Вирок № 134542146, 03.03.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10130/25

Провадження № 1-кп/466/917/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

учасники справи:

прокурор ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12025142380000575 від 16.10.2025 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чаплинка, Чаплинського району, Херсонської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє 29.06.2017 Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-

в с т а н о в и в:

30 жовтня 2025 року на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова з Галицької окружної прокуратури м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 16.10.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142380000575 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

В ході розгляду вищевказаного обвинувального акта встановлено, що ОСОБА_4 , 15.10.2025, приблизно о 21:30 годині, перебуваючи на території римо-католицького прихистку Св. Братів Альбертинців, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 48, на ґрунті особистих неприязних відносин, у результаті словесного конфлікту, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, завдав два удари кулаками обох рук ОСОБА_5 в область голови та обличчя, чим спричинив потерпілому, згідно висновку судово-медичного експерта №757 від 17.10.2025 тілесні ушкодження у виді: синців у лівій навколоочній, виличній ділянках, у правій привушній ділянці, рани в ділянці лівої брови, садна у лобній ділянці зліва, в ділянці спинки носа зліва і нижнього краю лівої орбіти, в ділянці нижньої щелепи справа, на підборідді справа і зліва, крововиливи і садна на нижній губі, які відносяться до лешкого ступеня тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Під час проведення досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 у присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_6 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорював встановлені органом досудового слідства обставини та надав згоду на розгляд обвинувального акта в порядку спрощеного провадження без його та без його захисника участі.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального проступку стверджується іншими зібраними органом досудового розслідування доказами, які ніким з учасників кримінального провадження не оспорювались.

До обвинувального акта також долучені реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка обвинуваченого та захисника про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, протокол роз`яснення підозрюваному та потерпілому прав, обов`язків, а також встановлення факту добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості підозрюваним, не оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин і надання згоди на розгляд судом обвинувального акта за відсутності підозрюваного та потерпілого, які складені 29 жовтня 2025 року прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 та підписаний підозрюваним ОСОБА_4 , його захисником - адвокатом ОСОБА_6 , потерпілим ОСОБА_5 , заяви обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 , з яких видно, що вони не оспорюють встановлені органом досудового розслідування обставини та надають згоду на розгляд обвинувального акта в порядку спрощеного провадження без їхньої участі.

31.10.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова призначено судовий розгляд по даному обвинувальному акту.

Ухвалою судді від 13.01.2026 до обвинуваченого було затосовано привід, у зв`язку з черговою неявкою ОСОБА_4 в судові засідання. Дана ухвала була не виконана.

На підставі зазначеного вище, 04.02.2026 ухвалою суду потановлено оголосити обвинуваченого в розшук.

03.03.2026 ухвалу суду було виконано, обвинуваченого розшукано та доставлено в судове засідання, судове провадження поновлено.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив щодо розгляду кримінального провадження без його захисника та свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні 13.01.2026 зазначив, що з обвинуваченим не примирився, щодо міри покарання ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.

Суд знаходить, що факт вчинення кримінально-протиправних дій та вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні повністю і об`єктивно стверджується зібраними по справі доказами.

Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами не оспорювались в судовому засіданні ні обвинуваченим, ні іншими учасниками судового розгляду.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, обмежився допитом обвинуваченого.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України знайшла своє підтвердження.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно доведена та його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне завдання декілька ударів, які спричинили легкі тілесні ушкодження.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

У відповідності до ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_4 кримінально-протиправне діяння відноситься до кримінального проступку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому - відсутні.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття, обставини, що обтяжують покарання - відсутні, особу винного, який раніше судимий, востаннє 29.06.2017 Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу, який на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» не перебуває, згідно довідки №5461 від 17.10.2025 КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», перебуває на обліку з 05.2025 року, діагноз: розлад психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано скоєне кримінальне правопорушення, у виді штрафу.

Виходячи з мети покарання, принципів його справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Витрат на проведення експертизи у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) в дохід держави.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1