Рішення № 134515827, 24.02.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1548/25

Номер провадження №2/351/210/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Бабшинська К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради, про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Зленко ВА. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 із позовом Заболотівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно. Позовні вимоги мотивував тим, що житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належав до суспільної групи - колгоспний двір. Станом на 01.07.1990р. та станом на 15.04.1991р. в даному житловому будинку були зареєстровані: ОСОБА_2 - мати позивача та ОСОБА_3 - брат позивача. Таким чином, станом на 15.04.1991р. кожному з даних членів колишнього колгоспного двору належало по1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - мати позивача. Спадкова справа після її смерті не заводилась. Згідно заповіту все своє майно ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_3 , рідному брату позивача. Заповіт є чинний, не відмінявся та не скасовувався. На день смерті ОСОБА_2 з нею був зареєстрований її син ОСОБА_3 , а отже, в силу положень ч.3 ст. 1268 ЦК України, він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 ..

Таким чином, ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 набув права власності в цілому на спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , спадкодавець, рідний брат позивача. Родинні відносини ОСОБА_3 та позивача, як рідних братів, підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_3 та свідоцтвом про народження позивача. Заповіт він імені померлого не посвідчувався. На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований один. ОСОБА_3 одружений не був і дітей у нього не було.

04.04.2025р. позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець другої чери спадкування за законом. Заяв від інших спадкоємців не надходило. Однак, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючого документу на житловий будинок, виданого на ім`я спадкодавця.

Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на жиловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.

Представник відповідача Заболотівської селищної ради в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані докази в їх сукупності, а саме: - довідки Заболотівської селищної ради від 24.09.2025р. № 270, 271, у бувшому колгоспному дворі. що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.07.1990р. та станом на 15.04.1991р. були зареєстровані: ОСОБА_2 - голова колгоспного двору, ОСОБА_3 - син; - свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - Витяг зі Спадкового реєстру від 24.09.2025р, згідно якого у Спадковому реєстрі інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутня; - заповіт, посвідчений 17.03.2011р. секретарем Іллінецької сільської ради, відповідно до якого спадкоємцем всого належного на праві власності ОСОБА_2 майна. є ОСОБА_3 , даний заповіт зареєстрований в Спадковому реєстрі 29.08.2011р.; - довідку Заболотівської селищної ради, відповідно до якої на день смерті ОСОБА_2 в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею був зареєстрований її син ОСОБА_3 ; - свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , згідно якого батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; - свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , згідно якого батьками ОСОБА_1 є: мати - ОСОБА_2 , батько - запис відсутній; - свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , згідно якого ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - довідку Заболотівської селищної ради від 24.09.2025р. № 273, відповідно до якої на день смерті ОСОБА_3 в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , він був зареєстрований один, заповіт від імені померлого у виконкомі селищної ради не посвідчувався; - довідку Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу від 24.09.2025р., згідно якої після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу на підставі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , заяв від інших спадкоємців не надходило; - постанову Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу від 24.09.2025р., згідно якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_3 на вищевказаний житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів; - інформацію Снятинського відділу ДРАЦС у Коломийськом районі від 19.02.2026р., відповідно до якої у архіві відділу ДРАЦС наявний актовий запис про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з актовим записом ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Іллінці Снятинського району Івано-Франківської області,- вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз`яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ «Про власність» вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-ХІІ був введений в дію Закон України "Про власність".

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зібрані по справі докази вказують, що спірне господарство, яке розташоване по АДРЕСА_1 , відносилось до суспільної групи «колгоспний двір», у якому станом на 15.04.1991р. були зареєстровані та проживали: голова двору ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , а отже, кожному з них належало по 1/2 частині спірного житлового будинку. Після смерті ОСОБА_2 , спадкоємцем її 1/2 частини за заповітом став рідний брат позивачка ОСОБА_3 , а отже, йому на праві власності став належати спірний житловий будинок в цілому. Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем за законом другої черги став його рідний брат - позивач ОСОБА_1 .. Постановою приватного нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок.

За вказаних підстав, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, а саме, за позивачем слід визнати право власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 321, 328, 1217, 1218, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ігор СЕГІН