Вирок № 134532160, 03.03.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа №390/901/21

Провадження №1-кп/390/95/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121160000097 від 17.04.2021, стосовно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Оситняжка Кіровоградського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 17.06.2021 вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 14.01.2022 вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда з врахуванням ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2024 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 11.12.2024 по відбуттю строку покарання;

- 27.03.2025 вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда, який залишений без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03.06.2025, засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 12.09.2025 ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького звільнений від відбування покарання для проходження військової служби та встановлення адміністративного нагляду;

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

близько 21 год 18.03.2021 ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , та попрохав у останнього мобільний телефон, для того щоб зателефонувати своїй дружині, на якому був встановлений мобільний інтернет-додаток «Приват24» для банківських послуг, після чого у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , зареєстрована у мобільному додатку «Приват24».

Реалізуючи свій злочинний умисел, о 21:54 год 18.03.2021 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи, злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою таємного викрадення грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_1 «ПриватБанк», будучи обізнаним про те, що повідомлення про операції з вищевказаною карткою будуть надходити на номер мобільного телефону, яким користується гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 взяв мобільний телефон останнього, в якому встановлено інтернет-додаток «Приват24» з прив`язкою мобільного номеру ОСОБА_6 до вищевказаної банківської картки.

Продовжуючи свій злочинний умисел, о 21:54 год 18.03.2021 ОСОБА_5 , скориставшись тим, що має доступ до мобільного телефону гр. ОСОБА_6 через додаток «Приват24», використовуючи операцію «переказ з картки» «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , на власну картку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 перерахував грошові кошти в сумі 5 700 грн, які в подальшому використав на власний розсуд, чим своїми протиправними діями спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на ту ж саму суму.

Крім того, близько 23 год 20 хв 18.03.2021 ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає із ОСОБА_6 та попрохав у останнього мобільний телефон, для того щоб зателефонувати своїй дружині, на якому був встановлений мобільний інтернет-додаток «Приват24» для банківських послуг, після чого у останнього виник умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , зареєстрована у мобільному додатку «Приват24».

Реалізуючи свій злочинний умисел, о 23:20 год 18.03.2021 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи, злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, з метою таємного викрадення грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_1 «ПриватБанк», будучи обізнаним про те, що повідомлення про операції з вищевказаною карткою будуть надходити на номер мобільного телефону, яким користується гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 взяв мобільний телефон останнього, в якому встановлено інтернет-додаток «Приват24» з прив`язкою мобільного номеру ОСОБА_6 до вищевказаної банківської картки.

Продовжуючи свій злочинний умисел, о 23:20 год 18.03.2021 ОСОБА_5 , скориставшись тим, що має доступ до мобільного телефону гр ОСОБА_6 через додаток «Приват24», використовуючи операцію «переказ з картки» «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , на власну картку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 перерахував грошові кошти в сумі 6 000 грн, які в подальшому використав на власний розсуд, чим своїми протиправними діями спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на ту ж саму суму.

Крім того, близько 11:20 год 28.03.2021 ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , та попрохав у останнього мобільний телефон, для того щоб зателефонувати своїй дружині, на якому був встановлений мобільний інтернет-додаток «Приват24» для банківських послуг, після чого у останнього виник умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , зареєстрована у мобільному додатку «Приват24».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи, злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, з метою таємного викрадення грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_1 «ПриватБанк», будучи обізнаним про те, що повідомлення про операції з вищевказаною карткою будуть надходити на номер мобільного телефону, яким користується гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 взяв мобільний телефон останнього, в якому встановлено інтернет-додаток «Приват24» з прив`язкою мобільного номеру ОСОБА_6 до вищевказаної банківської картки.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 28.03.2021 ОСОБА_5 , скориставшись тим, що має доступ до мобільного телефону гр ОСОБА_6 через додаток «Приват24», використовуючи операцію «переказ з картки» «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , на власну картку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 перерахував грошові кошти в сумі 4 250 грн, які в подальшому використав на власний розсуд, чим своїми протиправними діями спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на ту ж саму суму.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, визнав, повністю підтвердив фактичні обставини справи. Пояснив, що в той період йому необхідно було здійснити виплати по іншим кримінальним провадженням і він взяв банківську картку у чоловіка сестри, користуючись програмою «Приват24» він кілька разів перерахував кошти на свою картку. Потім він ці кошти віддавав потерпілим у інших кримінальних провадженнях. Цивільний позов він визнає повністю. Просить суворо не карати і надати йому іспитовий строк.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, доведена. Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 вчинив умисні, закінчені, нетяжкі злочини.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно із ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.

ОСОБА_5 за місцем проживання характеризувався негативно (а.с. 97 т. 2), на обліку наркологічному диспансері та психіатричній лікарні не перебуває (а.с. 95, 96 т.2), раніше неодноразово судимий (а.с.99-102 т.2).

Із відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.11.2025 вбачається, що 23.09.2025 ОСОБА_5 призваний на військову службу за контрактом до в/ч НОМЕР_3 (а.с. 35 т. 1).

Згідно із витягів з наказів командира в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_5 з 23.09.2025 зарахований до списків особового складу частини, а із 17.10.2025 виведений із розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 у зв`язку із самовільним залишенням військової частини (а.с. 233-237 т.1).

Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив нетяжкі злочини, вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав та щиро розкаявся, раніше судимий, беручи до уваги досудову доповідь, суд дійшов висновку, що для його перевиховання та виправлення необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, проте не в максимальному розмірі санкції статті. Вказане покарання буде справедливим і сприятиме досягненню меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України.

Оскільки єдиною обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття, то суд вважає, що підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України відсутні.

Згідно із ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Як видно із вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.03.2025 ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Початок строку покарання 21.06.2025.

Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 12.09.2025 останній був звільнений від відбування покарання для проходження військової служби. На момент звільнення від відбуття покарання залишок невідбутого ним покарання становить 4 роки 09 місяців 09 днів.

Діяння, за які засуджений ОСОБА_5 цим вироком, мали місце 28.12.2024 та 09.01.2025, тобто вже після інкримінованих йому діянь за кримінальним провадженням №12021121160000097 від 17.04.2021. Отже, при призначенні покарання необхідно застосувати ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.

Щодо цивільного позову

Частинами першою-третьою статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

ОСОБА_6 заявив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 на загальну суму 15 900 грн.

Враховуючи, що в судовому засіданні доведена вина обвинуваченого, із ОСОБА_5 на користь потерпілого необхідно стягнути матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням.

Речові докази та витрати на залучення експертів у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від від 27.03.2025 та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 (чотирьох) років і 10 (десять) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком чинності залишити попередній - тримання під вартою, але не більше ніж на шістдесят днів, починаючи з дати проголошення цього вироку, тобто до 15 год 30 хв 01.05.2026.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання час його попереднього ув`язнення з 17 год 34 хв 12 листопада 2025 року до дня вступу вироку в законну силу включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 15 900 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот) грн.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі якщо вирок оскаржений учасниками процесу, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому, а іншим учасникам процесу роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1