Рішення № 134532047, 04.03.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/487/25

59

2/339/57/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Ганчар Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Болехівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

22 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно - домоволодіння по АДРЕСА_1 за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 на праві власності належало вказане домоволодіння, яке успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 , вступивши у володіння та управлінняспадковим майном, оскільки проживала з ним до дня смерті.

Позивач вказує, що проживала разом із матір"ю ОСОБА_2

здійснювала за нею догляд та

підтримувала будинок у належному стані, оскільки за віком та станом здоров`я мати не могла сама себе доглядати, була лежачою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла і після її смерті відкрилася спадщина на належне майно, зокрема на вказане домоволодіння. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 стала вона, оскільки ще за життя ОСОБА_2 склала заповіт від 20 червня 2018 року, яким все своє майно заповіла їй.

Після смерті ОСОБА_2 вона прийняла спадщину, звернувшись до нотаріуса, а інші спадкоємці, її брати ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відмовилися від прийняття спадщини у її користь.

Проте, 10 грудня 2025 року отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні документи власності на спадкове майно, що належить спадкодавцю ОСОБА_2 , що й стало підставою для звернення до суду.

23 грудня 2025 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та подали заяви, в яких просять розгляд справи без їх участі, представник відповідача просить прийняти рішення по наявних матеріалах (а.с.36, 73).

Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які дослідженні в судовому засіданні, прийшов до наступного висновку.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду справи є домоволодіння по АДРЕСА_1 , будівництво якого проводилося за час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що свідчить про те, що воно є спільним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і кожен із них є співвласником по 1/2 частині. Реєстрація права власності на домоволодіння не проводилося (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер і після його смерті спадщину прийняла дружина ОСОБА_2 , яка проживала разом з ним на час відкриття спадщини і згідно ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину (а.с.9).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як передбачено ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону виникають з моменту такої реєстрації.

А в ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону вказано, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діялозаконодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Таким чином, оскільки спірний будинок було збудовано до 01.07.2004 року, то державна реєстрації прав на нього не була обов`язковою, а відтак виникнення права власності на нього не залежить від державної реєстрації.

Відповідно до законодавства, яке діяло до 01.07.2004 року, до компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про правовласності на будинки за громадянами у по господарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В по господарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином, зважаючи на те, що спірний житловий будинок збудовано у 1953 році на законних підставах і в записах по господарської книги будинковолодіння АДРЕСА_2 рахується за ОСОБА_2 , то вона і була власником вказаного домоволодіння, до якого належить земельна ділянка площею 0.25 га (а.с.20).

ОСОБА_2 проживала одна та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті відкрилася спадщина на вищевказане домоволодіння (а.с.8, 60).

За життя ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном, склавши заповіт 20 червня 2018 року в користь позивача (а.с. 21).

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261,1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Частинами 1,3 ст. 1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, вразі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК України строк.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Встановлено, що брати позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не прийняли спадщину і 21 липня 2025 року звернулися із заявами про відмову від спадщини (а.с.11-12), а позивач (дочка) спадкодавця (а.с.7), як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, оскільки у визначений законом шестимісячний термін 21 липня 2025 року звернулася з заявою про її прийняття до нотаріальної контори, на підставі якої заведено спадкову справу (а.с.13, 55).

10 грудня 2025 року позивач отримала відмову у вчиненні нотарільних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадшину за заповітом через відсутність правовстановлюючих документи на спадкове майно (а.с.10).

Нотаріальна діяльність є специфічна правова форма діяльності, сутність якої полягає в тому, що в її рамках здійснюється застосування правових норм шляхом реалізації нотаріатомюрисдикційних повноважень у безспірних справах пов`язаних і з цивільними правовідносинами.

Разом тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 була власником спірного будинковолодіння, а відтак, позивач, як спадкоємець за заповітом, згідно норм спадкового права, стала власником спадкового майна померлої ОСОБА_2 і набула право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту дане будинковолодіння складається з: житлового будинку «А», літньої кухні «Б», гаражу «В», стайні «Г», стодоли «Д», шопи «Е», вбиральні «Є», криниці №1, воріт №2, воріт № 3, огорожі № 4, огорожі № 5, воріт №6, варптістю 435000 (а.с.14-19, 22).

На підставі наведеного, ст.1220-1223,1268,1269 ЦК України, керуючись ст. 258-259,263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке складається згідно технічного паспорту з: житлового будинку «А», літньої кухні «Б», гаражу «В», стайні «Г», стодоли «Д», шопи «Е», вбиральні «Є», криниці №1, воріт №2, воріт № 3, огорожі № 4, огорожі № 5, воріт №6 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Болехівська міська рада місцезнаходження пл. Івана Франка, 12 м.Болехів Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 04054270.

Суддя Головенко О.С.