Постанова № 134517314, 02.03.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9648/25

Провадження № 3/639/52/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Мілов Д. В., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2025 року о 00-16 год. в м. Харків, вул. Конотопська 30/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці) від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та проведення такого огляду у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, однак до суду не з`явився, надіслав до суду клопотання від 03.01.2026, в якому зазначив, що на даний час він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, з 26.02.2025 фактично залучений до виконання службових та бойових завдань у складі підрозділу, у зв`язку із чим просив зупинити провадження у справі до моменту його звільнення з військової служби.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Козловська Т. В. у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, з 26.02.2025 фактично залучений до виконання службових та бойових завдань у складі підрозділу, у зв`язку із чим просила зупинити провадження у справі до моменту його звільнення з військової служби.

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 та його захисника адвоката Козловської Т. В. про зупинення провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби суд відмовив, оскільки положеннями КУпАП не передбачено можливості зупинення провадження у справі у зв`язку із проходженням військової служби особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, до його звільнення з військової служби. Також судом ураховано, що положення ст. 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а захист ОСОБА_1 під час розгляду справи щодо нього в суді здійснюється адвокатом Козловською Т. В.

Крім цього, ОСОБА_1 надіслав до суду письмові пояснення, в яких зазначав, що жодної відмови від проходження огляду на стан сп`яніння з його боку не було, під час спілкування з працівниками поліції він неодноразово та чітко висловлював згоду на проходження огляду в медичному закладі, від працівників поліції не тікав.

Звертав увагу, що згідно з медичною документацією, долученою до матеріалів справи, у нього наявні наслідки черепно-мозкових травм та контузій, зокрема струс головного мозку, а також неврологічні ускладнення у вигляді нейропатії променевого та серединного нервів, що супроводжуються болем, зниженням м`язової сили, порушенням чутливості та функції руки. Також медичними документами зафіксовані скарги на головний біль, запаморочення та загальну слабкість. У зв`язку із наявними діагнозами та постійним перебуванням на лікуванні, у день події та напередодні ОСОБА_1 вживав у тому числі знеболювальні та заспокійливі препарати.

Дії працівників поліції під час складання щодо нього протоколу про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 вважає неправомірними, з приводу чого його захисник адвокат Козловська Т. В. 03.01.2026 звернулась зі скаргою до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, копію якої ОСОБА_1 долучив до своїх письмових пояснень.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Козловська Т. В. у судовому засіданні підтримала вищевказані доводи ОСОБА_1 про те, що останній не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, не тікав від працівників поліції, натомість працівники поліції не конкретизували свою вимогу щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння й не зазначили про який саме вид сп`яніння йдеться алкогольний, наркотичний чи інший.

Разом із цим, адвокат Козловська Т. В. вважає, що посилання працівників поліції у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533729 від 07.12.2025 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та долучених до цього протоколу документах й відеозаписах з місця події на наявність у ОСОБА_1 такої ознаки сп`яніння, як «запах алкоголю з порожнини рота» - не є достатньою підставою для ініціювання працівниками поліції відповідної процедури огляду. Також вважає дії працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533729 від 07.12.2025 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП неправомірними, на підтвердження чого заявила клопотання про допит у судовому засіданні у якості свідків дружину ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та поліцейського Дейка В. В., який складав відповідний адмінпротокол щодо ОСОБА_1 , а також просила долучити до матеріалів справи відповідь начальника УПП в Харківській області ДПП від 23.01.2026 №К-11 на її скаргу від 03.01.2026 щодо можливих порушень службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533729 від 07.12.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відеозапис з камери відеоспостереження, розташованої на подвір`ї домоволодіння ОСОБА_1 , біля якого 07.12.2025 останній був зупинений працівниками поліції.

З огляду на викладене, захисник ОСОБА_1 адвокат Козловська Т. В. заявила клопотання про закриття даної справи щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУПАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому його діянні, просила застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначати ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533729 від 07.12.2025;

- довідкою облікових даних ІПНП, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 27.07.2007;

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.12.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан сп`яніння в КНП ХОР ОКНЛ ОСОБА_1 відмовився;

- рапортом інспектора УПП в Харківській області Воловик А. від 07.12.2025;

- долученими до протоколу відеозаписами з місця події, на яких зафіксовано, як 07.12.2025 о 00 год. 16 хв. біля домоволодіння ОСОБА_1 за адресою м. Харків, вул. Конотопська 30/1, під час дії комендантської години, працівниками поліції був зупинений водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 й не мав посвідчення водія, при цьому ОСОБА_1 повідомив працівниками поліції, що він не керував транспортним засобом, а просто був поруч. Під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку із чим останньому було запропоновано пройти відповідний огляд. ОСОБА_1 повідомив, що проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`янінні на місці зупинки за допомогою газоаналізатора він не буде, однак погодився пройти такий огляд у відповідному медичному закладі. При цьому, під приводом покликати дружину, ОСОБА_1 зайшов на подвір`я свого домоволодіння та забороняв працівникам поліції заходити на територію його домоволодіння й більше до працівників поліції не виходив, до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не поїхав. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 (який перебував на подвір`ї свого домоволодіння й відмовлявся виходити до працівників поліції), його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили, що відносно нього буде складено адмінпротокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. До працівників поліції вийшла дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка також заборонила працівникам поліції заходити на територію її подвір`я. Під час складання працівниками поліції біля домоволодіння ОСОБА_1 відповідного протоколу про адміністративне правопорушення та спілкування з дружиною правопорушника, ОСОБА_1 час від часу виходив із подвір`я та висловлювався в бік працівників поліції нецензурною лайкою.

Допитаний у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_3 (працівник поліції, який складав відносно ОСОБА_1 адмінпротокол серії ЕПР1 № 533729 від 07.12.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП) підтвердив обставини, які були зафіксовані на вищевказаних долучених до протоколу відеозаписах з місця події.

Допитана у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 ) повідомила, що тієї ночі вона разом із донькою перебувала вдома, а її чоловік - ОСОБА_1 , який підробляє таксистом, поїхав виконати декілька заказів по таксі. Вона почула крик доньки та вийшла на подвір`я свого домоволодіння, побачила, як працівники поліції намагались схопити її чоловіка, наказала залишити чоловіка та залишити її подвір`я. Внаслідок проходження військової служби її чоловік - ОСОБА_1 має контузії та багато захворювань, через що вживає велику кількість медичних препаратів. Після спілкування з працівниками поліції вона зайшла на подвір`я і запитала у чоловіка чому він відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак той не зміг відповісти. Подробиці спілкування її чоловіка з працівниками поліції їй не відомі, бо вона під час їх спілкування не була присутня.

На долученому до матеріалів справи стороною захисту відеозаписі з камери відеоспостереження, розташованої на подвір`ї домоволодіння ОСОБА_1 , зафіксовано, як останній спочатку спілкується з працівниками поліції за межами подвір`я, потім підходить до вуличних дверей свого подвір`я, дзвонить у дзвінок, двері відчиняє дівчина, ОСОБА_1 заходить на територію подвір`я та відмовляється виходити, на що працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що якщо він не вийде з подвір`я до працівників поліції, то на нього буде складено адмінпротокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння та роз`яснюють ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. На вулицю виходить дружина ОСОБА_1 та наказує працівникам поліції залишити територію її подвір`я.

Також суд бере до уваги долучену стороною захисту копію відповіді начальника Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП від 23.01.2026 №К-11 на скаргу адвоката Козловської Т. В. від 03.01.2026 щодо можливих порушень службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП під час події 07.12.2025, зокрема під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533729 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої за результатами опрацювання скарги в межах компетенції УПП в Харківській області ДПП встановлено, що дії працівників поліції відповідали принципам необхідності та пропорційності, підстави для призначення службового розслідування відсутні.

На переконання суду вищеперелічені докази є належними, допустимими, повністю спростовують доводи сторони захисту про безпідставність складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533729 від 07.12.2025, та беззаперечно доводять наявність в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та, відповідно складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Долучена стороною захисту до матеріалів справи медична документація щодо наявності у ОСОБА_1 наслідків черепно-мозкових травм та контузій (зокрема струс головного мозку, а також неврологічні ускладнення у вигляді нейропатії променевого та серединного нервів, що супроводжуються болем, зниженням м`язової сили, порушенням чутливості та функції руки), медичні документи, в яких зафіксовані скарги ОСОБА_1 на головний біль, запаморочення та загальну слабкість не спростовують доведеності вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі серії ЕПР1 № 533729 від 07.12.2025, а ставлять під сумнів можливість ОСОБА_1 взагалі керувати будь-якими транспортними засобами за наявності таких діагнозів та стану здоров`я.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Козловської Т. В. про застосування положень ст. 69 КК України за аналогією закону, та її доводів про наявність підстав не накладати на ОСОБА_1 додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то необхідно зазначити таке.

З приводу вказаних доводів, суд зазначає, що аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві.

У чинному КУпАП дійсно наявні деякі такі прогалини, які за аналогією закону можуть регулюватися іншими актами законодавства, як то інститут відводу судді, проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення тощо.

Однак, питання призначення адміністративного стягнення чітко врегульована главою 4 КУпАП, і будь-якої прогалини в даному випадку не існує, як і підстав застосувати аналогію закону.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отже, санкція ч. 1 ст.130 КУпАП є безальтернативною в частині накладення на водіїв стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, що позбавляє суд можливості накласти стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому, положеннями КУпАП не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов`язкового.

Наведений вище підхід відповідає п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому з урахуванням наведеного вище нормативного регулювання, закріпленого в КУпАП, визначено, що судам за правилами КУпАП основні й додаткові стягнення слід застосовувати в межах санкцій відповідних норм.

Більш того, законодавчо заборонено, починаючи з 17.03.2021, визнання таких правопорушення малозначним та передачу матеріалів справи на розгляд трудовому колективу чи громадській організації, військовій частині (ч. 1 ст. 21 та примітка до ст. 22 КУпАП).

Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за статтею 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, а тому тяжкість відповідного стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями, і тому є пропорційним таким, що забезпечує баланс між публічними інтересами та приватними правами особи.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З наведених вище мотивів, суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Козловської Т. В. про можливість за аналогією закону застосувати до цих правовідносин положення ст. 69 КК України, як підставу не накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

З урахуванням суті справи, що є предметом судового розгляду, а також висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 по справі №560/4971/21, від 11.12.2023 по справі №320/14700/21, від 05.09.2023 по справі №380/1139/23 та інших, військовослужбовець ОСОБА_1 не підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 268, 279, 283, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 та його захисника адвокат Козловської Т. В. про зупинення провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, (отримувач коштів ГУК Харківськобл/Харківобл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300), призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д. В. Мілов