Рішення № 134525028, 03.03.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/7139/25

Провадження 2-719/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

03 березня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з вказаним вище позовом про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, зокрема, що 09.08.2021 між відповідачем та АТ «Таскомбанк» було підписано заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування. Дану заяву-договір слід розуміти як кредитний договір № №002/11152452-CK_SB від 09.08.2021. На виконання умов даного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок, на який встановлено ліміт кредитування в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 200000,00 гривень. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 42600,00 гривень строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 19.05.2025 становить 66225,64 гривень, з яких: 41549,46 гривень заборгованість по тілу кредиту; 24676,18 гривень заборгованість по процентах. Враховуючи викладене вище, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у загальному розмірі 66225,64 грн. та судові витрати.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19.01.2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча була належним чином повідомленим про місце, дату та час судового засідання, заяви про розгляд справи за її відсутності, відзиву на позов до суду не подала.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 09.08.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таксомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/11152452-CK_SB, в якій він просив відкрити йому поточний рахунок у гривні для здійснення розрахунків без фізичного носія (віртуальну платіжну картку). Як слідує із вказаної заяви-договору, Публічна пропозиція АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (разом із додатками), розміщена на сайті Банку https://tascombank.ua, Заява-договір, Тарифи АТ «Таскомбанк» складають єдиний документ - Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО).

Підписавши вказану заяву-договір, відповідач підтвердив, зокрема, що: акцептує Публічну пропозицію і приєднується до умов ДКБО; дана заява-договір, а також Тарифи банку є невід`ємними частинами ДКБ; доручає Банку виконувати дебетовий переказ коштів (договірне списання), що буде здійснюватися з його рахунку; до укладення заяви-договору Банк надав йому Довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Довідка); ознайомлений із правилами внесення змін до публічної та індивідуальної частини ДКБО та із правилами повідомлення його Банком про пропозиції щодо змін до ДКБО/Тарифів (розділ 12 ДКБО); погодження зазначені у розділі 12 ДКБО способи повідомлення його про ініційовані Банком зміни до публічної та/або індивідуальної частини ДКБО; погоджується дотримуватися умов ДКБО в частині правил зміни/розірвання Договору/Заяви-договору та підтверджує ознайомлення із цими умовами (розділ 12 ДКБО); погоджується, що терміни, визначення та поняття вживаються в цій Заяві-договорі у значеннях, наведених в ДКБО та у термінах, які визначені законодавством України; Банком йому була надана у спосіб, передбачений Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а ним отримана до укладення цієї Заяви-договору інформація, визначена ст. 7 згаданого Закону, в обсязі необхідному та достатньому для прийняття мною свідомого рішення про отримання від Банку фінансової послуги, передбаченої цією Заявою-договором, або про відмову від її отримання, а також підтверджує, що він ознайомився із наданою Банком інформацією, в тому числі інформацією про умови та порядок надання Банком зазначеної фінансової послуги, врахував власні можливості щодо виконання взятих на себе зобов`язань у зв`язку з її отриманням, та на момент укладання цієї Заяви-договору не має нез`ясованих питань щодо передбаченої ст. 7 зазначеного Закону інформації про Банк як надавача фінансової послуги та щодо умов її надання, і ця Заява-договір укладена на тих самих умовах, які були повідомлені Банком.

Відповідно до Довідки про належність карткового рахунку 21096/47.7 від 28.05.2025, ОСОБА_1 є власником поточного рахунку НОМЕР_1 кредитного договору 002/11152452-CK_SB від 09.08.2021.

Позивачем також надано до суду копію Тарифів банку, інформацію про істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту за продуктом кредитна картка « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Тарифів та умов обслуговування картки sportbank.

Факт отримання кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою випискою по особовим рахункам кредитного договору № 002/11152452-CK_SB.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Отже одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, згідно із статті 3 вищевказаного Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При укладенні вищевказаних договорів відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер телефону тощо.

З матеріалів справи слідує, що відповідач вчинив ряд дій, спрямованих на укладення вказаних договорів. В свою чергу банком було проведено ідентифікацію та верифікацію клієнта - відповідача.

Отже, судом встановлено, що вказаний вище договір було укладено між позивачем та відповідачем, при укладенні якого його сторонами було погоджено усі істотні умови.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 002/11152452-CK_SB від 09/08/2021 заборгованість відповідача, станом на 19.05.2025, становить 55685,05 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 41549,46 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 24676,18 грн.

Відповідач не надав суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.

У постанові від 02 липня 2020 року в справі №753/16745/15-ц Верховним Судом підтримано позицію суду апеляційної інстанції про те, що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору, а тому є належним доказом.

З матеріалів справи слідує, що позивач у зв`язку із неналежним виконанням умов вказаних вище договорів звертався до відповідача із досудовими вимогами про погашення заборгованості. Разом з тим, позивач стверджує ту обставину, що його вимоги було залишено поза увагою.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що вказані вище договори кредиту, встановлюють обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цими договорами, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 66225,64 грн.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.3, 525, 526, 626, 629, 641, 644, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-268, 279, 280-281ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість у розмірі 66225,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь AT «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г.В.Висоцька