142 Закону № 1402-VІІI, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми цього Закону, а не вибірково з різних законів.

Отже, на переконання суду до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми частини 3 статті 142 Закону №1402- VIII.

За наведених вище обставин, суд вважає неприйнятними доводи позивача щодо наявності у нього права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 86 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 13.05.2025 по справі №200/7341/24 за позовом позивача.

Твердження позивача про те, що всупереч вимог пункту 9 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 протоколом від 19.05.2025 позивачу зменшено суму щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 86770,56 грн до 81392,64 грн є безпідставним з огляду на таке.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно протоколу пенсійної справи від 19.05.2025 (вид перерахунку "індексація заробітку") розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 01.03.2025 визначено на рівні 81392,64 грн. Такий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (81392,64 грн) визначено до виплати ще починаючи з 01.01.2024, що підтверджується відомостями пенсійної справи, а також довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.02.2026 №3488/04-16.

Суд звертає увагу, що саме на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 200/7341/24, з урахуванням змін внесених постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року позивачу з 01 січня 2024 року визначено розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із суми заробітку 145344,00 грн та загального відсотка розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці від заробітку 56%, який складає 81392,64 грн.

Крім того, в резолютивній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 200/7341/24 визначено зобов`язання не лише стосовно «перерахунку», а й щодо «виплати» щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із відповідного розміру.

Таким чином, судом у справі № 200/7341/24 було визначено як порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, за результатом здійснення якого визначено розмір - 81392,64 грн, так і обов`язкову виплату нарахованих сум починаючи з 01 січня 2024 року.

Як за приписами статті 129-1 Конституції України, так і за приписами ст. 370 КАС України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення позивачу виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з травня 2025 року у розмірі 86770,56 грн.

Враховуючи викладене у задоволені адміністративного позову слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову відсутні підстави для розподілу судових витрат судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош