Рішення № 134518559, 27.02.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/78/26

Провадження № 2/727/827/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Зінич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилався на те, що 12.03.2023 року між ТОВ «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1307141213333.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

Згідно умов кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі 4000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Сума кредиту, вказана в договорі, це кошти, які протягом строку дії договору одночасно можуть бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику кошти за договором одразу після укладення договору, які мають бути повернені у визначений кредитним договором строк. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.

Мета отримання кредиту: споживчі цілі.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти (тип процентної ставки фіксована), які нараховуються з дня видачі кредитних коштів по день погашення кредиту за відсотковою ставкою, що встановлюється в передбаченому договором порядку.

04.10.2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу №04102023/2. Згідно даного Договору факторингу від 04.10.2023 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №1307141213333 від 12.03.2023 року.

Вказувало, що ТОВ «Віва Капітал», правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином. У той же час, відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, згідно договору факторингу у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед новим кредитором за кредитним договором №1307141213333 від 12.03.2023 року в сумі 11960 грн. 00 коп., що складається з: 4000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 7960 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 11960 грн. 00 коп. та понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 23.01.2026 року провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем відзиву на позов подано не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позов підтримав. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, а також шляхом публікації оголошення на веб-сайті судової влади, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст.280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 12.03.2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового продукту «Старт» (а.с.21-26).

Згідно п.1.1 кредитного договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та в правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Старт» ТОВ «ФК «Віва Капітал».

Кредитодавець надає позичальнику кошти за договором в сумі 4000 грн. 00 коп. одразу після укладення договору, які мають бути повернені до 22.03.2023 року (п.1.3 кредитного договору).

Пунктами 1.5, 1.6 кредитного договору передбачено, що, мета отримання кредиту: споживчі цілі. Дата видачі кредиту: 12 березня 2023 року.

Згідно п.1.7 кредитного договору, кредит надається строком на 10 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 22.03.2023 року. У випадку надання кредиту в день укладення договору, строк дії кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту за Договором.

Відповідно до п.1.8 кредитного договору, позичальник має право ініціювати продовження строку кредитування (пролонгації), установленного договором, на підставі звернення до кредитодавця в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації споживачем такого права. Таке право реалізується шляхом здійснення погашення відсотків за користування кредитом в будь-який день протягом строку дії Договору та пільгового періоду та підписання додаткової угоди до договору шляхом введення одноразового ідентифікатора (ОТП-паролю), який надсилається позичальнику смс-повідомленням. Кількість пролонгацій, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. Ініціювання споживачем продовження (пролонгації) строку дії договору відбувається без зміни попередньо укладеного договору в бік погіршення.

Факт одержання коштів ОСОБА_1 підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» №996/10 від 09.10.2023 року, згідно якої ТОВ «Платежі онлайн», як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті товариства, через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція: номер транзакції: 37962-11060-62604; сума транзакції 4000 гривень; дата та час проведення транзакції 12.03.2023 року о 13:38:28; номер картки: НОМЕР_1 ; банк-емінент Креді Агріколь Банк (а.с.37).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

04.10.2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу №04102023/2 (а.с.29-32).

Згідно п.2.1 договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до п.2.4 договору факторингу, відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату відступлення прав вимоги.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу №04102023/2 від 04.10.2023 року до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1307141213333 від 12.03.2023 року у розмірі 11960 грн. 00 коп., з яких: 4000 гривень сума заборгованості за тілом, 7960 грн. 00 коп. сума заборгованості за відсотками (а.с.11).

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» у визначеному Законом порядку набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТОВ «Діджи Фінанс» посилалося на те, що у відповідача наявна заборгованість за договором №1307141213333 про надання споживчого кредиту від 12.03.2023 року у розмірі 11960 грн. 00 коп., з яких: 4000 гривень заборгованість за тілом кредиту; 7960 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, складеного ТОВ «ФК «Віва Капітал», вбачається, що станом на 20.06.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 11960 грн. 00 коп. (а.с.12).

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ОСОБА_1 не спростовано розмір заборгованості за кредитним договором, наявність якої підтверджується розрахунком, наданим позивачем.

Ураховуючи викладені обставини суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 11960 грн. 00 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: договір №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Лівак І.М. (а.с.16-18), копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, згідно якого адвокат Лівак І.М. має право на заняття адвокатською діяльністю з 24.06.2016 року (а.с.43), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.14), акт №1307141213333 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) (а.с.9).

Згідно акту №1307141213333 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17.11.2025 року адвокатом Лівак І.М. було надано, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийнято правничу (правову) допомогу, загальною вартістю 6000 гривень, зокрема: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», кількість витраченого часу 1,5 годин, вартість 2250 гривень; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач, кількість витраченого часу 3 години, вартість 3000 гривень; формування додатків до позовної заяви (письмові докази), кількість витраченого часу 1 година, вартість 750 гривень. Послуги були надані на загальну суму 6000 гривень.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 757/29103/20-ц зазначено, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

Будь-яких клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.

Тому, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746), яке розташоване за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, заборгованість за кредитним договором №1307141213333 від 12.03.2023 року у розмірі 11960 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) понесені судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп. та 6000 гривень понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.