Вирок № 134545405, 04.03.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

612/139/26

1-кп/612/28/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року селище Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за кримінальним провадженням відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Всеволожськ Ленінградської області, громадянина України, неодруженого, із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

06.01.2026, близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої.

У ході розпивання алкоголю, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, обумовлених станом алкогольного сп`яніння, виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ..

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, під час бійки, коли він та ОСОБА_4 перебували на підлозі, лежачи зверху на ОСОБА_4 , дістав із кишені одягу ніж типу «метелик» та наніс ОСОБА_4 один удар ножем у життєво важливу частину тіла, а саме у ліву половину грудної клітини.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення лівої бічної поверхні грудної клітини в ділянці проекції 8-го міжреберного проміжку по задній пахвовій лінії, розміром 2,5 х 0,5 см, яке проникає в грудну та черевну порожнини, з наскрізним ушкодженням лівого купола діафрагми та пораненням селезінки, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_5 , вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких йому пред`явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку та в своїх поясненнях підтвердив, що 06 січня 2026 року він разом з друзями, серед яких був і ОСОБА_4 , знаходилися в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали алкогольні напої. Близько 23 години 00 хвилин, між ним та ОСОБА_4 виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої він дістав з карману ніж «Метелик» та наніс ним ОСОБА_4 удар в область грудної клітини.

Прокурор, потерпілий та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, судом, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України тобто умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_5 суд враховує його щире каяття, визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом`якшують його покарання.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 , відноситься до тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він судимості не має, на обліку у лікаря нарколога КП «Близнюківська ЦРЛ» та лікаря психіатра КП «Близнюківська ЦРЛ» не перебуває, за місцем мешкання характеризується добре, неодружений.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, добре характеризується за місцем проживання, неодружений, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме - щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, думку потерпілого, який в судовому засіданні зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просив його суворо не карати та призначити ОСОБА_5 покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без реального відбування покарання, тобто без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбуття покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, визначені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене покарання ОСОБА_5 відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2026 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 березня 2026 року.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та призначення йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, суд вважає недоцільним продовження строку обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, у зв`язку з чим даний запобіжний захід підлягає скасуванню зі звільненням обвинуваченого з-під варти у залі суду.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_5 суд не вбачає.

Цивільний позов не пред`являвся.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2026 ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області був накладений арешт на майно, а саме: ніж розкладний (у складеному стані довжиною 9,7 см, середня ширина 2,2 см, товщина 0,7 см; у розкладеному стані загальна довжина 16,5 см, довжина руків`я 9 см, довжина клинка 7,5 см, ширина клинка 1,3 см, товщина клинка 0,1 см), кофту, штани та кросівки, які належать ОСОБА_5 ..

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 4, 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення судових експертиз за цим кримінальним провадженням.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраний обвинуваченому ОСОБА_5 , скасувати та звільнити останнього з-під варти негайно з зали суду.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 07.01.2026 по 04.03.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати:

- за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи від 27.01.2026 № СЕ-19/121-26/1587-БД у розмірі 7379 (сім тисяч триста сімдесят дев`ять) гривень 93 (дев`яносто три) копійки (стягувач платежу Держава, код доходів 24060300 отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО 899998.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 січня 2026 року, а саме: ніж розкладний (у складеному стані довжиною 9,7 см, середня ширина 2,2 см, товщина 0,7 см; у розкладеному стані загальна довжина 16,5 см, довжина руків`я 9 см, довжина клинка 7,5 см, ширина клинка 1,3 см, товщина клинка 0,1 см), кофту, штани та кросівки, які належать ОСОБА_5 .

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: ніж розкладний (у складеному стані довжиною 9,7 см, середня ширина 2,2 см, товщина 0,7 см; у розкладеному стані загальна довжина 16,5 см, довжина руків`я 9 см, довжина клинка 7,5 см, ширина клинка 1,3 см, товщина клинка 0,1 см), кофту, штани та кросівки, які належать ОСОБА_5 , дві кофти, паперовий конверт із марлевими тампонами зі зразками крові, паперовий конверт із ватною паличкою зі змивом з правої руки ОСОБА_5 , паперовий конверт із ватною паличкою зі змивом з лівої руки ОСОБА_5 , що, згідно із квитанціями № 30 та № 34, здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області знищити; сокиру та ніж із зламаним клинком, передані на зберігання ОСОБА_9 залишити їй же.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1