Ухвала суду № 134525154, 03.03.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3594/25

Провадження № 6/376/4/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря Гіптенко Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань м.Сквири заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ГІДНІСТЬ», сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ», Сквирський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

До Сквирського районного суду Київської області надійшла вказана заява ОСОБА_1 , в якій останній просить суд: скасувати тимчасове обмеження виїзду з України винесене ухвалою Сквирського районного суду Київської області №376/2883/23 від 06.11.2023 відносно громадянина України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ» у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього наказом №910/11384/20 від 29.12.2021 Господарського суду м.Києва.

На обґрунтування заяви зазначає, що Чмирь М.М., як директор сільськогосподарського ТОВ «ВЕЛИКОЄРЧІКІВСЬКЕ», не ухиляється від виконання зобов`язань за наказом Господарського суду м.Києва, разом з тим товариство знаходиться в процесі банкрутства, зобов`язання за наказом суду включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство, ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2025 введено процедуру розпорядження майном боржника, та мораторій на задоволення вимог кредиторів. У зв`язку з чим, вважає, що актуальність вжитого заходу відпала.

Представник заявника- адвокат Семенов О.В. в судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити, пояснив, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання рішення суду, на даний час відбулась заміна кредитора його правонаступником ТОВ «АГРО ГІДНІСТЬ», з якими проходять переговори з приводу розтермінування та погашення заборгованості. Також зазначив, що мета обмежень, встановлених ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 06.11.2023 фактично є неактуальною, так як всі питання стосовно виконання грошових зобов`язань ТОВ «ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ» вирішуються в межах справи про банкрутство у Господарському суді Київської області.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву на підставах в неї зазначених, просив її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Представники ТОВ «АГРО ГІДНІСТЬ» та розпорядник майна сільськогосподарського ТОВ «ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ»- арбітражний керуючий Сидорчук А.А. в судове засідання не з`явились, надали суду заяви з проханням проводити судовий розгляд з-за їх відсутності, просили заяву задовольнити.

Представник Сквирського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області КМУ МЮУ Драч І.А. заперечувала проти задоволення заяви, посилаючись на те, що виконавче провадження триває, заборгованість не погашалась та не погашається навіть частково.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

За приписами частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Зазначене конституційне положення відображено і у пункті 7 частини 3 статті 2 та статті 18 ЦПК України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Так, судом встанолено, що наказом Господарського суду м.Києва від 29.12.2021 за №910/11384/20 з сільскогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НАСІННЯ» стягнуто боргу в розмірі 594069,62грн.

21.02.2023 на підставі вищевказаного наказу суду відкрито виконавче провадження №71090251.

26.10.2023, відповідно до постанови державного виконавця Сквирського відділу ДВС у Білоцерковському районі Київської області Драч І.А., в рамках виконавчого провадження №71090251 відбулась заміна стягувача, ТОВ «Торговий дім «НАСІННЯ» на правонаступника фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 .

06.11.2023 ухвалою Сквирського районного сду Київської області за поданням Сквирського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області у зв`язку з невиконанням наказу Господарського суду м.Києва від 29.12.2021 встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ» Чмиря Максима Миколайовича до виконання зобов`язань за наказом №910/11384/20 від 29.12.2021.

Оглянутими в судовому засіданні матеріалами виконавчого провадження встановлено, що 20.02.2025 державний виконавець Драч І.А. зверталась з поданням до ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області з заявою про невиконання наказу Господарського суду м.Києва від 29.12.2021 ОСОБА_1 .

Згідно листа начальника СВ ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 19.02.2026 відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення на підставі подання державного виконавця Сквирського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області до ЄРДР не вносились, кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 в провадженні ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області не перебувають.

10.09.2025 Господарським судом Київської області відкрито провадження у справі №911/2344/25 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ», включено до витрат, пов`язаних у справі про банкрутство грошові вимоги ФОП ОСОБА_2 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

26.11.2025 ухвалою господарського суду Київської області №911/2344/25 замінено кредитора Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 його правонаступником ТОВ «АГРО ГІДНІСТЬ»

Відповідно до положень Кодексу України з процедури банкрутства конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

З матеріалів справи убачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон застосовано до ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно наказу суду №910/11384/20, виданого 29.12.2021 Господарським судом м.Києва про стягнення з сільскогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ" на користь Товариства з обмеженої відповідальністю "Торговий дім "НАСІННЯ" боргу в розмірі 594069,62грн.

Матеріали справи не містять даних про те, що виконання зобов`язання за вказаним наказом суду не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника (частина 1 пункт 4).

Разом з тим, матеріали справи не містять даних про зупинення виконавчого провадження, а також вчинення державним виконавцем інших дій, пов`язаних із завершенням виконавчого провадження.

Оглянутими в судовому заіданні матеріалами виконавчого провадження встановлено, що виконавче провадження триває, заборгованість за наказом Господарського суду м.Києва залишається незміною, жодного відшкодування чи примусового стягнення не відбулось.

Відповідно до частини п`ятої статті 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Зі змісту ч.ч. 5, 8 ст. 441 ЦПК України можна дійти висновку, що підставою для скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Тобто, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у разі зміни її поведінки щодо виконання покладеного на неї рішенням суду обов`язку, зокрема, внесення платежів на погашення заборгованості, добросовісне виконання обов`язків боржника, які визначені Законом України «Про виконавче провадження», а також вжиття необхідних заходів для виконання рішення суду.

Однак, суд звертає увагу на відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 на теперішній час, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів виконання зобов`язань, що стали підставою для накладення на ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду закордон.

Також слід зауважити, що зі змісту ухвали Сквирського районного суду Київської області від 06.11.2023 у справі № 2-376/2883/23, якою ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон до виконання зобов`язань покладених на нього наказом №910/11384/20 від 29.12.2021 Господарським судом м.Києва, вбачається, що таке обмеження було застосованого до боржника у зв`язку із доведеністю факту його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Оскільки ОСОБА_1 не оскаржував цієї ухвали в апеляційному порядку, що свідчить про його згоду зі встановленим фактом його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, та про визнання боржником підстав для накладення на нього тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, тому встановлені під час розгляду подання виконавця обставини, а також висновки суду, зокрема щодо ухилення боржника від виконання рішення суду, на підставі яких і було вжито тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, суд сприймає як доведені.

Факт наявності у провадженні Господарського суду Київської області справи про неплатоспроможність сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ» сам по собі не може бути безумовною підставою для зняття тимчасового обмеження його права виїзду закордон, оскільки він не свідчить про виконання боржником зобов`язань за рішенням суду у справі № 910/11384/20.

Крім того, в судовому засіданні представник Сквирського ВДВС у Білоцерківському районі наголошувала на тому, що за весь час виконання судового наказу у справі № 910/11384/20 боржником не внесено жодної копійки на погашення боргу. При цьому, що з моменту відкриття виконавчого провадження до відкриття процедури банкрутства пройшло більше 2 років.

Свобода пересування особи гарантована статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до положень ч. 2 якої кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. Водночас, частиною 3 вказаної статті передбачено, що на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Щодо пропорційності обмеження, накладеного у зв`язку з несплатою боргів, колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні «Напіджало проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia) від 13 листопада 2003 року № 66485/01, в якому Суд нагадує, що воно обумовлено, поки переслідує законну мету забезпечення виплати зазначених боргів (§§ 78 по 82).

ЄСПЛ погодився з владою, що з метою виконання вимог ст. 6 та ст. 1 Першого протоколу №1 державна влада зобов`язана надавати необхідну допомогу кредитору у виконанні судових рішень проти приватних осіб. Така допомога може бути надана, наприклад, через службу судових приставів або процедуру банкрутства (див. «Анохін проти Росії» (Anokhin v. Russia) (dec.), 31 травня 2007 року).

Натомість, існування боргу, підтвердженого остаточним судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення постановлене, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату цього боргу і становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції, а відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, ухваленого на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справах: «Агрокомплекс проти України», «Іванов проти України»).

Суд зауважує, що ОСОБА_1 вже вдруге звертається до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду закордон, що свідчить про відсутність порушення його права на скасування такого обмеження у разі вчинення ним реальних та активних дій щодо виконання судового рішення, відповідно до положень ч. 8 ст. 441 ЦПК України, у майбутньому він не позбавлений можливості повторного звернення до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження її у праві виїзду за межі України.

Будь яких інших виключних обставин необхідності скасування заборони виїзду за кордон пов`язаних зі здоров`ям, безпекою тощо, заявником не зазначено.

За таких обставин, зважаючи на те, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є спеціальною нормою, що застосовується на стадії виконання судових рішень, виконавче провадження не завершено, не надано доказів вчинення заявником будь-яких дій, направлених на виконання зобов`язань, та/або звільнення від цих зобов`язань, покладених на нього рішенням суду у справі № 910/11384/20, ухилення від виконання якого встановлено ухвалою від 06.11.2023, що і стало підставою для встановлення ОСОБА_1 обмеження його права виїзду закордон, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до ч. 8 ст. 441 ЦПК України, відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1-22, 441, ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ГІДНІСТЬ», сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛИКОЄРЧИКІВСЬКЕ», Сквирський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Г.Батовріна