Постанова № 134544181, 04.03.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/110/26

провадження № 3/179/67/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровської області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

якому роз`ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП,

за ст.ст. 124, 130 ч. 3, 126 ч. 5 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2026 о 23 год. 00 хв. в с. Котовка по вул. Базарній, 20, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Базарній зі сторони вул. П`ятихатки в сторону вул. Центральна в с. Котовка, на прямолінійній ділянці дороги, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, в результаті чого виїхав за межі проїзної частини до зустрічного узбіччя, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме: паркан домоволодіння по вул. Базарній, 20 с. Котовка, який належить ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобіль зазнав механічних пошкоджень та пошкоджено паркан, чим спричинено матеріальні збитки, потерпілі відсутні. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КупАП.

Крім того, 21.01.2026 о 23 год. 00 хв. в с. Котовка по вул. Базарній, 30, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою Магдалинівського районного суду № 179/1377/25 від 02.09.2025. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, як вбачається із протоколу серії ААД № 298529 від 22.01.2026, 21.01.2026 о 23 год. 00 хв. в с. Котовка по вул. Базарній, 20, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 об`єднані в одне провадження адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП (справа № 179/110/26, провадження № 3/179/67/26), ч. 3 ст. 130 КУпАП (справа № 179/111/26, провадження 3/179/68/26), ст. 124 КУпАП (справа № 179/112/26, провадження 3/179/69/26, присвоєно об`єднаній справі єдиний номер: справа № 179/110/26, провадження № 3/179/67/26.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він посвідчення водія не отримував. Дійсно 21.01.2026 він керував транспортним засобом та в`їхав у паркан, в той день він перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що 22.01.2026 було складено протоколи у відношенні ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 126 ч. 5 КУпАП.

Процесуальна форма та зміст протоколів відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Крім того, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» вказує, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто настання негативних наслідків у вигляді майнової шкоди.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до диспозиції частин 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за:

- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;

- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;

- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.1а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставин справи, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 126 ч. 5 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 298551 від 22.01.2026 за ст. 124 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 298530 від 22.01.2026 за ст. 126 ч. 5 КУпАП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких останній пояснив, що 21.01.2026 він допустив наїзд на перешкоду, а саме: паркан домоволодіння по АДРЕСА_2 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;

- схемою місця ДТП від 22.01.2026 о 23.00 год, де вказано на вид події, частини, із зазначенням напрямку руху автомобіля, стан дорожнього покриття, розміри проїзної частини, місце зіткнення та розташування транспортного засобу після ДТП;

- фотокопією місця ДТП та пошкодженого транспортного засобу і паркану.

- рапортом працівника поліції;

- відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського, згідно якого ОСОБА_1 підтвердив обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

- постановою Магдалинівського районного суду № 179/377/25 від 02.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КупАП.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена та в його діях є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 126 ч. 5 КУпАП.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі ст. 36 КУпАП, суд накладає адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ст. 126 ч. 5 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 126 ч. 5 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність пом`якшуючих відповідальність обставин під час вчинення даного правопорушення, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції статті 126 ч. 5 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на сім років без оплатного вилучення транспортного засобу автомобіля ВАЗ-21053, оскільки транспортний засіб належить іншій особі.

Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень порушником, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665,60 грн.

Разом з цим, як вбачається із протоколу серії ААД № 298529 від 22.01.2026, 21.01.2026 о 23 год. 00 хв. в с. Котовка по вул. Базарній, 20, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Норми ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність особи за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї ж статті.

Адміністративним правопорушенням згідно ч. 3 ст. 130 КУпАП визнається вживання особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та вчинила дорожньо-транспортну пригоду, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інкриміноване ОСОБА_1 у протоколі правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП не містить обов`язкову кваліфікуючу ознаку - вчинення правопорушення двічі протягом року, а містить кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 130 КУпАП - вчинення правопорушення повторне протягом року.

При розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті (ст. 279 КУпАП).

Відповідно до ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити точний опис обставин вчинення правопорушення, які відповідають застосованій кваліфікації.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Однак, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, у фабулі правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 298529 від 22.01.2026 відсутнє посилання на кваліфікуючу ознаку ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме те, що особа двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за порушення ст. 130 КУпАП.

Вказані обставини свідчать про неповноту кваліфікації дій ОСОБА_1 , що є порушенням права на захист.

У протоколі про адміністративне правопорушення в суті правопорушення відсутнє посилання на наявність такої кваліфікуючої ознаки як притягнення до адміністративної відповідальності особи двічі протягом року. Особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, при викладенні суті правопорушення не зазначено про наявність вищевказаної кваліфікуючої ознаки, що дозволяє зробити висновок про невідповідність фактичних обставин справи, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, правовій кваліфікації.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 298529 від 22.01.2026 за ч. 3 ст. 130 КУпАП зазначено кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: вчинення правопорушення повторне протягом року, що дозволяє зробити висновок про невідповідність фактичних обставин справи, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, правовій кваліфікації.

При цьому, суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само, не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не можна визнати допустимим доказом, що унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП на підставі цього протоколу.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочато підлягає закриттю, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку із викладеним, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, ч. 4 ст. 130, 124, 126 ч. 5, ст. 247 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 126 ч. 5 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення на підставі ст. 36 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на сім років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 665 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя А.О. Чорна