Ухвала суду № 134542538, 03.03.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року Справа № 608/1421/24

Номер провадження2-о/608/3/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

присяжних Коцюбовича Р.Б., Гедеон І.Л.,

за участю секретаря с/з Фаштиковської М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в місті Чорткові справу цивільного судочинства за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанська міська рада Київської області про встановлення факту безвісно відсутньою особи за особливими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Квятковський Д.В., в інтересах заявника звернувся до суду з заявою про встановлення факту безвісно відсутньою особи за особливими обставинами.

Ухвалою судді від 10 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 15 серпня 2026 року.

Судові засідання неодноразово відкладались, в тому числі через неявку заявника та його представника, а саме на 15.08.2024, 03.10.2024, 03.12.2024, 13.02.2025, 29.04.2025, 11.06.2025, 17.09.2025, в тому числі, останні рази на 13.11.2025, 18.12.2025, 10.02.2026, 03.03.2026 через неявку заявника та його представника адвоката.

Суд присяжних, дослідивши матеріали справи, враховуючи неодноразові неявки до суду заявника та його представника адвоката, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05 червня 2024 року до суду поступила заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанська міська рада Київської області про встановлення факту безвісно відсутньою особи за особливими обставинами.

05.06.2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа розприділена судді Запорожець Л.М.

05.06.2024 року протоколом попереднього відбору присяжних, відібрано ОСОБА_2 та ОСОБА_3

12.06.2024 року протоколом автоматичного визначення присяжних, обрано присяжних: Коцюбовича Р.Б. та Вінницького А.Є.

Ухвалою судді від 10 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 15 серпня 2026 року.

Судові засідання неодноразово відкладались 15.08.2024, 03.10.2024, 03.12.2024, 13.02.2025, 29.04.2025 та 11.06.2025.

11.06.2025 протоколом попереднього відбору присяжного та в подальшому протоколом автоматичного визначення присяжних, замінено присяжного Вінницького А.Є. на Гедеон І.Л.

Справа слуханням відповідно відкладалась на 17.09.2025, 13.11.2025, 18.12.2025, 10.02.2026, 03.03.2026 та про розгляд справи заявник судом повідомлявся належним чином шляхом відправлення поштового відправлення заказним з повідомленням через Укрпошту

Будь-яких клопотань з боку позивача чи його представника адвоката про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин до суду не надходили, як і не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутністю.

На судовий розгляд справи ні 118.12.2025, ні 10.02.2026, ні 03.03.2026 заявник та його представник не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі не подали.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, є підстави визнати, що позивач (його представник) не з`явився до суду повторно, без поважних причин.

Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд України в постанові від 11.04.2019 по справі № 539/2630/17 зробив наступний правовий висновок:

«За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3, частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

При цьому, повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.»

Верховний Суд України в постанові від 17.04.2019 по справі № 759/9229/15-ц також зробив правовий висновок про те, що:

«Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частинами третьою, п`ятою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Отже, відповідно до вимог процесуального закону суд може залишити позовну заяву без розгляду лише при наявності одночасно двох умов: належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишаючи позов без розгляду, суди встановили, що позивач, який був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, двічі поспіль, у призначені судом засідання для розгляду справи за його позовом не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обгрунтовано залишив позов без розгляду.

Зазначене свідчить про незаінтересованість позивача у розгляді його позову.»

Верховний Суд України в постанові від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц зробив тотожній правовий висновок: «Аналогічна норма передбачена у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини, від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків

неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року та пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.»

Таким чином, за умови неявки позивача (заявника), або його представника належним чином

повідомлених про час та місце розгляду справи, від яких не надійшла заява про розгляд

справи за їх відсутністю, з урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд вважає за доцільне залишити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанська міська рада Київської області про встановлення факту безвісно відсутньою особи за особливими обставинами, без розгляду, - за умови імперативності вимог цивільного процесуального законодавства.

Враховуючи наведене, керуючись п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бучанська міська рада Київської області про встановлення факту безвісно відсутньою особи за особливими обставинами - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної Тернопільському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча суддя/підпис/

Присяжні/підписи/

Згідно з оригіналом:

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/1421/24.

Ухвала набрала законної сили " " _______ року.

Головуюча суддя: Л. М. Запорожець

Копію ухвали видано " " _______ року.

Секретар: