Вирок № 134524993, 03.03.2026, Миронівський районний суд Київської області

"03" березня 2026 р. Єдиний унікальний № 371/51/26

Номер провадження № 1-кп/371/188/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

03 березня 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з повною технічною фіксацією в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025111220000284, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Севастополя АР Крим, проживаючий без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, не одружений, маючий загальну середньою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , стрілець-снайпер, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В

Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про зведення воєнного стану в Україні» із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , 09.08.2025 приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи адресою: АДРЕСА_2 , у порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи таємно, з прямим умислом, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою фізичної сили відчинив защіпку на вхідних дверях та проник до сарайного приміщення, звідки в умовах воєнного стану, таємно викрав саморобний циркулярний станок укомплектований асинхронним однофазним електродвигуном потужністю 3 kw, на якому наявні наступні написи: «ТМ МОТОР двигатель асинхронний однофазний ML 100L-2; 3 kw; 2830/min; 220 V; 50Hz; 17.83А; 25 kg», вартістю 3625 (три тисячі шістсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_5 після чого разом з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями скоїв злочин, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинено в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю. Зазначив, що час, місце і спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Додатково пояснив, що дійсно вчинив крадіжку циркулярного станка, оскільки потерпілий не розрахувався з ним за виконану роботу. Щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Від потерпілого надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і правильно розуміють зміст цих обставин, окрім того, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу останнього, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні злочину а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинено в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, судом враховується ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином. Також суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який щиро розкаялася, засудив свою поведінку, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, є військовослужбовцем, раніше в силу ст. 89 КК України не судим.

У якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За змістом ст. ст. 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.4 ст.185 КК України, як просив прокурор, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, ч.3 ст.349, ст.ст. 369 - 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_4 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк у 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром експертизи у розмірі 2228,50 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 коп.

Після набрання вироком законної сили арешт накладений ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області скасувати.

Саморобний циркулярний станок укомплектований асинхронним однофазним електродвигуном потужністю 3 kw залишити власнику.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1