Ухвала суду № 134521683, 11.02.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/6339/26

Провадження № 1-кс/947/2028/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження за № 12026160000000083 від 20.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення в рамках кримінального провадження за № 12026160000000083 від 20.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, перелік якого зазначено у клопотанні, яке було вилучене 09.02.2026 року у ході особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його затримання у порядку ст. 208 КПК України.

Клопотання про арешт майна мотивоване тим, що в органу досудового розслідування є достатні підстави, що вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та може бути використане в якості речових доказів в рамках кримінального провадження.

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути у його відсутність.

ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій заперечував проти накладення арешту на мобільні телефони.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приймаючи до уваги заяви учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Одеській області на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12026160000000083 від 20.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що підтверджується матеріалами долученими до даного клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку січня 2026 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи в межах м. Одеса (більш точне місце в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок третіх осіб, шляхом отримання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі РТЦК та СП які згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави) у сприянні знятті з розшуку військовозобов`язаних осіб та здійснення впливу на працівників підприємств критичної інфраструктури, які забезпечують життєво важливі функції та послуги для держави та населення, з метою їх працевлаштування та отримання у подальшому відстрочки від мобілізації.

Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 23.01.2026 року приблизно о 14 год. 30 хв. в ході спілкування з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебував у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_4 , через інтернет месенджер «WhatsApp», повідомив останньому щодо можливості здійснення впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , у прийнятті ними рішення про зняття ОСОБА_6 з розшуку та здійснення впливу на працівників підприємств критичної інфраструктури, з метою працевлаштування останнього та отримання у подальшому відстрочки від мобілізації, за надання йому неправомірної вигоди у сумі 9 000 гривен та 6 000 доларів США, на що останній погодився.

Крім того, ОСОБА_5 у ході подальшої розмови повідомив ОСОБА_6 , що спочатку потрібно буде йому надати першу частину суми неправомірної вигоди у розмірі 9 000 гривен які потрібні для знаття його з розшуку та 3 000 доларів США для працевлаштування його на підприємство критичної інфраструктури, а після отримання відстрочки від мобілізації, потрібно надати другу частину неправомірної вигоди у розмірі 3 000 доларів США, а також висунув вимогу, щодо термінової передачі йому першої частини суми неправомірної вигоди, так як у разі не надання її, у останнього будуть проблеми, і після затримання його буде мобілізовано до військової частини та відправлено безпосередньо в зону бойових дій.

Далі, ОСОБА_6 розуміючи, що у ОСОБА_5 є знайомі серед працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому у разі не надання зазначеної суми неправомірної вигоди, його почнуть активно розшукувати, як особу яка знаходиться у розшуку, а також те, що дії які йому пропонує здійснити останній є незаконними, вирішив звернутись до правоохоронних органів для документування незаконної діяльності останнього і в подальшому діяти під їх контролем.

В подальшому, 02.02.2026 року приблизно о 14 год. 18 хв. в ході спілкування з ОСОБА_6 , через інтернет месенджер «WhatsApp», ОСОБА_5 , повідомив останньому, що 04.02.2026 потрібно буде з ним зустрітись, і на зустріч принести чотири фотознімки 3х4, один фотознімок 9х12, та першу частину неправомірної вигоди у розмірі 9 000 гривне та 3 000 доларів США, крім того, наголосив, щоб на вказану зустріч без вищевказаної суми грошових коштів не приходив.

Так, 05.02.2026 року приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_6 під час зустрічі з ОСОБА_5 яка відбулась на території житлового комплексу «36 Перлина» за адресою: АДРЕСА_1 , передав останньому копію свого паспорту громадянина України, копію своєї картки платника податків, свої фотознімки 3х4 в кількості шести штук та 9х12 в кількості одної штуки та 9 000 гривен, як неправомірну вигоду за здійснення впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , у прийнятті ними рішення про зняття ОСОБА_6 з розшуку та здійснення впливу на працівників підприємств критичної інфраструктури, з метою його працевлаштування для отримання у подальшому відстрочки від мобілізації.

Продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 09.02.2026 року приблизно о 13 год. 10 хв., перебуваючи на території житлового комплексу «36 Перлина» за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 3 Б, де умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, одержав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 09.02.2026 становить 129 146 гривен, як неправомірну вигоду за здійснення впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , у знятті ОСОБА_6 з розшуку та здійснення впливу на працівників підприємств критичної інфраструктури, з метою його працевлаштування для отримання у подальшому відстрочки від мобілізації,

Після чого, протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 3 000 доларів США вилучено.

За підозрою у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення 09.02.2026 року затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та проведено його особистий обшуку у ході якого вилучено:

- імітаційні грошові кошти у сумі 3 000 доларів США, а саме 30 (двадцять) купюр номіналом 100 доларів США з однаковим серійним номером КВ 14859854М на кожній купюрі;

- мобільний телефон «Nubia V70 Design» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 (пароль НОМЕР_4 ), мобільний телефон «Samsung Galaxy A52» ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 із сім-карткою з номером НОМЕР_7 (пароль НОМЕР_4 ), банківську картку «Приватбанку» № НОМЕР_8 та банківську картку «Приватбанку» № НОМЕР_9 .

В подальшому, 09.02.2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане із вимаганням такої вигоди.

Слідчим суддею, на підставі долучених до клопотання матеріалів, встановлено, що вилучені під час обшуку грошові кошти, мобільні телефони та банківські картки відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити на собі сліди та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, з огляду на наступне.

Імітаційні грошові кошти у сумі 3 000 доларів США з однаковим серійним номером КВ 14859854М, використовувались при проведенні контролю за вчиненням злочину, а тому відповідають критеріям речових доказів в рамках кримінального провадження та потребують збереження.

Мобільні телефони можуть містити у собі інформацію щодо спілкування підозрюваного ОСОБА_5 на предмет вимагання неправомірної вигоди, а тому потребують огляду з метою дослідження наявної у них інформації, яка може мати доказове значення для досудового розслідування.

На банківські картки могли перераховуватися грошові кошти за протиправну діяльність підозрюваного ОСОБА_5 , а тому вони потребують дослідження та збереження на даній стадії досудового розслідування.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлена особа в порядку ст. 174 КПК України має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було вилучене 09.02.2026 року у ході особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його затримання у порядку ст. 208 КПК України, а саме на:

- імітаційні грошові кошти у сумі 3 000 доларів США, а саме 30 (двадцять) купюр номіналом 100 доларів США з однаковим серійним номером КВ 14859854М на кожній купюрі;

- мобільний телефон «Nubia V70 Design» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 (пароль НОМЕР_4 ), мобільний телефон «Samsung Galaxy A52» ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 із сім-карткою з номером НОМЕР_7 (пароль НОМЕР_4 ), банківську картку «Приватбанку» № НОМЕР_8 та банківську картку «Приватбанку» № НОМЕР_9 .

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1