Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
м. Вінниця
04 березня 2026 р. Справа № 120/1254/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши письмово матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 09.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
До суду 25.02.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову на виконання ухвали суду від 09.02.2026.
У поданій заяві позивач просить суд залишити без руху ухвалу суду та надати 5 днів для усунення перешкод для виконання ухвали суду від 09.02.2026, шляхом видачі позивачу копії ухвали від 09.02.2026 та вказати у такій банківські реквізити для оплати судового збору.
З огляду на вказану заяву, суддею встановлено, що такою заявою вимоги ухвали суду від 09.02.2026 не виконано з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Суддею в ухвалі суду від 09.02.2026 вже вказано, що позивачем у позовній заяві зазначено, що останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, доказів, що позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 суду не надано як у позовній заяві, так і у заяві про усунення недоліків позову.
Крім того, позивачем у позовній заяві та заяві про усунення недоліків позову не вказано номера засобів зв`язку та елетронної пошти своєї та відповідача, а також не вказано ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Пенсійного фонду України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Так, згідно з ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
За змістом пункту 3 статті 4 КАС України адміністративний суд це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Отже, належним та компетентним судом в розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.
Суд зауважує, що частина перша статті 25 КАС України передбачає можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим місцем проживання (перебування) фізичної особи-позивача, а не за фактичним.
Відтак, суддя повторно звертає увагу позивача, що задля вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог КАС України, шляхом надання до суду належним чином засвідченої копії паспорта в частині відмітки про зареєстроване місце проживання або ж іншого документа (довідки) на підтвердження зареєстрованого місця проживання.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1331,20 грн.
Разом із тим, до матеріалів позовної заяви не подано доказу сплати судового збору.
Як уже було з`ясовано в ухвалі суду від 09.02.2026, до матеріалів позову долучено заяву від 27.01.2026 про звільнення від сплати судового збору, оскільки його розмір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
При цьому, в заяві позивач вказує, що суму яку потрібно сплатити за подання апеляційної скарги для нього є непід`ємною.
Однак, у своїй заяві про усунення недоліків позовної заяви, позивач вказує, що судом в ухвалі суду не надано реквізиів для оплати судового збору.
Відтак, беручи до уваги мотиви позивача, суддя наголошує, що здійснити оплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Разом з тим, як уже зазначалося, ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду, а не з апеляційною скаргою.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Крім того, як уже зазначалося, до матеріалів позовної заяви позивачем додано незасвідчену копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 03.05.2025 стосовно позивача за період з січня 2023 по березень 2025 року у якій зазначено, що інформація про доходи відсутня, однак ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає встановлення судом розміру річного доходу особи за попередній календарний рік, тому вказані довідки не є належними доказами для звільнення апелянта від сплати судового збору.
При цьому, будь-яких інших доказів на підтвердження його майнового стану, в тому числі доказів, які б свідчили про відсутність або наявність доходу у ОСОБА_1 за місцем його постійного проживання, надано не було.
При цьому, суд звертає увагу, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суддя повторно звертає увагу позивача, що для усунення цього недоліку йому необхідно надати підтвердження важкого матеріального становищ, зокрема необхідно надати докази про наявність або відсутність доходу за 2025 календарний рік, зокрема: податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про невиконання позивачем вимог ухвали від 09.02.206 про залишення позовної без руху, що згідно положень п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, належним буде продовжити строк виконання ухвали суду від 09.02.2026 на 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Продовжити строк виконання ухвали суду від 09.02.2026 на 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович
Судове рішення № 134547392, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 04.03.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/1254/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: