Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 680/938/25
№2/680/119/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2026 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Польової В.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник ТОВ «Діджи фінанс» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з останньої на його користь заборгованість за кредитним договором №1319625908964 від 15 липня 2023 року в розмірі 12000,00 грн, та судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 липня 2023 року відповідач уклав із ТОВ ФК «Віва Капітал» кредитний договір №1319625908964, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 3000,00 грн.
01 травня 2024 року між ТОВ ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №01052024, відповідно до якого ТОВ ФК «Віва Капітал» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1319625908964 від 15 липня 2023 року.
Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у сумі 12000,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 3000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 9000,00 грн.
Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення вимоги на адресу відповідача, проте заборгованість залишилась не сплаченою.
Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 14 січня 2026 року прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.
Представник позивача у позовній заяві просив справу слухати у його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач повідомлена про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем проживання, яку вона отримала 20 січня 2026 року, відзиву до суду не направила.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд дійшов до таких висновків.
Так, 15 липня 2023 року відповідач та ТОВ ФК «Віва Капітал» уклали кредитний договір №1319625908964, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 3000 грн, строком дії кредитної лінії: 120 днів з терміном повернення 13 листопада 2023 року. Тип процентної ставки - фіксована (п.1.4 Договору).
Дисконтна процентна ставка становить 2,25%від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовуються в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно (1.4.1 Договору).
Базова процентна ставка становить 2,25% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовуються в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом по день повернення кредиту (1.4.2 Договору).
Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить: 146642,74% (п.1.6. Договору).
Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладання договору становить 11850,00 гривень (п.1.7 Договору).
Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним цифровим підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора D4F3R9.
Відповідно до повідомлення ТОВ ФК «Контрактовий дім» від 03 червня 2024 року ТОВ ФК «Контрактовий дім» підтвердило успішність операції: № транзакції 1265894065, сума 3000 грн., дата прийняття 16 липня 2023 року на номер картки № НОМЕР_1 , статус: успіх.
01 травня 2024 року між ТОВ ФК «Віва Капітал» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №01052024, відповідно до якого ТОВ ФК «Віва Капітал» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 01052024 від 01 травня 2024 року, в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, значиться відповідач.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором №1319625908964 від 15 липня 2023 року, відповідач свої зобов`язання, передбачені договором, щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків, не виконав, внаслідок чого має заборгованість в розмірі 12000,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 3000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 9000,00 грн.
Дані обставини підтверджуються: кредитним договором №1319625908964 від 15 липня 2023 року; анкетою-заявою на отримання споживчого кредиту; розрахунком заборгованості; копією договору факторингу №01052024; витягом з реєстру боржників до договору факторингу.
Між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовано нормами §1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, § 1, 2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Оскільки кредитний договір підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, тому він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
В силу ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно із п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно зі ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти отримала, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «Контрактовий дім», в подальшому ними розпорядилася на власний розсуд, однак свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала, тобто кредитні кошти не повернула.
Доказів на спростування отримання кредитів відповідачем суду не надано.
Тому, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача, на користь позивача суму боргу за кредитним договором у розмірі 12000,00 гривень, тобто в межах заявлених позовних вимог.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених ТОВ «Діджи Фінанс»» витрат на правничу допомогу представник позивача долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 01 січня 2025 року укладеним між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Лівак І.М., додатковою угодою №1219625908964 до договору про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року; детальним описом виконаних робіт; актом надання послуг про підтвердження факту надання правової допомоги від 17 листопада 2025 року, згідно з яким загальна вартість наданих послуг становить 6000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 3000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором №1319625908964 від 15 липня 2023 року у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ - 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя В. Є. Польова
Судове рішення № 134535042, Новоушицький районний суд Хмельницької області було прийнято 04.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 680/938/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: