Постанова № 134535045, 03.03.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/15/26

Провадження 3/681/22/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2026 р. м. Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння за таких обставин.

Так, він 04.01.2026 о 18 год. 52 хв в м. Полонне по вул. Лесі Українки, 95, керував транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ E 270 CDI», номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився в медичному закладі охорони здоров`я лікарем та підтверджується висновком медичного закладу № 51 від 04.01.2026 року.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання 20.02.2026 ОСОБА_1 прибув. У ході розгляду справи ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненому правопорушенні та вказав, що йому підсипали наркотичні засоби в їжу, однак коли сідав за кермо автомобіля, то усвідомлював, що перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до таких висновків.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її згідно з законом.

Згідно з приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом особою в стані сп`яніння тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_1 вимоги указаних вище пунктів Правил дорожнього руху не виконав.

Суд доходить до такого висновку на підставі оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558923 від 04.01.2026 ідентифіковано особу правопорушника - ОСОБА_1 , транспортний засіб, яким здійснював керування останній - «MERCEDES-BENZ E 270 CDI», номерний знак НОМЕР_2 . Окрім даних, які зазначені вище, щодо часу, місця та обставин вчинення правопорушення, також у цьому документі зазначено, що причиною огляду на стан сп`яніння є явні ознаки такого стану у цієї особи (а.с. 1).

Факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду № 51 від 04.01.2026 (а.с. 3), виданим лікарем Полонської міської багатопрофільної лікарні. Крім того, сама особа, яка притягується до відповідальності, у судовому засіданні підтвердила факт керування автомобілем у стані сп`яніння.

Також на виконання вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, поліцейським проводився безперервний відеозапис подій, який міститься на диску, долученому до матеріалів справи (а.с. 10).

Судом детально проаналізовано три відеофайли, долучені до матеріалів справи, аналіз яких дозволяє встановити таку послідовність подій. Відеозапис розпочинається о 18.52 год 04.01.2026 з фіксації руху патрульного автомобіля в темну пору доби, попереду якого рухається транспортний засіб. В цей час, після подання звукового та світлового сигналів, транспортний засіб зупиняється, і до водія підходить працівник поліції. Після його зупинки з водійського сидіння виходить ОСОБА_1 , якому працівниками поліції повідомлено, що причиною зупинки автомобіля є несправність сигналу повороту. На вимогу поліцейського пред`явити документи, водій повідомляє про відсутність у нього посвідчення водія. Виявивши ознаки наркотичного сп`яніння, поліцейський о 18.59 год пропонує водію проїхати до медичного закладу для огляду, на що ОСОБА_1 погоджується. Надалі у період часу з 19.08 год до 20.40 год у медичному закладі відбувається процедура огляду на стан наркотичного сп`яніння, за результатами якої встановлено вживання ОСОБА_1 трамадолу та марихуани. У зв`язку з цим поліцейський роз`яснює водію його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а після того складає протокол про адміністративне правопорушення.

Щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Органом поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП як повторне протягом року вчинення керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Як на підставу повторності поліція посилається на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.11.2025.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ст. 35 КУпАП, обставиною, що обтяжує відповідальність (і у цьому випадку є кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 130), є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Як встановлено з матеріалів справи, постанова Шепетівського міськрайонного суду від 27.11.2025 у справі № 688/5775/25 набрала законної сили лише 26.02.2026. Враховуючи, що нове правопорушення ОСОБА_1 вчинив 04.01.2026, тобто до моменту набрання законної сили попереднім судовим рішенням, ОСОБА_1 на той час юридично не вважався особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню. Таким чином, у діях особи відсутня обов`язкова ознака повторності, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Однак, оскільки факт керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння 04.01.2026 підтверджений висновком медичного закладу № 51 та визнаний самим ОСОБА_1 у судовому засіданні 20.02.2026, суд доходить до висновку про наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вважає за необхідне перекваліфікувати дії останнього. Така зміна кваліфікації з ч. 2 на ч. 1 ст. 130 КУпАП не погіршує становище особи, яка притягується до відповідальності, не порушує її право на захист, оскільки фактичні обставини (час, місце та спосіб керування у стані сп`яніння) залишаються незмінними та визнаються самою особою, а обсяг відповідальності при цьому зменшується.

У чинному КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому у цьому випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права.

При цьому, враховуючи, що завданням КУпАП, відповідно до ст. 1 КУпАП, крім іншого, є і запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, слід дійти висновку, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в протоколі, однак лише в частині зміни правової кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.

З позиції Верховного Суду в постанові від 19.10.2021 в справі №552/2540/20 вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій, не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.

За наведених обставин, враховуючи, що перекваліфікація інкримінованого правопорушення призводить до пом`якшення відповідальності, суд доходить до висновку, про необхідність такої перекваліфікації та вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Так, ЄСПЛ дотримується у своїх рішеннях позиції того, що суд має право обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», з особи стягується судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач ГУК у Хмельницькій області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві 22030106, код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави).

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови.

У разі несплати штрафу в установлений строк, у порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.

Суддя Сергій ІЛЛЮК