Ухвала суду № 134531130, 03.03.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

03.03.2026 Єдиний унікальний номер судової справи 152/68/26

Провадження по справі №1-кс/150/3/26

УХВАЛА

03 березня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні заяву судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 про самовідвід, подану в межах розгляду заяви судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід, в межах розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями в провадження судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 надійшла заява судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід, в межах розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України, ЄУН 152/68/26, НП 1-кс/152/16/26.

Суддею ОСОБА_2 було подано заяву про самовідвід посилаючись на те, що кримінальне провадження у якому головуючою суддею ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід стосується вітчима помічника судді ОСОБА_3 ОСОБА_5 .

В свою чергу суддя ОСОБА_2 із помічником судді ОСОБА_5 спілкується повсякденно на роботі, що на переконання судді виключає його участь у розгляді заяви про самовідвід, тому суддею також було заявлено самовідвід.

Дослідивши заяву про самовідвід судді, додані до неї докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Із поданої головуючим у справі суддею заяви про самовідвід встановлено, що в провадженні судді ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Обвинувачений являється вітчимом помічника означеного судді, у зв`язку із чим суддею було подано заяву про самовідвід, яку розподілено до розгляду головуючому судді ОСОБА_2 .

В свою чергу як слідує зі змісту заяви судді ОСОБА_2 , по справі за заявою судді про самовідвід ЄУН 152/68/26, провадження № 1-кс/152/16/26, суддею також було подано заяву про самовідвід з тих підстав, що суддя ОСОБА_2 із помічником судді ОСОБА_5 спілкується повсякденно на роботі, що на переконання судді виключає його участь у розгляді заяви про самовідвід.

Зазначені обставини на переконання судді ОСОБА_2 можуть викликати сумнів у неупередженості судді під час розгляду заяви, а тому суддя заявив самовідвід.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і, відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства (далі - Конвенція) кожен при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії" (заява №7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року) комісія звернула увагу на те, що стаття 6 Конвенції передбачає: "всю організаційну систему судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції".

Окрім того, у рішеннях у справі "Посохов проти Росії" (заява № 63486/00) від 4 березня 2003 року та у справі "Федотова проти Росії" (заява № 73225/01) від 13 квітня 2006 року Європейський суд з прав людини також вказав, що суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані.

Отже, з огляду на наведене, можна стверджувати, що "судом, встановленим законом" (пункт 1 ст. 6 Конвенції) не вважається суд, який розглядає справу, не дивлячись на наявність підстав для заявлення самовідводу.

Із зазначеного вище, належить зробити висновок, що самовідвід це обов`язок, зокрема слідчого судді, метою якого є гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, який попереджає можливість скасування рішення з мотивів незаконності складу суду.

Отож, враховуючи викладене, а також заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід з викладеними мотивами для самовідводу, суд вважає, що заява головуючого судді підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

Керуючись ст.ст. 34,75, 80, 81, 82 КПК, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_2 про самовідвід, подану в межах розгляду заяви судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід, в межах розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України,- задоволити.

Справу № 152/68/26, провадження № 1-кс/152/16/26 за заявою судді Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід, подану в межах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України, - передати для вирішення питання про здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_6