Ухвала суду № 134546231, 03.03.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2028/26

Провадження №1-кс/751/597/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова

ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,

слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12026270340000418 від 15 лютого 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, українця, громадянина України, із спеціальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 19 жовтня 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 09 жовтня 2025 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на строк 1 рік 18 днів,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернулася із клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, на строк досудового розслідування, тобто до 02 травня 2026 року, із визначенням застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень.

Із клопотання вбачається, що слідчим відділом Чернігівського районного управління ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270340000418 від

15 лютого 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Як зазначає слідчий у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 14 лютого 2026 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_5 неподалік буд. № 69-А по вул. Коцюбинського у м. Чернігові побачив на тротуарі банківську картку АТ КБ «Приватбанк». У подальшому, маючи умисел на привласнення офіційного документу, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, піднявши з тротуару, привласнив банківську картку акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» з рахунком НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 , та яка є офіційним документом.

Того ж дня, у період часу з 17 години 51 хвилини по 19 годину

03 хвилини, ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні магазину «Tobaco Y Alko» за адресою: м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 45, у приміщенні магазину «Квартал» за адресою: м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 54, у приміщенні магазину «Продукти» за адресою: м. Чернігів,

вул. О. Мацієвського, буд. 8-А, у приміщенні магазину «Tobaco Y Alko» за адресою: м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 13, у приміщенні магазину «Єва-1402» за адресою: м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 13, у приміщенні магазину «1517», у приміщенні магазину «Mini-market-24» за адресою:

м. Чернігів, вул. І. Мазепи, буд. 12, у приміщенні магазину «Продукти» за адресою: м. Чернігів, вул. І. Мазепи, буд. 10, у приміщенні магазину «Культурний вайб» за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, буд. 49, у приміщенні магазину «Vape Juice_02» за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, буд. 44, у приміщенні магазину «EconomClass» за адресою: м. Чернігів,

вул. П`ятницька, буд. 50, у приміщенні аптеки № 198 за адресою:

м. Чернігів, просп. Миру, буд. 47, усвідомлюючи, що згідно указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на теперішнього часу, діючи єдиним умислом, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, використовуючи банківську картку акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» з рахунком НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 , через систему безконтактних платежів «PayPass» здійснивши 16 операцій по розрахунку за придбані товари на загальну суму 4 815 гривень 41 копійка, таємно здійснивши викрадення коштів, що належать ОСОБА_7 , чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вказану суму.

В обґрунтування клопотання слідчий указує на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, які вчинив під час умовно-дострокового звільнення, раніше неодноразово судимий, має непогашену судимість, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу. Вважає, що на даний час існує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, контролю за місцем перебування підозрюваного, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, тобто до 02 травня 2026 року, з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні слідчий та прокурор висловили доводи на підтримання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на обставини, викладені у клопотанні, і на матеріали, які були долучені до клопотання, та просили його задовольнити. Указали на обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 , та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник указав на те, що заявлені у клопотанні ризик є необґрунтованими,

ОСОБА_5 має тяжкі захворювання і є інвалідом 2-ї групи, має постійне місце проживання, а тому вважає, що достатнім запобіжним буде домашній арешт. Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав таку думку свого захисника та підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, наведених у підозрі, а також зазначив про намір повністю відшкодувати потерпілій заподіяні збитки.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, а також документи надані стороною захисту в судовому засіданні про стан здоров`я

ОСОБА_5 , заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до такого висновку.

Частиною другою ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 12026270340000418 від 15 лютого 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

26 лютого 2026 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у привласненні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 1 ст. 357 КК України, та у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень слідчий суддя приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії», де високий суд зазначив, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» та «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, містяться у зібраних органом досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказах, у тому числі: - у протоколі допиту потерпілої ОСОБА_7 від 15 лютого 2026 року; - у протоколах оглядів документів; - у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; - іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена

ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від

27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню всіх обставин справи та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню всіх обставин справи та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані, які характеризують особу ОСОБА_5 , який неодноразово судимий за аналогічні кримінальні правопорушення, вчинив новий злочин під час умовно-дострокового звільнення, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, склад сім`ї, майновий стан, а також стан здоров`я.

З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованих кримінальних правопорушень, на дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, з огляду на що, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя вважає, що підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу відсутні, в даному випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу не перевищує суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції», «Маріянчук та інші проти України».

Крім того, варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» та «Мангурас проти Іспанії», де високий суд зазначив, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини даних конкретних кримінальних правопорушень та дані про особу ОСОБА_5 , його матеріальний стан, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.

Щодо доводів сторони захисту про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_5 , то доказів того, що стан здоров`я підозрюваного

ОСОБА_5 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, проте з метою недопущення погіршення стану здоров`я підозрюваного на підставі ч. 1 ст. 206 КПК України слідчий суддя вражає за необхідне зобов`язати адміністрацію Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор», де буде утримуватись під вартою підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організувати надання останньому необхідної медичної допомоги з урахуванням наявних медичних рекомендацій та висновків щодо стану здоров`я.

Надання ув`язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», статей 8, 107, 116 Кримінально-виконавчого кодексу України, Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від

10 лютого 2012 року № 239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від

15 серпня 2014 року № 1348/5/572.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186,

193-197, 205, 309, 372, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340000418 від 15 лютого 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 26 квітня

2026 року включно, з подальшим його утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом її дії.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного

ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним процесуально вмотивованим викликом;

-не відлучатися із м. Чернігова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, за наявності, здати на зберігання органу, який їх видав.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 26 квітня 2026 року.

На підставі ст. 206 КПК України зобов`язати адміністрацію Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор», де буде утримуватись під вартою підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організувати надання останньому необхідної медичної допомоги з урахуванням наявних медичних рекомендацій та висновків щодо стану здоров`я.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1