Рішення № 134542282, 27.02.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1612/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Зушман Г. І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал, у грудні 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 13346,05 грн, посилаючись на те, що 14.05.2025 між ТОВ «Кредіплюс» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №183448, за яким відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 12 942, 00 грн. і зобов`язалася повернути їх в установлений строк відповідно до умов договору та сплатити проценти, але зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість. ТОВ «Кредіплюс» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідачки, уклавши 16.04.2025 договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого до позивача ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Ухвалою суду від 29.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить справу слухати за його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явився повторно, викликався шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відсутність відповідачки за зазначеною адресою, що, у відповідності до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву відповідачка не подавала.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідачки, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачкою ОСОБА_1 14.05.2025 укладено договір про споживчий кредит № 183448 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит (далі-публічна частина), що розміщена на веб-сайті Кредитодавця.

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.

Договір про споживчий кредит підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9c0c48bc, час 14.05.2025 17:50:47.

Відповідними пунктами договору про споживчий кредит передбачено наступні умови.

2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 12942.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 10991.02 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №168409 від 22.01.2025 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 9.68 грн. на № рахунку/картки Позичальника №

НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 1941.30 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

2.3 Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

2.4. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

2.5. Комісія за надання кредиту складає 1 941,30 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

2.6. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 184 дні з 14.05.2025 (дата надання кредиту) по 14.11.2025.

2.6.1. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на місяць. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

2.7. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 1951.08 грн.

2.7.1. Денна процентна ставка складає: 1951.08 грн./ 12942.00 грн. / 184 днів * 100% = 0,0819%/день.

2.8. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 76,20% річних.

2.9.1. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 14893.08 грн.

Кредитні кошти у розмірі 9,68 грн 14.05.2025 перераховані на картку № НОМЕР_2 , видану на ім`я ОСОБА_1 , призначення: видача кредиту №183448 від 14.05.2025, що підтверджується довідкою від 30.10.2025 .№ 3886/30-10 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" (ЄДРПОУ 40474269) про успішність операцій, згідно договору №1412/22-1 від 14.12.2022, укладеного з ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім", а також інформацією АТ КБ «ПриватБанк» у листі від 15.01.2026, а також випискою по карті ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період з 15.05.2025 по 19.05.2025, які надані на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Таким чином, матеріалами справи належним чином доведено факт укладення між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 електронного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів за цим договором.

Уклавши зазначений договір на умовах, викладених в ньому відповідачка тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.

16.04.2025 між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТзОВ «ФК «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу № 16042025 за умовами якого ТзОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 183448 від 14.05.2025, що підтверджується витягомз Додатку №1 до Договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025, Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору Факторингу та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору факторингу.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу 1 встановлено, що право вимоги означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 14246,05 грн, яка складається з: 12 942,00 грн заборгованості по тілу кредиту; 3,05 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 401,00 грн заборгованості по комісії; 900,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 03.09.2025 -01.11.2025.

Позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість у зв`язку із порушенням зобов`язання за кредитним договором № 183448 від 14.05.2025 в розмірі 13346,05 грн, яка складається з: 12 942,00 грн заборгованості по тілу кредиту; 3,05 грн - заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом; 401,00 грн заборгованості по комісії.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною 2статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зі змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

З огляду на викладене,суд вважає,що позивач підтвердив своє право вимоги за Кредитним договором № 183448 від 14.05.2025 відповідно до договору факторингу № 16042025.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, матеріалами справи підтверджено, що кредитодавець ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання за кредитним договором №183448 від 14.05.2025 виконав у повному обсязі.

Разом з тим, відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Кредитним договором №183448 від 14.05.2025 належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в розмірі 13346,05 грн, яка складається з: 12 942,00 грн заборгованості по тілу кредиту; 3,05 грн - заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом; 401,00 грн заборгованості по комісії.

Суд погоджується з розміром заборгованості в частині тіла кредиту та відсотків.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки комісії в сумі 401 грн суд зазначає таке.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положеньЗакону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Однак, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні за змістом спірних правовідносин правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та у постанові ОП КЦС ВС від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено, що в п. 2.4. договору про споживчий кредит №143154 від 11.06.2024 передбачений знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, який складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Тобто банком фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Однак, розмір комісії за обслуговування кредитом, який визначено в договорі про споживчий кредит №183448 від 14.05.2025, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Тобто, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Поряд з цим, у позовній заяві та розрахунку суми несплачених комісій за користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до умов договору про споживчий кредит, загальна сума несплачених комісій становить 401 грн.

Отже, вказані умови кредитного договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що відповідачці встановлено комісію за управління та обслуговування кредиту, хоча такі послуги за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення п. 2.4. договору є нікчемними, тобто недійсними в силу закону, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2.5. договору, комісія за надання кредиту складає 1 941,30 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №183448 від 14.05.2025 в розмірі 12945,05 грн, яка складається з: 12 942,00 грн заборгованості по тілу кредиту; 3,05 грн - заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 442, 40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі. Проте, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає за можливе стягнути 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал (місцезнаходження: 01133, м.Київ, булвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за договором про споживчий кредит №183448 від 14.05.2025 в розмірі 12945,05 грн, яка складається з: 12 942,00 грн заборгованості по тілу кредиту; 3,05 грн - заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2349,61 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2500,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачкою може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 04 березня 2026 року.

Головуючий: Г.І.Зушман