Рішення № 134547812, 02.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Справа № 160/33413/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златіна С.В. перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (відповідач-2), у якому позивач просить суд:

- визнати нечинним (протиправним) та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 23.05.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» (пенсії на пільгових умовах за Списком № 1);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період проходження військової служби під час мобілізації на особливий період з 22.10.2017 року по 03.03.2018 року, 04.03.2018 по 08.04.2018 року, 19.04.2018 року по 30.04.2018 року, з 23.11.2018 року по 14.07.2019 року, з 19.07.2019 року по 11.08.2019 року, з 16.03.2020 року по 15.10.2020 року, 3 03.08.2021 року по 23.02.2022 року, з 24.02.2022 року по 18.11.2023 року, 29.11.2023 року по 06.04.2025 року із врахуванням кожного повного року за 1 рік 1 місяць;, що дає право на пільгову пенсію відповідно до ст. 114 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період проходження військової служби під час мобілізації на особливий період з 22.10.2017 року по 03.03.2018 року, 04.03.2018 по 08.04.2018 року, 19.04.2018 року по 30.04.2018 року, з 23.11.2018 року по 14.07.2019 року, з 19.07.2019 року по 11.08.2019 року, з 16.03.2020 року по 15.10.2020 року, 3 03.08.2021 року по 23.02.2022 року, з 24.02.2022 року по 18.11.2023 року, 29.11.2023 року по 06.04.2025 року у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з дня звернення (15.05.2025 року) пенсію за віком на пільгових умова відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсій страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправне рішення пенсійного органу порушує право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року відкрито провадження у справі №160/33413/25. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №046350018824 від 23.05.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону, за відсутності необхідністю пільгового стажу на підземних роботах 25 років або робота провідних професій - 20 років. Дата, з якої позивач матиме право на пенсійну виплату 20.04.2033.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву Позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії, отже, вимога позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію протирічить обставинам справи, оскільки Головне управління не має відношення до прийнятого рішення.

Згідно довідок Військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2018 № 3136/5, від 23.09.2024 №8247 та від 06.04.2025 № 3295, позивач в періоди з 22.10.2017 по 03.03.2018, 04.03.2018 по 08.04.2018, з 19.04.2018 по 30.04.2018, з 23.11.2018 по 14.07.2019, з 19.07.2019 по 11.08.2019, з 16.03.2020 по 15.10.2020, з 03.08.2021 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 18.11.2023, з 29.11.2023 по 06.04.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Однак, на думку пенсійного органу, чинним законодавством не передбачено права на зарахування періодів безпосередньої участі в бойових діях в розрахунку один місяць служби за три місяці для визначення права на призначення пенсії, виключно до вислуги років для розрахунку розміру пенсії за вислугу років.

Згідно з розпорядженням в.о. начальника управління аналітично-статистичної та організаційної роботи №68д від 07.01.2026, у зв`язку з призначенням судді Станіслава Златіна суддею іншого суду, на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 року №958/2025, справу №160/33413/25 призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №160/33413/25 передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року прийнято до провадження справу №160/33413/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

19.01.2026 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що вік позивача на дату звернення 42 роки. В результаті розгляду документів доданих позивачем до заяви від 15.05.2025 встановлено, що страховий стаж особи становить 19 років 9 місяців 28 днів. Пільговий стаж становить відповідно до частини 3 статті 114 Закону становить 17 років 1 місяців 2 дні, в т.ч.:

- за провідними професіями 6 років 4 місяці 10 днів,

- на підземних роботах, професії за постановою №202 (25) - 2 роки 11 місяців 9 днів.

- роботи підземні за постановою №202 (25) 7 місяців 12 днів;

- навчання за фахом 2 місяці;

- військова служба в особливий період 7 років 7 місяців 13 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №046350018824 від 23.05.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону, за відсутності необхідністю пільгового стажу на підземних роботах 25 років або робота провідних професій - 20 років. Дата, з якої позивач матиме право на пенсійну виплату 20.04.2033.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач 23.05.2025 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та рішенням №047350008537 від 10.06.2025 у призначенні пенсії на пільгових умовах відмовлено.

Зокрема, в рішенні зазначено:

«Вік заявника - 42 роки.

Страховий стаж заявника становить 19 років 9 місяців 28 днів.

Пільговий стаж становить 17 років 1 місяць 2 дні, в т.ч. за провідними професіями - 6 років 4 місяці 10 днів, на підземних роботах, професії за постановою №202 (25) - 2 роки 11 місяців 9 днів, навчання за фахом 2 місяці, військова служба в особливий період 07 років 07 місяців 13 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано період:

- проходження військової служби з 15.12.2001 по 17.04.2003 згідно дублікату військового квитка серії НОМЕР_2 , оскільки відсутня дата призову на військову службу.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №046350018824 від 23.05.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону, за відсутності необхідністю пільгового стажу на підземних роботах 25 років або робота провідних професій - 20 років.».

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом №1058-IV.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28цього Закону.

Позивач стверджує, що має право на призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058.

За нормами ст. 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Частиною 3 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку №637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.05.2021 у справі №229/2330/17 та від 05.12.2019 у справі №219/5643/16-а.

Так, відповідно до п. «в» абз. З ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) до стажу роботи зараховується також: зокрема, військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Щодо зобов`язання відповідача зарахувати один місяць служби за три місяці часу проходження військової служби в період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської федерації проти України з 22.10.2017 року по 03.03.2018 року, 04.03.2018 по 08.04.2018 року, 19.04.2018 року по 30.04.2018 року, з 23.11.2018 року по 14.07.2019 року, з 19.07.2019 року по 11.08.2019 року, з 16.03.2020 року по 15.10.2020 року, 3 03.08.2021 року по 23.02.2022 року, з 24.02.2022 року по 18.11.2023 року, 29.11.2023 року по 06.04.2025 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач у період з 22.10.2017 року по 03.03.2018 року, 04.03.2018 по 08.04.2018 року, 19.04.2018 року по 30.04.2018 року, з 23.11.2018 року по 14.07.2019 року, з 19.07.2019 року по 11.08.2019 року, з 16.03.2020 року по 15.10.2020 року, з 03.08.2021 року по 23.02.2022 року, з 24.02.2022 року по 18.11.2023 року, 29.11.2023 року по 06.04.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій, Харківській та Луганській областях, що підтверджується довідками Військової частини НОМЕР_1 №3295 від 06.04.2025, №8247 від 23.09.2024, №3136/5 від 03.12.2018.

Статтею 8 Закону Закон № 2011-XII, зокрема передбачено, що час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII визначено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 8 Закону № 2011-XII, саме Кабінет Міністрів України визначає умови та порядок зарахування часу проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, тому положення наказу Міноборони України від 14.08.2014 № 530 на яке посилається позивач не підлягає застосуванню.

17.07.1992 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі - Постанова № 393).

Відповідно до абз. 1, 6 п.п. "а" п. 3 Порядку № 393 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Відповідно до абз. 1, 6 п.п. "а" п. 3 Порядку № 393 (в редакції після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022, станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Враховуючи те, що станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (15.05.2025) діяла нова редакція Порядку № 393, суд вважає, що відсутні підстави для зарахування на пільгових умовах позивачу час проходження служби, протягом якого він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із розрахунку один місяць служби за три місяці, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, від 11.09.2023 у справі № 480/4827/22, від 07.09.2023 у справі № 560/9478/22, від 15.09.2023 у справі № 380/10714/22, від 031.01.2024 у справі № 480/4941/22, від 10.06.2024 у справі № 260/4588/23 та від 04.07.2024 у справі № 620/4538/23.

Аналогічного висновку дійшов Третій апеляційний адміністративний суд в постановах від 29 липня 2025 року 160/7566/25.

Судом не беруться до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 05.06.2018 у справі №346/1454/17 та від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17, оскільки вони формувались до внесення змін до підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393, а тому є не релевантними до спірних правовідносин.

При цьому суд не застосовує положення Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 "Про затвердження положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей", на які посилається позивач, з огляду на приписи ч. 3 ст. 7 КАС України: "3. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

В даному випадку відповідні положення Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 суперечать іншому правовому акту, який має вищу юридичну силу, - Порядку № 393.

З огляду на викладене, підстави для зарахування у кратному розмірі в розрахунку один місяць служби за три місяці та один рік служби за один рік та один місяць часу проходження військової служби в період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської федерації проти України з 22.10.2017 року по 03.03.2018 року, 04.03.2018 по 08.04.2018 року, 19.04.2018 року по 30.04.2018 року, з 23.11.2018 року по 14.07.2019 року, з 19.07.2019 року по 11.08.2019 року, з 16.03.2020 року по 15.10.2020 року, з 03.08.2021 року по 23.02.2022 року, з 24.02.2022 року по 18.11.2023 року, 29.11.2023 року по 06.04.2025 року відсутні, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 02 березня 2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна