Єдиний державний реєстр судових рішень
№ 175/1151/25
провадження 2-зз/175/7/26
УХВАЛА
04 березня 2026 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області
в складі: головуючого
судді Васюченко О.Г.
при секретарі Кульпіна Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Слобожанське заяву Дніпропетровської обласної державної адміністрації про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом керівника Слобожанської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі: Дніпропетровська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом керівника Слобожанської окружної прокуратури (Дніпропетровська обл., селище Слобожанське, вул. Героїв України, 7, код ЄДРПОУ/Умовний код: 02909938), який діє в інтересах держави в особі: Дніпропетровська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація (м. Дніпро, пр-кт. Олександра Поля, 1, код ЄДРПОУ 00022467) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), третя особа: Філія «Східний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (м. Дніпро, вул. Космічна, 35, код ЄДРПОУ 45632138), про скасування державної реєстрації права власності, державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК та витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У проваджені суду знаходилася вище вказана справа, по справі постановлялися різні судові рішення.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», що набрав чинності 25 квітня 2025 року, визначено змінити найменування Дніпропетровського районний суд Дніпропетровської області на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області. Також визначено, що зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду".
Рішенням суду від 26 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Представник Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Частиною 1 стаття 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
Особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому з урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності цих осіб.
Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно ч. 8 ст. 158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши матеріали справи і заяви, надані та добуті докази, суд вважає можливим скасувати заходи забезпечення позову, а саме: заборону будь-яким фізичним та юридичним особам, в тому числі суб?єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії, пов?язані з відчуженням, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду, здійснення поділу та об?єднання тощо, вчиняти будь-які дії, що пов?язані з державною реєстрацією речових прав на спірну земельну ділянку, яка розташована на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з кадастровим номером 1221455400:01:012:0533, площею 0,095 га (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2539480412020), що вжито ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2025 року.
, оскільки рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено. Зазначене рішення суду у встановленому законом порядку набрало законної сили, тобто вказану справу було розглянуто судом, а тому з урахуванням вище викладеного та зазначеного відсутні передбачені законом підстави для подальшої наявності таких заходів забезпечення позову.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява в частині скасування заходів забезпечення позову є мотивованою та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення інших осіб щодо зазначеного, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаної заяви в частині скасування заходів забезпечення позову, оскільки воно ґрунтується на вимогах закону та є передбачені законом підстави для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258, 259, 260-261, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Дніпропетровської обласної державної адміністрації про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, а саме: заборону будь-яким фізичним та юридичним особам, в тому числі суб?єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії, пов?язані з відчуженням, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду, здійснення поділу та об?єднання тощо, вчиняти будь-які дії, що пов?язані з державною реєстрацією речових прав на спірну земельну ділянку, яка розташована на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з кадастровим номером 1221455400:01:012:0533, площею 0,095 га (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2539480412020), що вжито ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2025 року.
Ухвала набрала законної сили 04 березня 2026 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.Г. Васюченко
Судове рішення № 134535424, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 04.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 175/1151/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: