Рішення № 134537073, 04.03.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/265/26

2/621/971/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 березня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал",

представник позивача - Усенко М. І.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

29.01.2026 від ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2296460 від 21.04.2020 у розмірі 19 905 грн 82 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.04.2020 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 2296460 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 12 000 грн 00 коп. на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі.

Підтвердженням укладення кредитного договору є: копія договору № 2296460 про надання споживчого кредиту, підписаного зі сторони відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором; копію додатку № 1 до договору № 2296460 про надання споживчого кредиту підписаного зі сторони відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором; копію довідки про ідентифікацію.

Згідно п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Згідно п. 3.1 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Відповідно до п. 1.5 Договору за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною та зниженою процентною ставкою, яка застосовується у разі виконання споживачем умов п. 1.5.1 кредитного договору.

26.02.2021 ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит- Капітал", укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021.

Згідно Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2296460 від 21.04.2020.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань, заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 905 грн 82 коп, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6 093 грн 80 коп.; заборгованість за процентами - 13 812 грн 02 коп.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним кредитним договором стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.02.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 04.03.2026, а також витребувано від АТ "Універсал Банк" інформацію щодо зарахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором.

18.02.2026 відповідач ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій заперечував проти позовних вимог. Вважав, що позовну заяву подано після спливу строку позовної давності, нарахування процентів за користування кредитом здійснено після завершення строку дії договору. На його думку позивач не обґрунтував право вимоги.

Таким чином, просив застосувати строк позовної давності, у задоволенні позову відмовити, судові витрати з відповідача не стягувати, судовий розгляд здійснювати за його відсутності.

24.02.2026 представник позивача Усенко М. І. надіслав відповідь на відзив, де зазначив, що проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов договору. Позивачем надано належні докази на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором, а тому пояснення відповідача щодо відсутності доказів отримання новим кредитором права вимоги є необґрунтованими та недоречними. Заперечував проти позиції відповідача щодо необґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп., оскільки така сума є обґрунтованою, відповідає середнім ринковим розцінкам на аналогічні послуги в Україні та узгоджується з положеннями чинного законодавства та судової практики. Відповідач, заперечуючи проти розміру витрат, не надав жодних доказів та розрахунків, які б підтверджували його твердження про необґрунтованість заявленої суми. Позивачем не пропущено строк звернення із зазначеним позовом до суду, оскільки згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого розділ "Прикінцеві положення" ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин. Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року. До 04.09.2025, тобто до набрання чинності Закону України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", де було виключено п.19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) згідно зазначеного пункту у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжувались на строк його дії.

02.03.2026 відповідач ОСОБА_1 надіслав заперечення, де зазначив, що строк позовної давності сплив у травні 2023 року, а позивач звернувся до суду 26.01.2026, тобто після спливу строку позовної давності, посилання позивача на воєнний стан є необґрунтованими, оскільки зупинення строків не відновлює строк, який вже сплив. Щодо переходу права вимоги, то позивач не довів свого статусу належного кредитора. Вважає, що позивач не надав належного розрахунку заборгованості, заявлена сума у розмірі 19 905 грн 85 коп. є необґрунтованою. Нараховані проценти є завищеними та не відповідають принципам розумності і справедливості передбаченим цивільним законодавством. Щодо витрат на правову допомогу, то позивач не довів фактичного понесення витрат на правничу допомогу, а їх розмір є завищеним.

03.03.2026 до суду надійшла інформація, витребувана від АТ "Універсал Банк".

04.03.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Усенко М. І. у відповіді на відзив просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 у заяві від 18.02.2026 просив проводити судовий розгляд за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними договору про надання споживчого кредиту № 2296460 від 21.04.2020, графіку платежів за договором про надання споживчого кредиту № 2296460 від 21.04.2020 (додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2296460 від 21.04.2020), паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит "стандартизована форма"), довідкою про ідентифікацію, інформації від АТ "Універсал Банк" № БТ/Е-6469 від 03.03.2026, підтверджується, що 21.04.2020 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2296460 на суму 12 000 грн 00 коп., на строк 30 днів (дата повернення кредиту 21.05.2020), тип кредиту - кредит; тип процентної ставки - фіксована; знижена процентна ставка 1,62 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: - у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; - у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до пунктів 4.1 та 4.6 цього договору; - у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: - за зниженою ставкою 591,09 % річних, - за стандартною ставкою 695,40 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: - за зниженою ставкою 17 814 грн 00 коп., - за стандартною ставкою 18 840 грн 00 коп. З інформації АТ "Універсал Банк" вбачається, що транзакція, здійснена 21.04.2020 на платіжну картку № НОМЕР_2 у розмірі 12 000 грн 00 коп., була успішною на банківську картку № НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), повний номер рахунку - НОМЕР_4 (а. с. 7-12 зворот, 67-69).

Право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 2296460 від 21.04.2020 підтверджується: договором відступлення права вимоги № ККАУ-26022021 від 26.02.2021, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"; витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 від 26.02.2021, актом приймання-передачі Реєстру боржників від 26.02.2021 до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 від 26.02.2021, платіжною інструкцією № 25759 від 26.02.2021 (а. с. 21-25).

23.01.2026 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" на адресу відповідача ОСОБА_1 за вих. № 20532263 від 23.01.2026 направлено досудову вимогу за кредитним договором № 2296460 від 21.04.2020 (а. с. 26).

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, виписки за кредитним договором, за відповідачем ОСОБА_1 мається заборгованість у розмірі 19 905 грн 82 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6 093 грн 80 коп.; заборгованість за процентами - 13 812 грн 02 коп. (а. с. 14-20).

У відповідності з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За загальними правилами, що випливають з положень статей 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов`язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в тому числі, вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням 21.04.2020 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 договору № 2296460 про надання споживчого кредиту та подальшим укладанням 26.02.2021 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, у результаті чого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2296460 про надання споживчого кредиту від 21.04.2020, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Так, пунктом 3 договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 2296460 від 21.04.2020 передбачено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

ТОВ "Авентус Україна" зобов`язання виконало у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у договорі позики умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми, тим самим порушив встановлений графік обов`язкових платежів.

Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом: знижена процентна ставка 1,62 % в день від суми кредиту, стандартна ставка 1,90 % в день від суми кредиту.

Отже, нарахування відсотків відповідачу здійснено відповідно до умов договору.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти позовних вимог. Вважав, що позовну заяву подано після спливу строку позовної давності, а нарахування процентів за користування кредитом здійснено після завершення строку дії договору.

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2" на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався.

З урахуванням п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2020 року. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції, яка діяла до 04.09.2025), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, яким доповнено ЦК України в березні 2022 року у зв`язку з російською військовою агресією проти України.

Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення до суду із даним позовом.

Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025.

Враховуючи викладене позовна давність у спірних правовідносинах застосуванню не підлягає відповідно до пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки протягом всього часу існування спірних правовідносин з лютого 2022 року по 04.09.2025 на всій території України діяв або карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), або воєнний стан. Тобто, строк позовної давності є таким, що спочатку продовжився у зв`язку із карантином, а потім його перебіг зупинився у зв`язку із воєнним станом до 04.09.2025, коли втратив чинність п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, в цій справі відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит № 2296460 від 21.04.2020 підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 19 905 грн 82 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6 093 грн 80 коп.; заборгованість за процентами - 13 812 грн 02 коп.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідач заперечував щодо заявленої представником позивача суми витрат на правову допомогу - 8 000 грн 00 коп., вважав цю суму завищеною та не підтвердженою доказами.

Разом з тим, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акту № 9 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 26.01.2026, детальний опис наданих послуг від 26 січня 2026 до акту № 9 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а. с. 29-30 зворот).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд взяв до уваги, що розглядувана справа, має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення цієї справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, законодавство у цій категорії справ є сталим і судова практика має ознаку єдності.

Сума витрат на правову допомогу, що вимагається до відшкодування, є співмірною складності справи. Витрати понесені саме у зв`язку з розглядом цієї справи і є реальними.

Враховуючи конкретні обставини спору, сталість судової практики щодо категорії справ, до якої відноситься цей спір, суму тіла кредиту та нарахованих відсотків, суд дійшов висновку, що вказана сума не є завищеною щодо іншої сторони спору та не підлягає зменшенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача 2 662 грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 8 000 грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 19 905 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ять) грн 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, та 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повне рішення складене 04.03.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко